Статті

Ним став представник Німеччини 56-річний Мартін Шульц, який досі був лідером Прогресивного альянсу соціалістів і демократів, другої за кількістю членів політичної групи в Європарламенті. Голосування було таємним. Депутати вкидали у скриньки бюлетені, в яких ставили позначку біля імені обраного ними кандидата. За Мартіна Шульца проголосувало 387 з 670 депутатів.

Під час розрахунку норми тривалості робочого часу безпосередньо на підприємстві слід керуватися нижчезазначеним. Як передбачено частиною першою статті 50 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП), нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень. Підприємства і організації при укладенні колективного договору можуть встановлювати меншу норму тривалості робочого часу, ніж передбачено в частині першій цієї статті. При встановленні меншої норми тривалості робочого часу слід мати на увазі, що оплата праці в цьому випадку має провадитись за повною тарифною ставкою, повним окладом.

Посеред білого дня на ставку у селі Гаразджа Луцького району, що на Волині, провалився під кригу місцевий 58-річний мешканець. Всупереч здоровому глузду, він вийшов на водойму по кризі, що мала  товщину лише два сантиметри. 

Після локалізації та ліквідації позаштатної ситуації, що виникла наприкінці минулого року  на береговій насосній станції Запорізької ТЕС, нині вже включили в мережу енергоблок № 3 потужністю 300 МВт. Поки блок має знижене навантаження в обсязі 200 МВт, що дасть можливість виробляти необхідну кількість пари для пусків інших енергоблоків в міру завершення відновлювальних робіт.

До свого століття, яке завершується саме на Водохреще, визначний український кінорежисер Тимофій Левчук не дожив тринадцять років. Та можна відчути його присутність у власній епосі, відімкнувши її, немов ключами від помешкання, які колись не боялися залишати під килимком перед порогом, своєрідними кодами. Щоб дізнатися, яким цей чоловік був бійцем на війні, фронтовими дорогами якої пройшов від найпершого дня до останнього, досить назвати дві з його 14 бойових нагород — орден Червоної Зірки і медаль «За відвагу».

Справжній розмай зимового календарно-обрядового фольклору буяв протягом двох днів у Тернополі. Виступали вертепи, розважалася Маланка, водили Козу й новолітували, колядували, щедрували та віншували. Розмаїття текстів і пісень, строкатість і барвистість одягу, чудернацькість і казковість, галас і сміх — усе переплелося-злилося в єдину субстанцію, що називається новорічно-різдвяними святами.

Ніхто не рахував, скільки благодатного напою спожили чи вивезли по домівках під час найстарішого винного фестивалю України. Якби це зробили, зафіксували б рекорд: всі три дні головна площа міста була заповнена  вщерть. Не лише червоним, а й білим вином тут щодня, з ранку до пізнього вечора, смакували по кілька тисяч гостей.

Навряд чи хтось із шанувальників високого національного мистецтва заперечить унікальність і винятковість цього колективу. Де б виступали оркестранти, слухачі заворожено слухають неперевершених майстрів, які стали еталоном художнього смаку і національної музичної вишуканості.  

Не знаю, чи хтось із керманичів держав перевершив рекорд Сталіна щодо перегляду однієї вистави (а він приходив у МХАТ на «Дні Турбіних» Михайла Булгакова 15 разів), але Україна стала п’ятнадцятою у світі, де нагадали, що такий театральний чи інший мистецький феномен можновладців не вартий розчулення і особливої довіри до них ні пересічних громадян, ні авторів надто виокремлених ними творів.  

— Чому в Києві так багато грошей іде на проїзд у громадському транспорті? — дивувалася моя знайома, повернувшись в Україну через кілька років проживання за кордоном. — А за рубежем хіба мало? Там же набагато дорожчі квитки! 

З приходом до нас снігопадів на дорогах країни сталося кілька жахливих аварій, внаслідок яких загинули люди. Та й офіційна статистика кількості ДТП зросла. Приміром, згідно з довідкою Міністерства надзвичайних ситуацій на ранок 10 січня, коли опадів не було, протягом доби в Україні зафіксовано 63 дорожньо-транспортні пригоди, а от на ранок 16 січня, коли снігу було вдосталь, зафіксували вже 82 ДТП. Водночас водії кажуть, що аварій сталося значно більше: через те, що вони були дрібними, на місце подій інспекторів ДАІ не викликали — ситуацію автомобілісти вирішували власними силами.

Це ж саме стосується іншої молочної продукції вітчизняного виробництва. Про це на брифінгу в Хмельницькому заявив Прем’єр-міністр Микола Азаров, де він учора перебував із робочою поїздкою. «Я на камеру скуштував сири, ознайомився з технологією їх виробництва, і можу своїм російським партнерам і колегам сказати: потрібно ще постаратися, аби російські заводи виробляли сири такої якості. Наша продукція — це продукція високоякісна, ніяких претензій до нас бути не може», — заявив глава уряду. 

Якось аж трохи дивно, що певний час не було проблем із зернотрейдерами. Однак одразу після новорічно-різдвяних свят експортери збіжжя нагадали і про себе, і про свої проблеми. На прес-конференції в УНІАН президент Української зернової асоціації Володимир Клименко заявив, що Укрзалізниця не надає належної кількості вагонів і тим самим гальмує темпи експорту. Мовляв, потреби низки компаній перевізник задовольняє лише на третину.

Наприкінці минулого року в Запорізькій області змінено керівника виконавчої влади. Новим головою облдержадміністрації, відповідно до указу Президента України, призначено колишнього народного депутата України Олександра Пеклушенка. Спілкуючись із представниками ЗМІ, він назвав своїм першочерговим завданням реальне підвищення якості життя населення краю.

Головною подією одноденного робочого візиту міністра закордонних справ Костянтина Грищенка до Латвійської Республіки стало відкриття оновленого приміщення Ризької української середньої школи. На урочистостях були присутні також Президент країни Андріс Берзиньш, мер Риги Ніл Ушаков, відомі латвійські політики, представники дипломатичного корпусу, акредитованого в Ризі, активісти української громади, представники місцевих ЗМІ, наукових кіл і творчої інтелігенції.

 Містечко Шпола на Черкащині все більше виявляє свою самобутність. Того, хто не відвідував його якийсь десяток років, неодмінно вражають зміни, зокрема нові ошатні будівлі на центральних вулицях, інші позитивні новації в облаштуванні та благоустрої райцентру. Особливий колорит надають приміщення підприємств торгівлі та обслуговування, що виросли останнім часом. У місті навіть з’явився свій маленький Біг-Бен. Вежу обладнали годинником, циферблат якого підсвічується. Годинник до того ж відбиває кожну повну годину і програє мелодію, що додає Шполі, поблизу якої розташований географічний центр України, особливого затишку.

Розказувати про те, що в Криму найцінніші природні скарби — море, гори та заповідники, немає потреби. А ось поговорити про колізії, в які потрапив найбільший та найвідоміший кримський заповідник, варто. Нещодавно Верховна Рада автономії конституційною більшістю проголосувала за впорядкування територій природно-заповідного фонду. Тепер, згідно з прийнятим рішенням, їх збільшать на 1%, що становитиме 6,8% загальної площі півострова. Якщо брати до уваги середній показник територій природно-заповідного фонду по Україні, який становить 5,9%, то кримські показники приємно дивують. 

Коли Чернігів називають містом-музеєм, у першу чергу мають на увазі велику кількість історичних пам’яток. І старі дерев’яні будинки між ними, здавалося б, найскромніші. Та багато туристів зупиняються саме біля них, роздивляючись вигадливе мереживо, яким давні майстри прикрашали оселі — на втіху коханій дружині, на лад у сім’ї і добробут у господарстві. Адже з-під різця виходив не просто красивий орнамент, а своєрідне втілення колишніх уявлень про навколишній світ. Милуючись тією красою, сьогодні мало хто зможе прочитати ажурне різьблення і розповісти про страхи та надії колишнього господаря будинку.

Авторці цих рядків вдалося на власні очі побачити, як керівник  міжобласного Центру мікрохірургії вуха і сурдології обласної клінічної лікарні професор Олександр Гусаков повернув слух 30-річній пацієнтці з Мелітопольського району, яка довгі роки страждала глухотою. Молода жінка почала чути вже в операційній. — Професоре, я вас чую! Невже так буде завжди?! — не могла вона повірити власному щастю. 

Після чотирьох років роботи в Лівійській Джамахирії сім’я сумських медиків-педіатрів  Валерія та Лариси Федорових повернулася на батьківщину. Назавжди. Якби перед далекою поїздкою подружжю сказали, як і чим закінчиться їхня професійна робота в цій країні, обоє не повірили б. Але що є, те є. Драматичні, а почасти і трагічні події останніх місяців, що прокотилися Лівією, змусили їх негайно повертатися додому. Про подробиці — в ексклюзивному інтерв’ю Валерія ФЕДОРОВА кореспонденту «УК».