Замовчування інформації про Голодомор, фальсифікації та перекручування правди — все це супроводжує трагедію українського народу вже майже 80 років. Як могло статися, що факти масового вимирання європейського народу в мирний час через голод не поширилися світом і не викликали обурення політиків та впливових осіб інших держав? Чому й досі навколо цієї теми стільки ламається списів? Про все це ми спілкуємося з кандидатом історичних наук Володимиром В’ЯТРОВИЧЕМ.  

Щорічно 28 квітня у світі відзначають День охорони праці. У 2013-му темою його визначено професійні захворювання — проблеми та шляхи вирішення. І це дуже актуально. Адже щороку у світі кількість смертей на виробництві сягає 2 мільйонів 300 тисяч. З них 300 тисяч — нещасні випадки, а 2 мільйони людей вмирають саме через професійні захворювання. Близько 100 шкідливих чинників провокують виробничі хвороби, які в Україні діагностують у представників майже 200 професій. Одвічні запитання — хто винен і що роботи? — «Урядовий кур’єр» поставив фахівцям. 

Особливих змін у прийдешній вступній кампанії, що стартує 1 липня, не передбачається: як запевняє заступник начальника департаменту вищої освіти МОН Микола Фоменко, вона «пройде спокійно, передумови для цього є». Загалом цього року на зовнішнє незалежне оцінювання зареєструвалося 322,5 тисячі абітурієнтів. Але, нагадаємо, до вишів можна подавати сертифікати ЗНО, отримані впродовж 2008–2013 років. За словами Миколи Фоменка, цього року більше охочих пройти тестування з фізики та математики, отож «буде виконане державне замовлення на стратегічні напрями підготовки, зокрема інженерно-технічні та ІТ». 

Наша розмова з режисером Михайлом Рєзніковичем відбулася напередодні його ювілею — 26 квітня художній керівник Театру імені Лесі Українки відзначив 75-річчя. Цими днями Михайло Юрійович відзначає ще одну солідну дату — 50-річчя творчої діяльності. Вперше прийшовши до Театру імені Лесі Українки, він ще застав легендарну епоху корифеїв: Євгенія Опалова, Юрій Лавров, Віктор Халатов… Нині він очолює театр, який декларує збереження традицій тих часів і намагається відповідати викликам сучасності.   

«Світ Божий, як Великдень» — Шевченкові слова дали назву цій виставці. Минулими роками подібну експозицію показували в Полтаві, Луганську, деяких інших обласних центрах. Цьогоріч до міста над Серетом привезли з усіх куточків країни 220 робіт. Напрямки також представили розмаїті — від текстилю, кераміки, розпису на склі до пластики, різьблення.
Микола Кіщук, заступник голови Національної спілки художників України, особливістю експозиції в Тернополі називає те, що авторами майже половини представлених творів є молоді таланти. 

Схоже, цієї весни в Департаменті Державної служби охорони на одну добру традицію не традицію, але точно приємну церемонію стало більше. Днями тут започаткували внутрішньовідомче, не прив’язане до якихось певних дат чи свят урочисте відзначення працівників, які виявили високий професіоналізм і мужність при виконанні своїх службових обов’язків. Що означають ці обов’язки, в загальних рисах можна лише уявити, пам’ятаючи, що міліція охорони протистоїть злочинності у прямому значенні цього слова. Кожен виклик по лінії «102», кожне спрацювання системи тривожного оповіщення є непередбачуваною за розвитком ситуацією, тож у будь-якому разі співробітник ДСО має бути готовим до всього.  

Фахівців кіно і телебачення нині випускають не тільки столичні виші (таких у Києві чотири, та, згідно з прогнозами експертів, невдовзі буде шість). Охочих працювати в кіно й на телебаченні навчають у Харкові, Львові, Луганську.

Тим часом ситуацію, в якій нині перебуває ця царина (зрештою, навіть не варто розмежовувати — російська, українська), як ніхто влучно охарактеризував в одному з інтерв’ю генеральний директор Першого телеканалу Росії Костянтин Ернст: «У нас украй жорстока сценарна криза: недорікуватість, яка є самим переспівом якихось американських історій. Люди не пишуть про свій біль. Вони намагаються, підлаштовуючись під існуючі схеми, відтворити певну історію успіху — історію, яку підгледіли. Якщо ти як режисер і сценарист хороший оповідач, якщо Бог обдарував цим, тебе слухатимуть. Навчити цього неможливо».А що з цього приводу думають відомі українські фахівці? 

Але й досі він не прижився в українському освітньому просторі. Згадую себе на першому курсі. Незрозумілим було все, а головне — лякало навчання в абсолютно нових умовах і самостійно. Проте з часом зрозуміла, що все не так погано, а вчитися навіть приємно.

Тому я попросила дати коментар щодо цієї теми ректора Національного транспортного університету Миколу Дмитриченка. Ось що він сказав: «Болонський процес — це низка заходів, що покликані реформувати вищу освіту країн Європи, включно з українською. Це робиться для підвищення спроможності випускників вишів працевлаштуватися, для поліпшення мобільності громадян на європейському ринку праці, підняття конкурентоспроможності європейської вищої школи. Болонський процес триває і досі: підштовхує виші до поліпшення освітянських послуг».

Усесвітній день Мальбека — сорту аргентинського винограду і символу тамтешнього виноробства — почали святкувати 17 квітня 2011 року. Тоді посольства Аргентинської Республіки організували 72 заходи в 45 містах 36 країн світу, у 2012-му  географія значно розширилася. А цього року не оминули аргентинці увагою і нашу країну.

Протягом квітневого тижня Посольство Аргентинської Республіки в Україні проводило різноманітні акції спільно з імпортерами аргентинських вин за сприяння місцевої влади, підприємців, представників дипломатичного корпусу та преси. 

В Україні проведено значну роботу щодо вшанування пам’яті полеглих у Великій Вітчизняній війні. Збудовано меморіальні комплекси, видано «Книги Пам’яті України». Завдяки ентузіастам пошукової справи створюється «Електронна Книга Пам’яті України 1941–1945».