У 90-х, як і в 40-х роках минулого століття крилатий вислів українського класика піддали ревізії. Та наступати на граблі історії наче наша ментальна риса. Можна було б сприймати це з гумором, якби не так часто — в малому й великому — по-махозістськи стаємо на них, вибиваючи з голови мудрість та досвід попередніх поколінь. Зіткнулася з цим у бібліотеці. Готуючи журналістський матеріал, шукала книжку класика іспанської літератури, яка торік отримала найвищу національну премію і свого часу номінувалася на Нобелівську.   

У  весь розвиток комп’ютерної науки і практики має на меті надати  комп’ютерам спроможність максимальної допомоги у розв’язанні проблем суспільства. Питання проблемної орієнтації супроводжують увесь розвиток комп’ютерів, а успіхи їхнього вирішення сьогодні безпосередньо впливають на якість та ефективність функціонування господарських об’єктів.
У газеті «Урядовий кур’єр» уже обговорювались питання створення проблемно-орієнтованих обчислювальних засобів у господарському комплексі України. 

 Розмови про перебіги погоди останніми роками перестали бути нейтральними темами. Фахівець відділу стратегічного планування Держекоінвестагентства Роман Харитонов упевнений: якщо ще 10 років тому питання зміни клімату і його впливу на соціально-економічне життя людей було дискусійним, то нині воно поза сумнівом.

У рамках робочої поїздки до Дніпропетровської області Президент Віктор Янукович взяв участь у церемонії відкриття заводу з комплексної переробки використаних акумуляторних батарей ТОВ «Рекуперація свинцю» Міжнародної науково-промислової корпорації «ВітроЕнергетичні Сонячні Технології Акумулюючі» («ВЕСТА»).
Глава держави ознайомився з виробничим процесом підприємства, оглянув зразки його продукції, високо оцінивши відкриття сучасного заводу з переробки використаних батарей: «Ми робимо крок у майбутнє, до сучасних технологій — утилізації старих акумуляторів і випуску нових». 

Україна зацікавлена в тому, щоб торговельно-економічні відносини з Росією розвивалися динамічно і без перешкод. Про це Прем’єр-міністр Микола Азаров заявив під час зустрічі з Президентом Республіки Татарстан (РФ) Рустамом Мінніхановим.

Умань у ці дні вже вступила в період великої прощі хасидів, яка досягне найвищого піка  наприкінці тижня. Власне, й зараз (ми побували тут кілька днів тому) вулицями затишного міста, окремі куточки якого раніше чимось нагадували Київ у мініатюрі, вже прогулюються люди в чорному, у дивних, як для уманців, головних уборах, з пейсами та бородами, молоді й статечні, зосереджені на своїх проблемах, з молитовниками в руках і зовсім розкуті. То тут, то там звучить іврит та англійська, чому уманці вже давно не дивуються. А продавці в магазинах добре розуміють приїжджих.  

Майже 700 тисяч тонн зернових намолотили й засипали в засіки аграрії Рівненщини. Звісно, що на роль житниці України невелика поліська область не претендує. Втім, якщо взяти до уваги те, що через посушливе літо добряче недорахувалися врожаїв центральні й південні регіони, то й наш «середньостатистичний» 31 центнер зерна на круг — неабияка підмога для держави. А є ж господарства, що перейшли й 60-центнерний рубіж. 

Багато робіт доктора біологічних наук Олександра Рибалки, який працює у Селекційно-генетичному інституті — національному центрі насіннєзнавства та сортовивчення, розпочинається словом: «Уперше…». Зокрема, й коли йдеться про використання виробів із зерна. Так з’являється інформація, цікава і потрібна не лише вченим, а й кожному з нас.  

Україна вперше приймала 64-й Всесвітній газетний конгрес та 19-й Міжнародний форум видавців — щорічне професійне зібрання топ-менеджерів провідних медіа-компаній світу і головних редакторів видань. Цього року в Київ приїхало майже 700 учасників із 89 країн. Представницькою була делегація українських медійників, серед яких голова Національної спілки журналістів України Олег НАЛИВАЙКО. Напередодні Дня міжнародної солідарності журналістів він поділився своїми враженнями від конгресу, розповів про основні світові тенденції  в розвитку медійної галузі та захист прав журналістів. 

Моя сусідка, жінка у висловлюваннях досить різка, нещодавно пішла на заслужений відпочинок. А днями яскраво змалювала мені, скільки часу, сил і нервів їй довелося витратити, збираючи різноманітні довідки для оформлення пенсії.

— Три місяці оббивала пороги різних інстанцій. Спочатку подавала запит до чиновників, щоб отримати одну довідку, чекала кілька тижнів, аж тут виявляється, що треба ще одну. А я ж людина літнього віку, важко мені щодня бігати містом. От якби створили в нас єдину установу — подав туди документи з роботи, а її працівники всі необхідні довідки збирали б самі, та ще й усього за кілька годин, — сказала мрійливо.

Саме цю розмову я згадала під час обговорення законопроекту «Про Єдиний державний демографічний реєстр», який презентував його розробник народний депутат Василь Грицак.