Статті

Профспілка авіабудівників України (ПАУ) стала об’єднуючим центром для різних підприємств після ліквідації в березні 2014 року Міністерства промислової політики України. Її голова — Ярема ЖУГАЄВИЧ — виходець з ДП «Анто­нов», свого часу як конструктор брав участь у проектуванні Ан-72, Ан-124 «Руслан» та Ан-70, тому проблеми галузі знає зсередини. Він розповів «УК» про тенденції на ринку авіабудування та завдання українських літакобудівників. 

Пам’ять жертв збитого вже понад три роки тому в небі над Донбасом малайзійського авіалайнера рейсу МН17, немов легендарний попіл Клааса, стукає в кожне небайдуже серце. Немає сумніву, що вбивць неодмінно назвуть поіменно та притягнуть до відповідальності. 

Податки – це найголовніший фінансовий важіль збільшення доходів держави. Зазвичай податки та збори становлять від 80% дохідної частини Державного бюджету. 

Присвоїти другий ранг державного службовця Присвоїти третій ранг державного службовця 

Цьогорічна вступна кампанія до вищих навчальних закладів України відбувалася на тлі «революційних змін» в умовах прийому на навчання. У закарпатських вишах позитивно оцінили скорочення кількості заяв, які абітурієнт може подавати на місця за держзамовленням — до дев’яти спеціальностей і чотирьох навчальних закладів. Щоправда, зазначають: це пом’якшило, але не зняло гостроти проблеми їхнього наповнення, бо після оприлюднення списків рекомендованих до зарахування починається процес відтоку абітурієнтів. Конкурсна картина змінюється настільки, що оголюються навіть місця, гарантовані державою для безплатного навчання. Настає час похвилюватися вже членам приймальних комісій. Адже якщо місця не заповнити, то наступного року такого їх обсягу виш не матиме. 

П’ятниця видалася для Прем’єр-міністра Володимира Гройсмана не менш напруженим днем, ніж усі попередні, впродовж яких він побував у трьох областях України, занурився в робочу атмосферу дорожників, лікарів, учителів, підприємців. Без вивчення того, чим дихають люди в регіонах, у столиці неможливо визначати шляхи подальшого розвитку реального сектору, прогнозувати перспективу, аналізувати й виправляти недоліки чи помилки.   

...Знаєте, як перекладається на німецьку «Ворошиловград»? Дивне запитання, коли зважити, що вже цілком дорослим стало в нас покоління, яке і міста з такою назвою не пам’ятає та з різною мірою зацікавленості спостерігає, як із мапи України зникає решта подібних назв. Так ось, у німецькому перекладі «Ворошиловград» звучить як «Зародження і становлення джазу на Донбасі». Не в загальному, звісно, випадку, а лише коли йдеться про відомий твір письменника Сергія ЖАДАНА.  

Наприкінці липня під стінами Тернопільської міської ради з металевої бочки клубився чорний дим, довкруж витав, м’яко кажучи, своєрідний запах. Це громадські активісти палили торф — з протестною метою. Ще на початку минулого опалювального сезону міський голова Сергій Надал оголосив, що в обласному центрі природний газ поступово замінюватимуть альтернативним паливом, зокрема торфом. Знайшовся інвестор, готовий модернізувати в Тернополі сім котелень, облаштувати їх новим обладнанням для спалювання фрезерного торфу. Навіть збудував завод з переробки його на торф’яні крихти — сировину для котелень. 

ЧИТАЙТЕ У ДОБІРЦІ: «Братній» канібалізм і «хохляцька» загребущість «Розправа» з міфом про другорядність Забута трагедія палаючого міста  

Козівський район на Тернопіллі за топонімами мають право називати «найкозячішим». Адже, крім райцентру Козова, можете ще завітати до селища Козлів чи побувати в селі Козівка. Скажіть, хіба можна було тут не вшанувати фестивалем козу — тварину сумирну й водночас норовливу та кумедну?! Утім, що там фестивалем, навіть пам’ятником! Нарешті коза в Козові дочекалася таких почестей. 

Зі шкільного курсу географії відомо, що найбільші річки України — Дніпро, Дністер, Південний Буг — течуть на південь. Це спричинено переважним похилом місцевості. Нехай цей похил і не такий великий, та він позначається й на кліматі країни, роблячи його трішки теплішим. Важливо й те, що саме на півдні розташовані наші моря, які слугують і транспортними шляхами, і місцем відпочинку. Велике значення мають південні регіони в сільському господарстві: саме там вирощують найсмачніші овочі і фрукти. 

Очільник Державного агентства з управління зоною відчуження розповів «УК», як вберегти чорнобильські ліси від пожеж та що дасть створення Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника.

Сонячна Миколаївщина вчора готувала й оглядала сани до зими. Саме в цій південній області було проведено селекторну нараду з питань підготовки підприємств паливно-енергетичного комплексу, житлово-комунального господарства, об’єктів соціальної сфери та інфраструктури до осінньо-зимового періоду 2017/2018 року та забезпечення його успішного проходження. Зібрання стало одним із основних пунктів робочої поїздки в регіон Прем’єр-міністра Володимира Гройсмана. 

Нині точиться багато розмов про те, що українська наука потребує більшої фінансової підтримки, що через нестачу коштів неможливо проводити фундаментальні розробки, а самі науковці шукають таке застосування своїм силам і вмінням, яке дало б їм можливість як мінімум прогодувати свої родини. Справді, є така проблема. Однак це якраз той випадок, коли, як кажуть, швець без чобіт. Адже наукові установи уже володіють непересічним капіталом — продуктами інтелектуальної власності на основі новітніх технологій, які за умови грамотної організації реалізації розробок могли б забезпечити і належну матеріальну базу для самих наукових інституцій, і хороші заробітки авторам нових перспективних розробок. Для цього варто зробити лише кілька кроків.  

У Запоріжжі триває капітальний ремонт дороги до Міжнародного аеропорту «Запоріжжя» на ділянці від Військового містечка. Роботи стартували наприкінці червня. Запорізький міський голова Володимир Буряк провів виїзну нараду, проконтролювавши хід капремонту цієї міської магістралі. 

У зв’язку з воєнними діями бізнес опинився в зоні ризику, і до Черкащини переїхали три десятки підприємств. Серед них була й група компаній «Континент». Нині вона поступово освоює територію колишнього Смілянського заводу «Оризон». 

Лише кілька українських письменників живуть із творчості. А він жив як твір літератури. Олесь Ульяненко — єдиний лауреат малої Шевченківської премії, яку отримав 1997 року за роман «Сталінка». Цього року йому виповнилося б усього 55. Чи, зважаючи на інтенсивність, з якою він жив, аж 55. Його смерть 17 серпня 2010-го залишила болісні запитання в кримінальній, соціальній, культурній площинах. Її класифіковано «за нез’ясованих обставин», а діагноз «від гострої серцевої недостатності» осмислюється як підсумок його буття. Йому не вистачало любові, слави, коштів, визнання — усього того, чого прагне непересічна особистість, яка в одне життя вміщує кілька іпостасей. 

Хто читатиме роман «Вогнем і мечем» класика польської літератури Генрика Сенкевича, а не обмежуватиметься лише екранізацією Єжи Гоффмана, обов’язково помітить його тенденційність. Твір про драматичні події 1648—1651 років в України і Польщі, завдяки якому письменник не лише здобув Нобелівську премію, а й зажив сумнівної слави українофоба, вкрай упереджено, а іноді навіть вороже трактує Національно-визвольну війну українського народу під проводом гетьмана Богдана Хмельницького. Поляк білорусько-татарського походження, предки якого лише у XVIII столітті відмовилися від ісламу й перейшли у християнство, Генрик Сенкевич завжди лишався щирим прихильником Польської держави, возвеличуючи її в трилогії «Вогнем і мечем», «Пан Володиєвський» і «Потоп». За це його й канонізувала католицька церква. 

Уже не один рік у державі точаться дискусії про реформування лісового та мисливського господарства, в яких, до речі, професійні лісівники-практики беруть участь епізодично. Здебільшого присуди виносять так звані аматори-балакуни, які про галузь і її проблеми знають не з власного досвіду, а розповідей, спостережень, ба навіть публікацій у ЗМІ і телепередач. Проведено десятки дискусій на найрізноманітніших рівнях і майданчиках, зламано і зігнуто сотні списів… Але… Все лишається на місці. Утім, погляньмо на лісову ситуацію з іншої точки зору: чи й справді там усе так погано, як це намагаються подати?Для мене як людини, котра понад 30 років працює в лісовому господарстві і має змогу порівнювати і аналізувати конкретну статистику, відповідь однозначна — ні! 

Будь-яка родина, особливо молода, мріє про власний дах над головою та житло, де кожен матиме затишний куточок і не заважатиме іншим. Здійснити таку мрію було нелегко завжди, а тим паче нині, коли вітчизняна економіка, ніде правди діти, переживає не найлегші часи.