Більшість пасажирських вагонів, які використовують на залізницях України, нині морально та фізично застаріли. На їх кардинальне оновлення потрібно майже 2 млрд доларів США, однак таких коштів немає. Про це заявив генеральний директор Укрзалізниці Володимир Козак під час урядового брифінгу.
«Нині один пасажирський вагон із нержавіючої сталі виробництва Крюківського вагонобудівного заводу коштує приблизно 2 млн дол. США. Для оновлення парку необхідно зробити закупівлі на 2 млрд дол. Самостійно, без бюджетних коштів, залізниці не зможуть оновити парк пасажирських вагонів», — зазначив Володимир Козак.

Місцеві жителі звичні до цього явища — замору бичка в Азовському морі. Це трапляється, залежно від літньої спеки, два-три рази за сезон. Коли хвилі масово викидають на берег мертву рибу, люди беруться за відра й лопати і швиденько її прибирають.
А в курортників від звалища дохлої риби на пляжах — справжня паніка. Не розуміючи, що відбувається, вони впадають у відчай: відпустка пропала… 

У Черкасах діє 126 об’єднань співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ), завершують реєстрацію документів ще одного будинку. Поступово жителі міста визнають переваги саме такої форми управління житлом. Там, де власники квартир активно співпрацюють з обраним правлінням та міською владою, справи непогані. 

Саме про Свято-Троїцький кафедральний собор у Новомосковську Дніпропетровської області — бароковий шедевр дерев’яної сакральної архітектури XVІІІ сторіччя, єдиний дев’ятибанний хрестово-купольний в Україні, що у сотні найкращих дерев’яних споруд світу, — йшлося у романі видатного українського письменника Олеся Гончара «Собор». Храм внесений до державного реєстру національної культурної спадщини України та до всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.  

За час, поки в Україні та Польщі тривав чемпіонат Європи з футболу, на території нашої держави не було зареєстровано жодної серйозної дорожньо-транспортної пригоди з участю вболівальників або учасників спортивного турніру. Про те, як спрацювали і чого навчилися вітчизняні стражі порядку на автошляхах, розповів «Урядовому кур’єру» заступник начальника Управління Державної автомобільної інспекції МВС України Володимир Резніков.  

Доля золотих медалей останнього чемпіонату країни вирішувалася в Донецьку за чотири тури до фінішу. За неоднозначного суддівства київські динамівці поступилися господарям — 0:2. Поразка не тільки третій рік поспіль залишила столичних футболістів без чемпіонського титулу. Перед командою Юрія Сьоміна знов на весь зріст постала проблема — як потрапити до Ліги чемпіонів?
Уболівальники одразу ж пригадали сумний досвід останніх років. 

Нещодавно харківська міліція затримала чоловіка, який повідомив про замінування Палацу спорту, де проходила всеукраїнська виставка ювелірних виробів «Ювелір Престиж». На щастя, це повідомлення виявилося неправдивим і закладеної «бомби» правоохоронці, які прибули на місце події разом із фахівцями-вибухотехніками, не знайшли. Але того дня їм усе-таки довелося добряче попрацювати:  евакуювати з Палацу спорту майже 500 чоловік, оглянути приміщення площею понад 16 тис. кв. м тощо.  

За словами художника Слави Бо (В’ячеслава Бондаренка), який придумав цю акцію, малював та роздавав крейду і фарби усім охочим, так вони з друзями вирішили підтримати українську мову, культуру і традиційний український борщ.
«Нині деякі луганчани не вважають себе українцями. Однак ми живемо в Україні, ми українці і хочемо про це нагадати всім. Навіть попри те, що деякі учасники акції розмовляють російською», — заявив Слава Бо. 

У свідомості більшості українців міцно вкоренилося насаджуване ще з радянських часів переконання, що Столипін — «представник царської бюрократії, з яким пов’язаний період жорсткої політичної реакції («столипінщина»)». Донині широко відомий вислів «столипінський галстук», яким стали називати зашморг для повішення, а за главою уряду Російської імперії міцно вкоренилася сумнівна слава прибічника чорносотенного руху — горезвісного «Союзу руського народу», на совісті якого криваві єврейські погроми та розправи над інакомислячими всіх без винятку національностей.  

Нещодавно подивилася фільм «Титанік-2». Події у ньому (цього разу вигадані) відбуваються через 100 років після реальної катастрофи гігантського пасажирського судна в холодних водах Атлантики, так майстерно відтвореної в кінострічці Джеймса Камерона. У новій варіації цієї історії все повторюється: сучасники будують точну копію першого «Титаніка». Вони впевнені, що цього разу буде хепі-енд. Але, поспішаючи встигнути до запланованої дати, допускають кілька недоробок. Корабель виходить в океан і… врізається в айсберг. Знову катастрофа, численні людські жертви. Як і слід було сподіватися, кінострічку геть-чисто розкритикували. Однак автори фільму зуміли нагадати: людству властиво наступати на ті самі граблі. Та й айсберги в житті кожного з нас — не дивина.