Газета Кабінету Міністрів України6 жовтня 2026
6 жовтня 2026

Статті

Як триває оборонна реформа: трансформація війська та Міноборони

Оборонна реформа у Збройних силах України триває відповідно до Стратегічного оборонного бюлетеня, у якому визначено п’ять стратегічних цілей. Для кожної з них були конкретні завдання. Загалом 28 оперативних цілей і 139 завдань. Кількість результативних показників виконання становить 381, або 79%. Це непоганий результат. Найвагоміший напрям — нарощення оперативних, бойових і спеціальних спроможностей сил оборони, потрібних для забезпечення відсічі збройній агресії, оборони держави, а також підтримання миру й міжнародної безпеки в межах міжнародних зусиль. Ті завдання і заходи оборонної реформи, які дали змогу зупинити російського агресора, — головний здобуток її першого етапу.

Оновлення арсеналів триває

Міністерство оборони і надалі зосереджує основні зусилля на тому, щоб максимально забезпечити потреби, визначені керівництвом ЗС України та Генеральним штабом ЗСУ, максимально ефективно використати бюджетний фінансовий ресурс на розвиток війська. Насамперед закупівлю техніки, озброєння, боєприпасів відповідно до програм державного оборонного замовлення. Такий основний пріоритет у діяльності вітчизняного оборонного відомства виокремив перший заступник міністра оборони України Іван Руснак під час підбиття підсумків діяльності Збройних сил України у 2020 році.

Мужність народжує переможців, згуртованість — непереможних

Бойові дії на Донбасі почалися з того, що 12 квітня 2014 року російські загони, якими керували офіцери спецслужб РФ, захопили українські міста Слов’янськ, Краматорськ і Дружківку. Захопленою у тамтешніх відділках МВС зброєю вони озброїли місцевих колабораціоністів і прийняли їх до лав своїх підрозділів. Опору місцевих силових структур України не було, а іноді була відкрита співпраця з ворогом. Тож невеликі штурмові загони російських диверсантів у наступні дні взяли під контроль Горлівку та інші міста Донеччини і Луганщини…

Тут гартується броньований кулак української армії

Якщо піхоту називають царицею полів, а артилеристів — богами війни, то танкісти — броньований кулак армії, рушійна сила Сухопутних військ, яка часто визначала долю боїв, зокрема й упродовж перших років війни на сході нашої країни. Вихованці харківського військового інституту танкових військ, який має славну історію з часів Другої світової війни, завжди були найкращими представниками танкового братства.

Під звуки військового оркестру

Він зазвучить і фанфарами, і маршем стройовим, і вальсом легким, додасть бойовитості, пристрасті, доброго настрою й розтривожить серце смутком. Таке призначення військового оркестру — піднімати дух. І навіть стати своєрідною візитівкою артилерійської бригади. Це вже кажу про оркестр, начальник і військовий диригент якого майор Тарас Когут.

Пліч-о-пліч з добром

На 40-й сесії Генеральної Асамблеї ООН 1985 року у спеціальній резолюції було запропоновано урядам країн відзначати 5 грудня Міжнародний день волонтерів. В ім’я, як було зазначено, «економічного та соціального розвитку». Відтоді волонтерство офіційно визнано однією з форм благодійності, добровільної та безкорисної суспільно корисної діяльності. Щороку в ньому беруть участь понад 100 мільйонів осіб на планеті. У багатьох країнах волонтерство забезпечує 4—8% ВВП.

Берегти минуле заради майбутнього

Упродовж десятиліть історичним пам’яткам України випадає доля пасинків. Знищення на догоду комуністичній ідеології культових споруд, руйнація дворянських садиб — шедеврів архітектури минулих століть, витравлення із пам’яті українців автентичних перлин народного мистецтва… Епоха радянщини була злою мачухою української історичної спадщини.

Як коронавірус украв цьогорічне Різдво

Цього року Різдво — одне з найбажаніших і найулюбленіших свят європейців — пройде без велелюдних сімейних застіль, бучних вечірок, галасливих різдвяних ярмарків і гулянь. Попри те що рівень захворюваності у більшості європейських країн після кількатижневих обмежувальних заходів, до яких вдалися майже всі держави-члени ЄС, знижується, уряди не поспішають скасовувати обмеження.

Олег Приходько. Нескореність, попри загрози життю

Органи окупаційної влади на тимчасово окупованій території АР Крим реалізовують політику, спрямовану на переслідування проукраїнськи налаштованого населення півострова. Приклад цього — сфабрикована проти кримчанина Олега Приходька справа у нібито підготовці ним терористичного акту.

Які норми чинного законодавства потрібно враховувати при вирішенні нагальних питань

До якої юрисдикції належать спори щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби, під час виконання кількох рішень про стягнення коштів в рамках зведеного виконавчого провадження?

Ідемо за Сковородою

4 листопада 2020 року Верховна Рада України ухвалила постанову «Про відзначення 300-річчя з дня народження Григорія Сковороди». Він жив у 1722—1794 роках, тож ювілей відзначатимемо 3 грудня 2022-го. У постанові окреслено широкий план заходів з відзначення на державному рівні знаменної дати.

Карантин вихідного дня дав позитивний ефект

Карантин вихідного дня дав певний позитивний ефект. На кінець карантину вихідного дня, 30 листопада, за попередній тиждень було зафіксовано на 6 тисяч хворих менше, ніж прогнозували. Посилені обмеження на вихідних трохи стабілізували ситуацію, зокрема спостерігається вирівнювання в лікарнях зайнятості ліжок хворими на коронавірусну недугу, яка вже майже місяць тримається на постійному рівні 27—28 тисяч. Це дає змогу уряду скасувати саме ці обмеження. І на вихідні, і в будні діятимуть обмеження «помаранчевої» зони на території всієї країни.

Ольга ОНІЩУК: «Сподіваємося, скасування заборони на відчуження земель активізує аграрну галузь, а не реєстраційне рейдерство»

У період весняного локдауну в Україні нотаріальні контори продовжували працювати, хоча й з певними обмеженнями, оскільки, як наголошує заступниця міністра юстиції України з питань державної реєстрації Ольга Оніщук, «вони відносяться до так званих об’єктів критичної інфраструктури».

Тридцять крапель на пів склянки

Найактуальніша тема для обговорення в суспільстві нині — без сумніву, питання боротьби з коронавірусною хворобою, яка щодня забирає тисячі життів на планеті. На жаль, пандемія триває і в Україні. Дослідники всього світу намагаються знайти ефективні ліки та швидше дозволити їх до використання. Сподіваємося, це ось-ось станеться. Проте не слід забувати про доступні й ефективні природні ліки, рослини, які можуть бути дуже корисними. Передовсім це стосується ехінацеї.

Як створили «Країну Мамонтландію»

Двері автобуса відчиняються, і діти, які групою їхали на екскурсію, вихлюпують на зелений наповнений сільськими звуками й запахами майданчик. Іноді дорослим не під силу стримати цей потік енергії, що з нетерпінням чекала кілька годин у тісноті автобуса: малеча миттю розлітається мальовничим схилом. Хтось побіг до козеняти, яке пасеться неподалік, хтось просто розставив руки й пірнув у соковиту трав’яну купіль. Місцеві кури й качки, побачивши чергову групу юних екскурсантів, уже намагаються чкурнути геть, однак міські діти, ласі до сільського колориту, залюбки змагаються з ними у спритності.

П’ять років газової незалежності

Та не слід забувати, що 25 років ми сиділи на газовій голці Росії. Газ — це дорогий енергоресурс. Історії про дешевий газ — міфи, якими свого часу ми фактично знищили власний газовидобуток. 25 років в Україні був нібито дешевий газ, а насправді через державний бюджет дотували олігархічні газові компанії. І щоосені ми були під тиском шантажу російської влади в енергетичних питаннях. Це робилося для того, щоб Україну повністю прив’язати до російського газу, бо на цьому будувався величезний бізнес. На російському газі у нас виникали навіть газові королі й королеви.

Глухий кут на лінії розмежування

Із самого початку загарбання 2014 року частини українських територій на Донбасі тамтешні люди живуть у страху. Російська пропаганда, нагадуючи вічний двигун, досі наганяє жах про «загрозу України» та «фашистів», «бандеровців», які буцімто з дня на день підуть у наступ і зрівняють Донецьк із землею.