Статті

В умовах збройного нападу рф на Україну, що супроводжується килимовими бомбардуваннями токсичною кремлівською пропагандою, зростає вага правдивого слова, яке дедалі частіше виконує функції високоточної зброї. Інша річ, що вітчизняна інформаційна безпека зазнає істотних втрат: на тимчасово окупованих територіях ЗМІ припиняють роботу, а журналісти одними з перших відчувають підвищену увагу рашистів.

 Нарешті випав довгоочікуваний дощ. Кажуть, що він у дорогу — добра прикмета. У гостинному поліському селищі Степань на Рівненщині вона справдилася. Директорка санаторію «Горинь» Лариса Шишковська зустрічає на вході. І одразу до діла. Від початку березня цей профспілковий заклад гостинно відчинив двері для тих, хто втікав від війни. Пані Лариса навіть не думала, що буде завтра. Вона ж бо мала обігріти й нагодувати людей сьогодні, тож одразу викликала на роботу кочегара й кухарів.

 Уже третій місяць поспіль культурно-історичний центр «Совине гніздо» в Ужгороді виконує гуманітарну місію — надає послуги внутрішньо переміщеним особам, які прибувають у місто. За цей час пункт допомоги зарекомендував себе як своєрідний хаб, де приймають утікачів від жахіть війни.

З самого початку збройної агресії російські окупанти обстрілюють та знищують ключові об'єкти інфраструктури нашої країни, ракети влучають у житлові будинки. Зокрема, йдеться про обстріли бригад швидкої медичної допомоги, якими доставляють життєво необхідні ліки: інсулін, гіпотензивні засоби та препарати для діалізу.  На тимчасово окупованих територіях російські військові обмежують доступ громадян до життєво необхідних ліків та відмовляють у медичному обслуговуванні. Крім того, продовжують блокувати гуманітарні конвої, які могли б доставити ліки на ці території. Гостро стоїть питання доставки ліків у міста, де тривають активні бойові дії.

Можна, звісно, довго розмірковувати, які царини в сучасній світобудові поза політикою. Та насправді розуміємо, що будь-який міжнародний майданчик — це шанс не те що говорити — кричати правду про війну, рашизм і його загрозу світові. З останнім акордом пісні «Стефанія» у фіналі конкурсу соліст гурту Олег Псюк звернувся до світу із закликом негайно  допомогти визволити захисників Маріуполя, які,  перебуваючи  в оточенні російських окупантів на заводі «Азовсталь», демонструють  не бачений досі героїзм. 

Після початку кривавої загарбницької війни, яку розпочала проти мирної України росія, Швеція та Фінляндія, що протягом десятиліть старанно плекали свій нейтралітет, аби не дратувати москву, з котрою ці дві країни поєднувало травматичне минуле, ухвалили рішення стати членами Північноатлантичного альянсу. Новину про це у москві зустріли з погано прихованою люттю. Адже зі вступом цих двох скандинавських країн до НАТО кремль втрачає стратегічний вплив у Балтійському морі. 

Хмельницький із перших днів війни став прихистком для багатьох людей, які шукали порятунку від жахіть війни. Містяни об’єдналися задля того, аби допомагати переселенцям, забезпечувати армію та наближати нашу Перемогу. Понад місяць тому мирне місто теж стало ціллю для російських військ, які завдали по ньому ракетний удар. На щастя, минуло без постраждалих. Попри те, що лінія фронту далеко від Хмельницького, там постійно готуються до оборони.

Понад 60% європейців живуть у сільській місцевості, що забезпечує їхнім країнам високу соціально-економічну, екологічну та військово-оборонну стійкість. У нас же навпаки: центри міст і сільських районів забудовано багатоповерхівками, промисловими підприємствами, нафтобазами, військовими об’єктами, розміщеними в зонах аеропортів. І як показав досвід Київщини та інших областей на початку вторгнення росіян, це призвело до значних ускладнень в обороні та прямої загрози життю й безпеці місцевого населення. 

Оскільки агресор на окупованих територіях знищує сільгосппідприємства, вивозить аграрну техніку і зерно, блокує морські порти, дехто з острахом дивиться в майбутнє, боячись нестачі продовольства, а то й можливого голоду. Однак, як переконують хлібороби, такого просто не може бути, оскільки стан посівів зернових, загальна картина весняної посівної кампанії  вселяють упевненість: Україна буде з хлібом і до хліба теж матиме. 

Розпорядження від 3 травня 2022 р. № 351-р

 Повномасштабна війна росії проти України стане точкою відліку у світовій історії. Процеси, які вже запустилися і ще будуть запущені, змінять не лише геополітичні реалії, а й світову економіку та енергетичні ринки. На цьому Прем’єр-міністр Денис Шмигаль наголосив у вступному слові перед початком засідання уряду.  «Україна не один рік казала партнерам, що росія — ненадійний постачальник енергоресурсів. Що залежати від неї в енергетичних питаннях — це загроза національній безпеці.  

Пандемія коронавірусу, яка вплинула на роботу традиційних маршрутів транспортування продовольства, і розв’язана росією війна в Україні може призвести голоду, якого світ не бачив від часів Другої світової війни. Застереження про це лунають дедалі частіше і гучніше від політиків та міжнародних організацій. Нині ціни на продовольство чи не у всіх країнах зросли на третину. За даними Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН, ще на початку квітня світові ціни на продукти харчування оновили історичний максимум. Експерти пов’язують це з дефіцитом олій та зерна, спричиненим війною в Україні.

Повномасштабна агресія російської федерації проти України 24 лютого 2022 року змінила життя країни та внесла корективи в плани уряду щодо фінансування різних галузей, напрямів і програм. Про те, як в умовах війни вдається підтримувати гуманітарну сферу, Укрінформ вирішив дізнатися у заступника міністра фінансів Романа ЄРМОЛИЧЕВА.

Цій пісні 108 років. За цей час вона звучала лунко й стиха, живила українців енергією й вірою в українську державність, в нашу звитягу над ворогом, додавала патріотичної снаги й духу, незламності. Вона боролася заповзятливо й сильно, впевнено й щиро. Народившись у рік початку Першої світової війни, пройшла у лавах Українських Січових Стрільців як гімн, у повстанських загонах у буремні 1940-ві, линула тисячоголоссям на вічах за відновлення незалежності України, революційних Майданах.

Війна негативно позначилася на багатьох галузях економіки. Зокрема на сільському господарстві, адже чимало підприємств галузі працюють у складних умовах поблизу окупованих територій, а на визволених часто не можна вести рільництво через мінування. Тому аграрний сектор потребує допомоги і держави, і міжнародних донорів. «Урядовий кур’єр» проаналізував, яку допомогу нині отримують ті, хто дбає про продовольчу безпеку України і світу.

 Херсонщина — фактично вся її територія, за винятком вже визволених населених пунктів — наразі окупована. Вільні близько двох десятків сіл, а загалом у регіоні 696 населених пунктів. У кожній громаді ситуація різниться. Десь ідуть активні бойові дії, десь відносно тихо. Окупанти лютують: розганяють зброєю мирні мітинги, насаджують в органи управління колабораціоністів. Законні мери і голови селищ до останнього виконують свої обов’язки, а коли це робити стає неможливо, складають повноваження та виїжджають на територію, підконтрольну Україні, або лишаються на місці як звичайні херсонці. 

На вулицях, площах міст і сіл Закарпаття нині людно як ніколи раніше. У краї побільшало населення через велику кількість евакуйованих з небезпечних регіонів країни. За Карпатами вони знайшли надійний прихисток і можливість відновити сили. Зустрічаючи гостей, бачиш, що їхні обличчя відкриті, доброзичливі. Це зрозуміло, бо закарпатці їх гостинно зустрічають і намагаються робити все можливе, щоб полегшити їхню долю в умовах воєнного стану. Деталі — в розповіді кореспондента «Урядового кур’єра».

За майже два роки німецької окупації Маріуполя (1941—1943) у приморському місті загинули 10 тисяч місцевих людей. Досі ця кількість із давно минулого лихоліття була і є страшною. Проте реальність виявилася набагато трагічнішою. За два місяці весни 2022 року внаслідок варварських бомбардувань і потужних обстрілів та тривалих штурмів Маріуполя російські війська вже вбили тут близько 25 тисяч жителів. І ці цифри не остаточні, бо ще не встигли розібрати всі руїни, під якими залишилися жертви рашистів.

Дефіцит пального — нині одна із ключових економічних проблем, які постали перед Україною на тлі воєнної агресії російської федерації. Зрозуміло, що бензин та дизель передовсім конче потрібні українській військовій техніці, критичній інфраструктурі. Та не можна забувати й про пересічних споживачів, які заради можливості пересуватися у власних справах готові вистоювати кількагодинні черги.

За повідомленням Державної служби статистики України, індекс споживчих цін (індекс інфляції) у квітні 2022 року щодо березня становив 103,1%, за період січень — квітень 2022 року — 110,9%.  За період січень 1998 року — квітень 2022 року — 1742,2%.