За часів перших міністрів екології Мінприроди регулярно друкувало карти забруднення повітря. Ядучим фіолетом позначали на них рівні найвищого забруднення. Нині знайти такі карти важко, але українці й без них власними бронхами відчувають запаморочливу атмосферу в населених пунктах. 

У нашому селі сміття збирають раз на місяць. Тому дехто складує його у спеціальні мішки з плівки, забиваючи ними сараї. Інші односельчани носять непотріб у пакетах через день-два в сусіднє селище (там сміття вивозять частіше, а населений пункт розташований дорогою до залізничної станції, з якої ми їздимо на роботу до Києва). Проте є ще й третя категорія селян, які викидають сміття в лісосмугу. Останній варіант найгірший. І для тих, хто це робить (їх ловлять періодично і штрафують), і для самого селища (у погожі дні сморід доноситься до крайніх хат), і для довкілля загалом. Бо на стихійне сміттєзвалище скидають здебільшого ті тверді побутові відходи, які не розкладаються тривалий час, навіть якщо їх присипають землею. 

За гроші тепер можна отримати майже будь-які відомості про громадян і комерційні структури. На наших таємницях заробляє мільйони ціла індустрія. При тому, що досі не ухвалено закон, який регулював би їхню діяльність, приватні детективи надають безліч послуг, проявляючи «оперативну» кмітливість у відносинах із замовниками.

Комітет Верховної Ради з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності взявся вирішити це питання, порекомендувавши прийняти за основу законопроект «Про приватну детективну (розшукову) діяльність». У висновку комітету йдеться, що, попри окремі недоліки цього документа, які можна усунути, ідея створення в Україні професійної детективної діяльності заслуговує на підтримку. 

Цього разу захід відкривав перший заступник міністра оборони Іван Руснак, наводячи факти-спростування щодо заяви народного депутата фракції «Батьківщина» Сергія Соболєва про нібито ненадійність пластин у бронежилетах українських військових у зоні АТО. Він заявив, що бронежилети для наших вояків відповідають стандартам і всім технічним критеріям четвертого класу захисту. Спеціальна комісія провела відповідні випробування цих бронежилетів, що й дало підстави посадовцю з Міноборони стверджувати: «Пластина витримала всі кулі. Такі бронежилети закуповує Міноборони для Збройних сил». Він поінформував Прем’єр-міністра Арсенія Яценюка, що підприємство-монополіст з постачання бронежилетів українській армії «Темп-3000» технологічно відпрацювало пластини 5-го і 6-го класу захисту. Вони важчі, однак постачатимуть їх у спецпідрозділи, які ведуть контактний бій з противником. Бо такі види захисту не рекомендовано для масової поставки у війська. 

Вислухавши доповідача, глава уряду доручив направити результати експертизи пластин для бронежилетів у парламент і депутатові фракції «Батьківщина». 

Робоча поїздка Прем’єр- міністра Арсенія Яценюка до Харкова не обмежилася лише благословенням груп швидкого реагування патрульної поліції, про що ми писали у попередньому номері. Це місто — потужний промисловий та індустріальний центр країни. Тож не побувати принаймні на одному з великих підприємств глава уряду просто не мав права. Ним став завод «Електроважмаш». 

Тут склалася непроста ситуація з керівництвом, тож Прем’єр мусив розібратися що й до чого. Простіше кажучи, судовим рішенням стосовно іншого судового рішення відбулося звільнення одного керівника і призначення іншого, що, на думку Арсенія Яценюка, неприпустимо. 

Із 19 лютого цього року набуло чинності розпорядження Нацкомфінпослуг від 29 грудня 2015 №3470 щодо двократного збільшення страхових сум за договорами обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВ). Так, страхові суми за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становлять тепер 100 тисяч гривень на одного потерпілого, а за шкоду, заподіяну життю та здоров’ю потерпілих, — 200 тисяч гривень на одного потерпілого. За договорами страхування, укладеними до 19 лютого цього року, розмір відшкодування визначатимуть відповідно до страхових сум, які були чинними на момент їхнього укладання.

У два рази — до 50 тисяч гривень — збільшився і максимальний розмір страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, у разі оформлення спрощеної системи врегулювання ДТП їхніми учасниками самостійно без виклику поліції з використанням бланка «європротоколу». 

— У 2005 році Закарпатська область першою отримала сертифікат відповідності європейським вимогам лісокористування, а тепер ми повинні пройти ресертифікацію, — розповів начальник обласного управління лісового та мисливського господарства Валерій Мурга. — Міжнародний аудит від середини лютого протягом двох тижнів проводитиме компанія FCE, яка представляє Всесвітній фонд охорони природи. Перевіряльники керуються десятьма принципами, що супроводжуються 50 критеріями.

Днями Міністерство аграрної політики та продовольства України презентувало державний логотип органічної продукції (справді образний і промовистий), який визначатиме  її товарне «обличчя» і слугуватиме своєрідним виробничо-торговельним брендом. Але наскільки висока ймовірність масової появи в торгівлі таких продуктів?

Не знайдеться покупця, який би не хотів купувати їжу, виготовлену без застосування будь-яких  хімічних чи мінеральних добавок, що останніми роками буквально нашпигували землю. І судячи з нинішніх аграрних тенденцій, навала штучних стимуляторів на полях і фермах навряд чи ослабне. 

Вона втілювала і осмислювала світ у жанрі наїву і стала прикладом вірності творчості в собі. Феномен Приймаченко в своєрідному сполученні традицій народного мистецтва і особистої манери без тиску панівної ідеології.

На виставці представлено понад 300 творів із Національного музею народного декоративного мистецтва, де загалом зберігається 651 екземпляр «її власної реальності — небаченої, дивовижної, незбагненної». А також альбоми з малюнками в її улюбленій техніці гуаші з насиченими кольорами та авторська неполивана кераміка. 

Нині кожен українець чи не найбільше боїться втратити роботу. Адже вітчизняні ЗМІ періодично повідомлять то про закриття підприємства, то про банкрутство заводу. То чи насправді усе так погано? Чи налаштовані роботодавці лише скорочувати працівників? Чи все-таки є затребувані фахівці, можливо, їх бракує? Які процеси притаманні сучасному ринку праці України: такі, як торік, чи слід чекати нових тенденцій?

Із цими та іншими запитаннями «УК» звернувся до фахівців.