Комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) планує  дозволити емітентам викуповувати  цінні папери так званих сплячих акціонерів (тих, хто до 12 жовтня 2014 року не скористалися правом зарахування належних їм акцій на рахунки в цінних паперах у депозитарній системі). Таку вимогу містить розроблений регулятором законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання питання участі акціонерів в управлінні акціонерним товариством». Необхідність ухвалення такого документа в комісії пояснюють чималими витратами акціонерних товариств (АТ) під час розсилання «сплячим» акціонерам  повідомлень про загальні збори та на оплату послуг депозитарних установ за обслуговування їхніх рахунків у цінних паперах.  Хоч ці витрати такі самі, як і на акціонерів, що відкрили рахунки в ЦП, але не беруть участі в заходах із корпоративного управління.

За оцінками комісії, кількість «сплячих» акціонерів становить понад 5 мільйонів. Мінімальна їхня частка у статутних капіталах АТ зазвичай не перевищує 5%, а максимальна — у деяких випадках приватизації великими трудовими колективами  сягає 40%. 

Відсьогодні всі цьогорічні випускники, котрі прагнуть улітку стати студентами університетів, можуть зареєструватися для участі у пробному тестуванні. Для майбутніх абітурієнтів це чудова нагода ознайомитись із процедурою проведення основної сесії ЗНО. Такий корисний досвід дасть змогу у відповідальний момент уникнути можливих помилок, правильно розрахувати час, складаючи тести, і головне — перевірити власні знання. Тож іще буде нагода щось надолужити. 

В Українському центрі оцінювання якості освіти запевняють, що готуються до проведення ЗНО-2016. У пробному тестуванні випускники зможуть узяти участь у квітні цього року. Реєстрація на основну сесію тестів стартує 1 лютого. У центрі радять уже сьогодні визначитися з переліком предметів, за якими складатимете ЗНО, а також потурбуватися про оформлення  документів, що посвідчують особу, зокрема паспортів.  

Новий рік уже приносить Україні прогнозовані зміни. Зона вільної торгівлі з Євросоюзом стала реальністю. Натомість припинив своє існування її аналог, тільки з РФ. Відтепер ситуація на ринку СНД змінилася кардинально, адже керівництво північно-східного сусіди ще й запровадило торговельне ембарго проти України.

Кроки ці нас не здивували, навпаки — до них готувалися. І з відповіддю не забарилися. Її Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк чітко озвучив у своєму післясвятковому десятихвилинному телезверненні: Україна виходить із зони вільної торгівлі з Російською Федерацією, підвищує мита на всі російські товари та запроваджує торговельне ембарго на низку товарів, виготовлених на території держави-агресора. До переліку товарів потрапили не лише продовольчі товари, а й продукція машинобудування та вагонобудування. «Ми діємо дзеркально. Не ми почали цю війну. Але агресора буде покарано», — переконливо заявив глава уряду. 

Промисловість

У січні–листопаді 2015 р. порівняно з відповідним періодом 2014 р. індекс промислової продукції становив 85,6%.

У добувній промисловості і розробленні кар’єрів випуск продукції зменшився на 15,7%.  

Рядки з вірша «Клятва», де є промовисті слова «Донбас ніхто не ставив на коліна і нікому поставити не дано!» тутешній пролетарський поет-шахтар Павло Безпощадний написав у похмурому 1942 році, коли край перебував під окупацією німецько-фашистських загарбників. Тепер його рідна Горлівка, де похований один із патріархів місцевої літератури та є вулиця, названа його іменем, знову окупована. Причому нинішня реальність, на превеликий жаль, зіграла злий жарт з автором, оскільки зараз на коліна частину Донбасу поставив фактично ніхто — несусвітні неуки, нікчеми, професійні нероби, маргінали і кримінальні елементи, якими на відстані та зблизька керують кремлівські ляльководи.

Донбас — край розвиненої потужної промисловості та індустрії, науки й освіти, культури і мистецтв. Одна з характерних його особливостей те, що окрім багатющих родовищ чорного золота й інших корисних копалин найцінніше багатство — це суто людський потенціал, адже успішні представники майже всіх сфер життя відомі далеко за межами регіону. 

"Урядовий кур'єр" вітає Вас з Новим роком!

Останньої середи 2015 року Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк зібрав урядовців, щоб ухвалити постанови й акти, які працюватимуть на користь бюджетного і податкового законодавства, ухваленого парламентаріями тижнем раніше. Глава уряду розпочав вступну частину заходу з нагадування про підтримку народними депутатами позиції уряду щодо зменшення ставок з податку на додану вартість на заробітну плату та зменшення вдвічі єдиного соціального внеску. «Це дасть змогу отримати додатковий ресурс, стане поштовхом до економічного зростання», — сказав Арсеній Яценюк, додавши, що він особливо сподівається на відповідні кроки бізнесу. 

Напевне,  всі українці під бій годинника, окрім іншого, загадають, щоб у наступному році жити стало краще: зарплати виплачували б вчасно і вони хоч трохи зростали, пенсії індексували, держава допомагала б батькам дбати про дітей, ціни не зростали б надто швидко, а тарифи на комуналку бачили береги тощо. А ось чи заклали для цього відповідний фундамент у держбюджет наступного року, розповів на брифінгу в Кабміні міністр соціальної політики Павло Розенко.

Він прозвітував, що на 30 грудня 2015 року вчасно та в повному обсязі виконано всі соціальні програми і виплачено всі належні допомоги та інші соціальні виплати. Немає жодних затримок чи заборгованостей. А з 29 грудня вже розпочалося виконання соціальних програм року, що надходить, а саме: частині пенсіонерів виплатили гроші за січень 2016 року, щоб у новий рік вони йшли не з порожніми гаманцями. 

На Новорічні свята усі люди на земній кулі в душі стають дітьми — наївними, щирими і замріяними. Кожному кортить бодай на мить зазирнути у майбутнє. Прагнення цілком зрозумілі та обгрунтовані. Озираючись на прожите, не хочеться наступити на старі граблі. Тож кожному хочеться знати про майбутній рік щось бодай у загальних рисах. 

З огляду на те що Україна розташована в центрі Європи, то увага принаймні половини світу прикута до подій у нас, до тих поступових кроків, які ми маємо зробити, щоб стати повноцінним членом європейської родини. Сьогодні саме час підсумувати, що вдалося зробити державі, яка другий рік проводить реформи в умовах протистояння російській агресії.