За повідомленням Державної служби статистики України, індекс споживчих цін (індекс інфляції) у вересні 2015 року порівняно із серпнем становив 102,3%,  за період січень — вересень 2015 року — 141,4%. За період січень 1998 року — вересень 2015 року — 918,6%.

У  світі Україну знають не лише як батьківщину Андрія Шевченка, братів Кличків чи Василя Вірастюка або країну, де відбулася Революція гідності. Наша держава асоціюється і з відомими IT-компаніями. До них, приміром, можна зарахувати Paymentwall, Grammarly, Terrasoft або InvisibleCRM.

Однак останніми місяцями саме цей важливий ринок країни неабияк лихоманить. СБУ обшукувала офіси відомих IT-компаній у Дніпропетровську, Харкові та Києві, паралізуючи їхню роботу. Основний привід для цього, за словами директора хостинг-компанії Nic.ua Андрія Хоткевича, — начебто підозра у тероризмі. Є інші версії: несплата податків.  У підсумку — за неповних два місяці десятки висококласних працівників цієї галузі, а також закордонні інвестори українських компаній заявили про неможливість працювати в Україні та про пошук інших держав, де вони зможуть цивілізовано реалізовувати свої плани.

В урядовій залі засідань міністри заслуховували дві презентаційні доповіді: про законодавче поле, створене Міністерством культури для охорони та захисту вітчизняних нерухомих пам’яток, і про старт роботи чергового реєстру Міністерства юстиції для легкого візування підприємств.

До того як дати слово доповідачам, Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк похвалив роботу Мін’юсту. Чергове нововведення цього відомства — спрощення реєстрації підприємницької діяльності. А точніше, скорочення цього терміну до доби. Відомство із цим сервісом послуг проблем не мало, на відміну від Державної служби статистики, Пенсійного фонду й Державної фіскальної служби. Разом із Мін’юстом Міністерство фінансів має підписати окремий наказ щодо запровадження такої системи реєстрації суб’єктів підприємницької діяльності за один день в усіх причетних до цієї теми структурах.

Перше засідання Національної ради з питань антикорупційної політики під головуванням Президента Петра Порошенка стало знаковою подією для суспільства. Воно засвідчило, що влада послідовно рухається шля хом боротьби з цим ганебним явищем. Тим більше, що створення такого органу — одне з ключових зобов’язань, взятих Україною під час обговорення умов для отримання безвізового режиму з ЄС.

Орган цей не є суто каральним. До його функцій належить багато напрямів, серед яких запобігання корупційним правопорушенням, усунення мо ж ливостей і підстав до хабарництва. Від членів ради Президент очікує насамперед пропозицій превентивного характеру, щоб унеможливити саме підгрунтя корупції. 

Навряд чи знайдеш на Черкащині тему більш дражливу, ніж стан доріг. Тут ця проблема особливо гостра. Самі шляховики оцінюють стан автомобільних доріг області як катастрофічний. Миритися далі з цим не можна. Тим паче, що триває підготовка до роботи в зимовий період. А це потребує особливої уваги.

З 1 січня 2016 року набуває чинності нова редакція Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» — документа, спрямованого на узгодження українських норм у цій галузі з європейським законодавством. Напередодні професійного свята — Дня працівників стандартизації та метрології, який Україна відзначає 10 жовтня, про зміни в українському метрологічному законодавстві «Урядовому кур’єру» розповів заступник генерального директора з метрології та наукової діяльності ДП «Укрметртестстандарт», член Французької колегії з метрології, член робочої групи, технічний експерт та співдоповідач у профільному комітеті Верховної Ради України щодо нової редакції Закону Юрій КУЗЬМЕНКО. 

Ми живемо у країні, яка за 24 роки незалежності встигла полетіти в космос, обрати п’ятеро президентів, здійснити дві революції, провести Євро-2012, ввести в обіг гривню і тричі змінити її дизайн, підписати Угоду про асоціацію з ЄС, розширити вживання української мови, знести понад 3000 пам’ятників Леніну, завоювати 122 медалі на Олімпійських іграх, зупинити агресію Росії. Окрім цієї, «Урядовий кур’єр» пише й іншу історію України — трудову, розповідаючи про колективи вітчизняних компаній, які вивели, наприклад, нашу державу у світові лідери з виробництва та експорту сільськогосподарської продукції.

Матеріали про аграріїв та інших достойних українців газета друкує у всеукраїнському проекті «Звучить гордо!», який регулярно з’являється на шпальтах із 16 липня 2014 року. 

Буддизм прийнято вважати найранішою світовою релігією. Утім далай-лама якось казав: «Щоб бути буддистом, нема необхідності зрікатися релігії, яку  ви сповідуєте, адже всі вони походять з одного джерела». Той, хто бажає, і нині приміром у християнстві і буддизмі знаходить точки дотику. Скажімо, Десять Благих Дій, які треба практикувати, дуже подібні до десяти Заповідей, як то: «Не вбий!» чи «Не вкра ди!» і які ж актуальні нині! 

Аномально тепле і сухе літо, яке захопило й вересень, зумовило те, що водність річок України виявилася так само аномально малою. Сказане стосується й Білорусі, де на багатьох річках спостерігається найменша водність за період, коли ці спостереження проводилися. Як наслідок, приплив води до Київського водосховища виявився теж аномально малим. Уперше за час його існування приплив у цьогорічному вересні становив усього 200 кубічних метрів за секунду, що в півтора раза менше від раніше зафіксованого мінімуму, який спостерігали 1992 року.

Уже зрозуміло, що маловоддя матимемо й у жовтні. За даними Українського гідрометцентру, очікуваний приплив до Київського водосховища у жовтні становитиме приблизно 220 кубічних метрів за секунду, що вдвічі менше від мінімуму, який ми мали у 1992-му.

Під час обговорення на слуханнях Комітету Верховної Ради з питань освіти і науки нової редакції закону «Про наукову та науково-технічну діяльність» зала була переповнена: зібралися академіки, молоді науковці, університетська спільнота, народні депутати, представники різних відомств та організацій. Обговорення чотирьох законопроектів, як і торішні парламентські слухання на цю тему, було бурхливим.

Згідно із програмою дій уряду, закон мали ухвалити в першому півріччі 2015-го. Перший проект було зареєстровано в парламенті в липні цього року. Документ, який називають кабмінівським, готувало Міносвіти на основі законопроекту, ініційованого народними депутатами на чолі з Лілією Гриневич. Після резонансу, який викликала його поява, з’явилися альтернативні: № 2244 а-1 (автори — народні депутати Г. Заболотний, І. Кириленко, В. Литвин), № 2244 а-2 (народні депутати О. Березюк, О. Скрипник, О. Сотник) і № 2244 а-3 (народний депутат С.Тарута).