Газета Кабінету Міністрів України3 жовтня 2026
3 жовтня 2026

Статті

Дмитро НОВИЦЬКИЙ: «Керованість підприємством з боку міста потрібно посилити»

Бортницьку станцію аерації (БСА) — єдиний очисний фільтр усіх побутових і промислових стоків Києва та 15 прилеглих населених пунктів — фахівці вже давно визнали аварійною. Так, у 2012 році внаслідок масштабного провалу на підвідному Лівобережному каналізаційному колекторі серйозних ушкоджень зазнали споруди першого блоку станції. За роки експлуатації ресурси станції вичерпуються, а замість серйозної реконструкції лише латають «дірки». Причина зрозуміла: немає грошей. А їх на модернізацію БСА треба чимало. Та є надія, що ситуація зміниться. Між урядами України та Японії підписано кредитну угоду для залучення коштів на реконструкцію БСА від Японського агентства міжнародного співробітництва (JICA). Це позика на 108 мільярдів японських єн терміном на 40 років під 0,1% річних з пільговим періодом 10 років. Однак для цього в заставу віддали… саму станцію аерації. Чи не ризикує місто втратити БСА, що отримають кияни після реконструкції? На ці та інші запитання «Урядовий кур’єр» попросив відповісти голову правління — генерального директора ПАТ «АК «Київводоканал» Дмитра НОВИЦЬКОГО. 

Нам газ потрібен для економії?

Чи потрібно опалювати будинки в Сахарі? Якщо не заглиблюватись у сутність, то відповідь буде негативною. Адже в цій пустелі температура дуже висока. Та ось довідка з енциклопедичного словника про Сахару. «Середня температура січня — не нижча як 100С; абсолютний максимум — 590С; абсолютний мінімум — мінус 180С. Добова амплітуда температури повітря — понад 300С, ∂рунту – до 700С». 

Чим дихати, щоб не захворіти?

Повітря — головний продукт споживання, а його наявність — основна умова існування. Тож забруднення атмосфери негативно впливає на здоров’я людей і тварин, стан рослинного покриву та екосистем. Серед населених пунктів нашої країни найбільшого антропогенного навантаження зазнали 15 міст, зокрема Кривий Ріг, Маріуполь, Зеленодольськ, Бурштин, Енергодар, на які припадає 56,7% забруднюючих речовин в атмосферне повітря загального їх обсягу. Це й не дивно, бо основні забруднювачі повітря — підприємства металургії, теплової енергетики, вугільної, нафтогазовидобувної, цементної промисловості. 

Інвестори почуватимуться захищенішими

Програма робочого візиту Президента Петра Порошенка до Турецької Республіки виявилася навіть ширшою за оголошену напередодні його відльоту до Стамбула. Йдеться передусім про більшу кількість особистих зустрічей із лідерами країн, що брали участь у Всесвітньому гуманітарному саміті. 

ОСББ: комунальний «Титанік» чи світло в кінці тунелю?

Нарешті сталося: і в моєму будинку створили ОСББ. Із третьої спроби, але ж таки створили. Мені як голові ініціативної групи довелося витратити на це чимало (якщо не сказати більше) зусиль — моральних і фізичних, організувати тематичну зустріч мешканців багатоповерхівки з міським головою, спрямувати сусідів до різних інформаційних джерел і до успішних ОСББ міста: інші змогли, а ми чим гірші? 

Столичний «Мистецький Арсенал» зібрав міжнародний «ЕтноСвіт»

Окрім України, другий фестиваль зібрав понад 250 майстрів народних ремесел і музик із країн Балтії, Грузії, Білорусі. Впродовж чотирьох днів і навіть ночі відбувався мультикультурний діалог митців і шанувальників їхньої творчості. 

Ігор КЛЕЙНЕР: «Сперечатися із псевдоекспертами — це марнувати дорогоцінний час»

Майже рік тривала масована інформаційна атака на колектив і акціонерів одного з найбільших українських машинобудівних підприємств і експортерів — публічне акціонерне товариство «Запоріжтрансформатор». Наслідки не забарилися: Україна постала перед втратою унікального підприємства. На межі виживання опинився також трьохтисячний колектив заводу. Тому перше запитання, з яким ми звернулися до генерального директора ЗТР Ігоря Клейнера, стосувалося оцінки цих подій. — Наше підприємство одне з небагатьох в Україні, яке навіть у кризові для економіки часи постачало не сировину, а свою високотехнологічну продукцію на ринки США, Західної Європи, Саудівської Аравії та інших країн. Безумовно, найбільше ми непокоїлися за колектив. Адже багато професій на ЗТР унікальні. Щоб освоїти, приміром, кваліфікацію намотувальника 6 розряду, потрібно не менше п’яти років виробничого досвіду. 

Юридичні термінологічні нісенітниці

Виступаючи перед юридичною громадськістю (передусім студентською), звертаю увагу, які нещасні юристи порівняно з математиками, фізиками, хіміками тощо. Представники цих професій можуть використовувати, крім слів, ще й символи: знаки додавання, віднімання, множення та ділення, кореня квадратного, кубічного, від нуля до нескінченності, інтеграла, логарифма тощо. Юристи ж можуть використовувати лише слова і нічого більше для формулювання своїх завдань, приписів тощо. Мені не відомі країни, право яких допускало б символи. Юристам не дозволено використовувати навіть знак оклику. Найімперативніший припис вони мусять формулювати спокійно, не підвищуючи голосу. Юристам не можна використовувати і знак питання, бо він символізує сумнів, незнання чи невпевненість. Якщо ж існує якийсь правовий припис, то це означає, що юристи ставляться до нього як до вже встановленої істини, щодо якої нема жодних сумнівів. 

Молодь – за супермаркети, старше покоління – за ринки

Дискусія про те де можна придбати справжні екологічно чисті продукти у бабки на ринку чи у супермаркеті між покупцями лише загострюється. Молодь – за супермаркети. Тут є все готове, часто дешевше, ніж на ринку та й навіть скуштувати можна.

Пільги геть?

На пенсійному обрії знову жевріє надія на запровадження в Україні накопичувальної пенсійної системи. У законопроекті №4608 (зареєстрований у парламенті 6 травня цього року), ініціатором якого є Кабінет Міністрів, запропоновано її введення з 1 липня 2017 року. Раніше це планували зробити 1 січня 2017-го, що було анонсовано законопроектом № 2767, відкликаним у зв’язку з відставкою попереднього уряду. Хоча вважається, що у нас діє трирівнева система пенсійного забезпечення, насправді фактично в країні існують тільки два рівні: перший солідарний і третій добровільний накопичувальний (недержавні пенсійні фонди, де українці можуть накопичувати «додаткову» пенсію, працюють із 2004 року). Запровадження другого обов’язкового накопичувального рівня гальмується з різних причин з 2007 року. Одна з них — вимога бездефіцитності бюджету Пенсійного фонду України для його запровадження, що, на думку експертів, — популістський лозунг. Попередні уряди часто ставили собі стратегічне завдання ввести накопичувальну пенсійну систему, але, на жаль, переймалися тактичним латанням бюджетних дір. 

Михайло ПОПКОВ: «Лісові реформи знову доведеться готувати майже з нуля»

Чому уряд днями відправив у відставку голову Держлісагентства і чи було це неминуче? У якому стані нині наше лісове господарства? З чого доведеться починати новому керівнику відомства? Про це розмова з одним із кращих аналітиків профільного сектору.  

«Порядок денний людства» розглядають у Стамбулі

Всесвітній гуманітарний саміт, скликаний у Стамбулі з ініціативи Генерального секретаря ООН Пан Гі Муна, став першою в історії цієї організації зустріччю на найвищому рівні, повністю присвяченою гуманітарній тематиці. Йдеться про консолідацію зусиль міжнародного співтовариства з реагування на гуманітарні виклики, зумовлені  природними примхами, техногенними катастрофами та збройними конфліктами. Понад 40 глав держав і урядів зібралися задля підтвердження зобов’язань політичного, нормативно-правового, інституційного та фінансового характеру на підтримку так званого порядку денного для людства. 

Як змусити державу виплатити компенсацію

На жаль, останніми роками Україна зіткнулася з багатьма викликами. Один із них — велика кількість внутрішньо переміщених осіб, які під час військової агресії втратили все нажите майно. Ці люди потребують захисту й допомоги. Та держава, яка змушена витрачати величезні кошти на обороноздатність, небагато чим може їм допомогти. Проте юристи переконують, що не варто впадати у відчай, адже отримати компенсацію за втрачене майно можна. 

Заповідний фонд — не резервація для місцевих громад

Зламані лютневим буревієм дерева перекрили єдину дорогу до гірських хуторів біля Березівського лісництва, що на Прикарпатті. Законослухняні горяни просять Кутський лісгосп розчистити вітровал. Але лісівники нічим зарадити не можуть. Майже вся територія лісгоспу має природно-заповідний статус. Тож на будь-які роботи у своїх лісах (насамперед на всі види рубок, навіть нагальні, призначені таксаторами) лісівники повинні спочатку отримати «добро» від Міністерства екології та природних ресурсів. Столичним чиновникам невтямки, що такі суперечності, спричинені різним трактуванням законів та нормативних документів, роблять заручниками лісові господарства, національні природні парки, а головне — територіальні громади. 

«Шахтар» — володар Кубка України

Мірча Луческу очолив «Шахтар» у травні 2004-го. За 12 років під його керівництвом команда провела 573 матчі і здобула 22 трофеї. Містер, як його називали в клубі, привів «гірників» до восьми перемог у національному чемпіонаті, шість разів під його керівництвом донеччани ставали володарями Кубка країни і сім разів — Суперкубка України. Мірча Луческу — абсолютний рекордсмен «Шахтаря» за тривалістю перебування на посаді головного тренера і за кількістю проведених матчів. Його вісім разів визнавали найкращим тренером України, на його рахунку кілька десятків клубних і українських рекордів. Найгучнішим досягненням на європейській арені став тріумф в останньому в історії розіграші Кубка УЄФА 2009 року. 

Безвізовий режим став заручником політичних обставин

Безвізового режиму до кінця липня українці не побачать. Такий невтішний неофіційний меседж надійшов днями з Брюсселя. Якщо ще місяць тому українські політики й брюссельські чиновники оптимістично говорили про те, що скасування візового режиму між Україною і ЄС можливе вже цього літа, то нині такі заяви зникли з ефіру. А вітчизняні експерти, аналізуючи графіки роботи європейських інституцій і загальні політичні тенденції в ЄС, доходять висновку, що сподіватися на скасування віз влітку не варто. «У мене особисто склалося враження, що в урядів країн-членів ЄС не спостерігається єдиного запалу якомога швидше запровадити безвізовий режим з Україною», — сказав у розмові зі мною директор Європейської програмної ініціативи фонду «Відродження» Дмитро Шульга. Він переконаний, що радше за все безвізовий режим між Україною та ЄС буде запроваджено восени 2016 року. 

Як урятувати професійно-технічну освіту?

У того, хто поділяє професії на інтелігентні і робочі, термін «професійно-технічна освіта» асоціюється з пережитками минулого. У гонитві за так званою модою на спеціальності, ми часто забуваємо, що при визначенні потрібності будь-якої діяльності найважливішим критерієм її оцінки залишається професіоналізм. Сьогодні навчання кваліфікованих працівників робітничих спеціальностей для всіх галузей економіки України, за підрахунками експертів, здійснюють понад 800 професійно-технічних навчальних закладів (ПТНЗ), де здобувають освіту понад 300 тисяч осіб за 35 напрямами та видами господарської діяльності з майже 500 професій. Всі ці навчальні заклади до 1 січня 2016 року мали державну форму власності. 

Любов до мови творить націю

Червонощокі маки, сонця-соняхи й небесно-ніжні волошки щедро рясніють на дівочому волоссі всупереч дощовій днині, парубки у вишиванках гуртуються для селфі — поблизу Національного академічного драматичного театру ім. І. Франка велелюдно. Сюди з усіх куточків країни з’їхалися школярі й студенти, які здобули перемогу в XVI міжнародному конкурсі з української мови ім. Петра Яцика. 

Науковці долучаються до оборони країни

Напередодні Дня науки провідні науковці нашої країни отримали державні нагороди й державні премії за визначні досягнення в галузі науки і техніки за 2015 рік. Відзнаки вручав особисто Президент Петро Порошенко.