Усі батьки знають: аби дитина росла здоровою, щодня має повноцінно харчуватися. Та чи всі тата й мами впевнені, що саме такий раціон пропонують їхнім чадам у дитсадках, школах, а малюкам, позбавленим батьківського піклування, — в будинках дитини та інтернатах? Чи всі продукти, що потрапляють на стіл до малюків, якісні та калорійні?

Потенційних батьків це повідомлення нещодавно заскочило зненацька: у ЗМІ пройшли чутки, ніби державну допомогу при народженні дитини отримуватимуть не всі сім’ї. З іншого боку, в уряді запевняють, що додатково виділили 1 млрд грн для забезпечення в усіх регіонах саме цієї статті витрат. То чого слід очікувати в осяжному майбутньому?
Крапки над «і» у цьому надчутливому питанні вчора спробував поставити Прем’єр-міністр Микола Азаров. 

Президент України своїми указами 
Звільнив
Призначив

Відповідне завдання глава уряду Микола Азаров дав під час зустрічі з представниками громадських організацій, що працюють у сфері охорони материнства та дитинства. «Давайте створимо громадську групу і проведемо перевірку абсолютно всієї мережі інтернатів», — сказав Прем’єр-міністр. До робочої групи він закликав залучати принципових людей, а перевірку інтернатів провести протягом місяця.

За повідомленням Державної служби статистики України, індекс споживчих цін (індекс інфляції) у листопаді 2011 року по відношенню до жовтня становив 100,1%, за період січень-листопад 2011 року – 104,4%. За період січень 1998 року – листопад 2011 року – 517,5%.

У листопаді 2011 року інфляції в Україні практично не було. Так, за даними Державної служби статистики (Держстат), споживчі ціни минулого місяця збільшилися лише на 0,1%. За словами керівника групи радників голови Національного банку України (НБУ) Валерія Литвицького, такий показник інфляції в листопаді цього року, по суті, є історичним мінімумом, якого не було навіть у листопаді дефляційного 2002 року.

Людина некомпетентна, напевно, думає, що його робота — цілодобово дивитися телевізор і слухати радіо. Адже його посада — голова Національної ради з телебачення і радіомовлення. І перед очима жваво виринає образ: статний чиновник ліниво клацає пультом, п’ючи каву на шкіряному дивані. Ані поважності, ані шкіряного дивана я не побачив. А пульт лежав забутий в кутку на телевізорі. Робота мого співрозмовника зовсім не схожа на існуюче уявлення про неї. Але не поставити цього запитання я не міг.  

Останніми місяцями відбулося кілька подій, які дехто з високопосадовців галузевого міністерства оцінив як «значний крок до енергетичної незалежності країни». Маю на увазі не лише рішення про спорудження за російські кредити і за російськими технологіями 3 і 4 енергоблоків ХАЕС.  

Цього року Полтавська область підтвердила свій статус житниці країни, яка спроможна вирощувати мільйонні врожаї. Станом на 2 грудня тут по всіх категоріях господарств зібрали 5 млн  29 тис. тонн зерна при середній урожайності 51,9 ц/га, у тому числі кукурудзи 3 млн 434 тис. тонн, при урожайності 78,9 ц/га. А продуктивність кукурудзяного поля по сільськогосподарських підприємствах на площі 375 тис. га становить 82 ц/га в заліковій вазі.

Одне з головних завдань Мінрегіонбуду, за словами його очільника Анатолія Близнюка, — підвищення енергоефективності систем життєзабезпечення. Та як це зробити, якщо мережі старі й діряві, а стіни будинків не тримають тепла взагалі? Втім, у деяких містах за підтримки Проекту USAID «Реформа міського теплозабезпечення в Україні» уже знають, як зменшити споживання енергоресурсів у ЖКГ. Перший крок на шляху до ощадливості — складання муніципальних енергетичних планів (МЕП). Про те, навіщо потрібне таке планування, розмовляємо з директором Проекту USAID «Реформа міського теплозабезпечення в Україні» Білом Такером та координатором Енергетичних Програм Проекту Олександром Ніколаєнком.