Далекого 1947 року в одну з аудиторій Київського педінституту імені Горького зайшов не відомий однокурсникам студент Павло Глазовий. Зате його добре знав Остап Вишня. Саме він подбав, аби юнака перевели з Криворізького педінституту, де той навчався, в Київ. І вже першого дня, пригадує однокурсниця Павла Глазового професор Інституту української філології та літературної творчості імені Андрія Малишка Марія Плющ, новачок захопив усіх блискучою відповіддю на запитання викладача про романтизм.  

«Васько Окорок прошепотів налякано: — Страшно, Микито Єгоровичу?»

Ця міні-сцена із культового колись твору Всеволода Іванова «Бронепоїзд 14-69» згадалася після того, як недавно почув професійну суперечку донецьких залізничників. А емоційно обговорювали вони навіть не швидкісні «Хюндаї», а… пісенні рядки: «Ми мирні люди, та наш бронепоїзд стоїть на запасному шляху!» Одні стверджували, що ці слова тепер потрібно повторювати… пошепки. Чому? Виявляється, щоб всюдисущі крадії металу часом не почули оте точне місце дислокації закованого у броню потяга. 

Наступний раунд переговорів щодо єдиного повітряного простору з ЄС відбудеться у травні. Про це повідомив заступник голови Державіаслужби Олександр Гречко під час «круглого столу» «Комерційна авіація: міжнародний досвід і українські реалії». За його словами, суть угоди про єдиний повітряний простір, або «відкрите небо» для України, полягає в адаптації вітчизняного законодавства до європейських норм.

Президент України 
Призначив
Звільнив

Зовнішньоекономічні відносини між Україною та Казахстаном виходять на новий, більш якісний, рівень. Це стало основним лейтмотивом засідання 11-ї Міждержавної українсько-казахстанської комісії з економічного співробітництва під головуванням першого віце-прем’єр-міністра України Сергія Арбузова та першого заступника прем’єр-міністра Республіки Казахстан Бакітжана Сагінтаєва.
«І надалі наші економічні відносини міцнішають. Обидві держави діють строго в рамках національних законодавств. Пріоритетними для розвитку взаємовигідної співпраці ми виокремили такі галузі: паливно-енергетична, агропромислова, транспортна, авіаційна, космічна, машинобудування для агропромислового комплексу, створення інфраструктурних об’єктів», — зазначив Сергій Арбузов. 

Українська економіка в рецесії через слабкий зовнішній попит та затримку із упровадженням заходів протидії макроекономічним дисбалансам, які існують. Тож економічне зростання 2013 року, ймовірно, залишиться  слабким та чутливим  до зовнішніх  шоків, а для прискорення зростання економіки Україні разом з відновленням  макроекономічної рівноваги необхідно  забезпечити  впровадження структурних реформ. З таких загальних месиджів розпочав  учора презентацію економічного огляду  та макроекономічного прогнозу для нашої держави  директор Світового банку у справах України, Білорусі та Молдови Чімяо Фан.  

На моїй пам’яті тема реформування державних і комунальних ЗМІ жваво обговорюється не вперше. Далекого 1995 року, коли Україна вступала до Ради Європи, така реформа була однією з вимог членства у цій впливовій організації. Через десять років Парламентська Асамблея Ради Європи нагадала нам про це зобов’язання, закликавши нарешті розпочати роздержавлення преси. Мовляв, «четверта влада» не повинна стикатися з фактами політичного та економічного контролю засновників і співзасновників. 
Пригадую також запальні декларації про свободу слова, які мали втілитися у життя ще, напевно, за царя Гороха.  І те, що жодна з політичних сил так і не спромоглася їх виконати. Тут усе зрозуміло: владі надто важко відмовитися від спокуси скористатися підконтрольним інформаційним ресурсом. 

  Як позбутися «тіньового» сектору в економіці? Над цим питанням ламає голову не один уряд. Наразі виходить не зовсім добре, однак пошуки засобів боротьби не припиняються. Черговим кроком на шляху виведення з «тіні» фінансових ринків стало підписання меморандуму про обмін інформацією між Міністерством доходів та зборів, Національною комісією з цінних паперів і фондового ринку та Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

Кажуть, що в економіці марно озиратися, а треба виходити з того, що сьогодні є. Ніби і так. Але, якщо час від часу починати з чистого аркуша, в тіні залишаються невикористані резерви — своєрідна критична маса для поступально руху. З огляду на це, ретельнішого вивчення потребує ситуація у цукровій і спиртовій галузях та взаємодія цих підприємств із державою.  
У магазинах Вінниці цукор коштує всього 5 гривень за кілограм, проте черг за ним немає. Як і на ятках на базарах, де мішок (50 кг) пропонують за 220 гривень з врахуванням доставки додому. Принагідно згадаємо, що кілька років тому ціна була більш ніж удвічі вищою. 

На Миколаївщині впроваджується пілотний проект «Адміністративні послуги: спрощений доступ через пошту». Область стала першою, яка взялася за реалізацію такого проекту в повному обсязі, охоплюючи всю територію, — райони, міста, села та селища. Подібні спроби робили Одеса, Дніпропетровськ, Кіровоград. Але в цих регіонах експеримент розповсюджувався або тільки на обласний центр, або з додаванням одного-двох сільських районів. У Миколаївській області вирішено однозначно: до кінця року охопити зручною системою надання адміністративних послуг всю область. Такий підхід, безумовно, сприятиме прозорому державному управлінню й дасть змогу заощадити час і чиновників, і громадян або бізнес-структур.