Статті

У селі Клишки Шосткинського району на Сумщині обійстя Марченків покаже будь-хто з односельців. Адже його господар Андрій Миколайович місцевий: тут народився, закінчив школу, в селі живуть його батьки. А дружину Світлану Олександрівну, хоч вона родом із Шостки, вважають своєю, бо у Клишках живе й працює — викладає англійську в школі.

Відомо, що серцево-судинні захворювання — головна причина смертності громадян України. Значну частину звернень до кардіолога становлять пацієнти з порушеннями ритму чи провідності серця. Майже 40 % — це хворі з фібриляцією/тріпотінням передсердь. Фібриляція передсердь — порушення серцевого ритму, яке діагностують у 2% населення.

Цей творчий огляд з повним правом можна зарахувати до своєрідних довгожителів. Адже доволі складно впродовж такого тривалого часового відрізка підтримувати високе реноме і відповідний статус конкурсу. Але, як справедливо наголошує начальник управління культури Сумської ОДА заслужений працівник культури Олена Мельник, феномен насамперед у прізвищі великого земляка, чия творчість і нині надзвичайно популярна серед шанувальників сатири і гумору. 

Нині, у час масової комп’ютеризації, коли не виходячи з дому можна спілкуватися з друзями і світом, дуже актуальна народна мудрість: не треба давати тілу лінитися. Рух — природний стан людини, щоб залишатися здоровою, а фізична культура і спорт — складові національної культури. Важко переоцінити їхню значущість у житті людини і держави. Однак прищеплення здорового способу життя залежить не лише від тих, хто поруч, а й від наявності відповідної інфраструктури у дворі та мікрорайоні. То чи мають змогу вінничани, зокрема діти, займатися масовим спортом? З цього запитання «Урядовий кур’єр» почав розмову з головою комітету по фізичній культурі і спорту Вінницької міської ради Сергієм КРАЄВСЬКИМ.

Польська Лодзь, розташована за 130 кілометрів від столиці сусідньої країни, її фактичний геометричний центр, ще якихось три десятиліття тому, образно кажучи, прокидалася і лягала спати за сигналом фабричного гудка. Суконні й текстильні фабрики, численні цегельні впродовж майже 150 років визначали профіль діяльності кількох поколінь тутешнього люду, змалечку призвичаєного до робітничих спецівок. Наприкінці буремних 1980-х сталося неймовірне: вся ця велетенська машина з її коліщатами, карданними валами, редукторами та іншим технічним начинням майже одночасно зупинилася. Тодішній економічний спад можна було порівняти хіба що з гігантським водоспадом, що неочікувано впав на місто.

Якось один із критиків «Чорного квадрата» Казимира Малевича зауважив: коли довго дивитися на зовсім чистий аркуш білого паперу, здається, ніби тут щойно щось було.

Людина мети, яка творить сама себе, постійно шукає нові ділові справи. Це про Віктора Білінського. Уже 14 років він живе й працює у столиці Великої Британії. Не закінчував вищих навчальних закладів, зате успішно опановує нові обрії життєвих університетів. Хоч у шкільному атестаті Віктор мав лише «добре» і «відмінно», та після одинадцятого класу вирішив працювати разом зі стрийком (дядьком) столяром. Це ремесло залюбки опанував ще після шкільних уроків. А вже з другого класу відвідував гуртки з малювання, різьблення по дереву. 15-річним став на своєму обійсті мурувати майстерню.

Україна — це не лише великі гарні міста з мільйонним населенням. Це й невеликі містечка, села й селища, які часто мають унікальну й цікаву історію, культурну спадщину, традиції. І дуже добре, коли місцеві жителі не лише пам’ятають, зберігають і плекають ці безцінні скарби, а й презентують їх усім зацікавленим та охочим до нових вражень поціновувачам. І українським, і закордонним.

Україна зобов’язана пригадати й переосмислити події Євромайдану заради об’єднання суспільства, перемоги у війні й свого цивілізованого майбутнього. Ці три наріжних камені, на думку міністра культури, молоді та спорту Володимира Бородянського, забезпечать країні сталий розвиток.

Звістка про досягнення Юлії Глущенко спричинила прощу журналістів до загальноосвітньої школи №21, де навчається дівчина. Після оголошення підсумків ХІХ Всеукраїнського диктанту школярка застудилася, що вберегло її від надмірної уваги. Саме тому власкору «УК» не вдалося зустрітися з Юлею Глущенко. Але про неї нам розповіли вчителі.

Полтавщина належить до областей, які попри політичні й економічні пертурбації в країні мають позитивну динаміку. Зокрема там успішно працюють машинобудівні, будівельні підприємства. Область лідирує в загальнодержавному рейтингу зі створення об’єднаних територіальних громад (ОТГ), за обсягами видобутку вуглеводнів, темпами впровадження органічного землеробства, бізнес-проєктів в АПК. Та останніми роками на Полтавщині стрімко розвивається ще одна, нова для регіону, перспективна галузь — туристична. Про це «Урядовому кур’єру» розповідає директор департаменту культури і туризму Полтавської ОДА Валентина ВОЖДАЄНКО.

Чисельність наявного населення в Україні, за оцінкою, на 1 жовтня 2019 р. становила 41 960,0 тис. осіб. Упродовж січня — вересня 2019 р. чисельність населення зменшилася на 193,2 тис. осіб.

В «Урядовому кур’єрі» від 8 листопада цього року в рубриці «Запитайте в експерта» йшлося про нові правила надання житлових субсидій та пільг на житлово-комунальні послуги. Там зокрема вказано, що «виплата пільг у грошовій безготівковій формі здійснюється у грошовій безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунок АТ «Ощадбанк» на підставі укладеного між Мінсоцполітики та АТ «Ощадбанк» договору. АТ «Ощадбанк» здійснює переказ коштів на рахунки надавачів комунальних послуг». Фактично більшість пільговиків отримує пільги у грошовій безготівковій формі, тому що через необізнаність (жоден надавач комунальних послуг не повідомив про зміну в наданні послуг пільговиків) не написали особистої заяви про отримання пільг у грошовій готівковій формі. Проте платіжки надійшли з повною сумою оплати без урахування пільг.

Телевізійні кадри, як на Житомирщині зрубали одразу 400 молоденьких сосон і урочисто повезли їх до Києва, гострими стрілами вцілили в серце. Саме з них монтували головну ялинку України, тому одразу безжально підпиляли стовбури, щоб вставити їх у металеві опори. І це теж продемонстрували глядачам. Щиро кажучи, не розумію суті таких бравурно-урочистих відеорепортажів, які, проте, рік у рік наввипередки демонструють наші телеканали.

У Програмі діяльності Кабінету Міністрів України одну з цілей Міністерства розвитку громад та територій України визначено так: українці маютимуть комфортне та доступне житло. Важливим соціальним завданням держави є задоволення потреби людини в житлі, оскільки низький рівень забезпечення житлом є однією із найгостріших соціальних проблем держави. 

Нині українське військо нагодоване, одягнене. Але на тернопільські вареники бійці, які нині боронять Україну, й досі чекають. Це тішить волонтерів і людей з добрим серцем, які шість років тому організували в Тернополі волонтерську кухню «Бункер С». Одного надвечір’я сюди навідався й кореспондент «УК».

Урядовці схвалили проєкт закону, який у подальшому дасть змогу підвищити прожитковий мінімум, за попередніми розрахунками, до 4,2 тисячі гривень на місяць. Це підвищить доходи найменш забезпечених громадян без автоматичного збільшення ставок державного мита, платежів, штрафів та інших фінансових показників. Це важливий крок боротьби з бідністю в Україні.

Попри схвалення у першому читанні законопроєкту №2178-10 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення», дискусії щодо того, яким має бути ринок землі в Україні, тривають. Прихильники якнайскорішого розпродажу орних земель усіляко уникають аналізу деталей того законопроєкту, який вони самі й запропонували. Але, як відомо, диявол ховається саме в деталях.

Грудень для шахтарського краю здавна вважали місяцем трудових рекордів. Адже колись із початком зими буквально щодня приходило повідомлення з котроїсь із шахт, де гірники рапортували про дострокове виконання річного плану вуглевидобутку і потім працювали вже в рахунок січня. Газети і телевізійні ефіри пістрявіли світлинами й сюжетами про «гвардійців праці», які піднімали на-гора останні до плану тонни палива, та святкові ялинки, що завчасно з цієї нагоди наряджали в адміністративних будинках підприємств. А чи не найбільшою окрасою завершення трудового року були темні брили вугілля з виведеними на них білими цифрами — позначеннями рекордного видобутку палива. Звісно, ці цифри означали ще й солідні преміальні за перевиконання планів.

Моє написання матеріалу про дивака з Бахмута Донецької області майора запасу Володимира Дериведмедя збіглося із сумною звісткою з Донбасу: в місті Лимані Донецької області помер український патріот, волонтер Артем Мірошниченко. Не від кулі російського окупанта чи їхнього співучасника, не від ворожого «граду» (як прочитав у фейсбуці допис ще одного донбаського патріота, голови правління ГО «Українська народна рада Донеччини та Луганщини» Станіслава Федорчука), а через… ненависть до української мови місцевих тітушок, які, почувши, що Артем розмовляє українською, здійснили напад на нього.