Щоразу, простуючи Хрещатиком, згадую про окупований німцями Київ. Оскільки на цій вулиці працюю, то переживаю минуле щодня. Відчуття причетності до трагічної сторінки улюбленого міста загострюється під час бабиного літа, коли сонечко дарує перехожим останні теплі промені. Саме в цей час понад сім десятиліть тому в давньому місті над Дніпром розквартирувалися тисячі зелених мундирів. Перехожі й не здогадуються, що в моїй уяві на якусь мить постають картини з книжок «Бабин Яр» Анатолія Кузнецова чи «Оті два роки… У Києві при німцях» Дмитра Малакова. Уже не побачимо старого Хрещатика, знищеного восени 1941 року організованою підпільниками пожежею. А до оновленої вулиці ми так звикли, що здається вона непорушною. Тодішнім киянам до першого вибуху будівлі на розі Хрещатика і Прорізної теж здавалося, що нічого жахливого не станеться, бо німці — народ культурний, а більшовики дали драла. Але вже невдовзі центральна і деякі прилеглі до неї вулиці лежали в руїнах.
Статті
Представники майже всіх політичних сил декларують бажання ухвалити законопроект щодо скасування застави для корупціонерів. У парламенті вже зареєстровано аж п’ять різних документів на цю тему, і народні обранці обіцяють розглянути їх найближчим часом. Тим паче, що до цього їх стимулюють автори електронних петицій, які у посланнях до Президента вимагають не лише позбавити хабарників можливості виходити на волю під час досудового слідства, а й посилити міру покарання за такі злочини. Електронна петиція до Президента України Петра Порошенка про збільшення міри покарання державних службовців за хабарництво зібрала понад 29 тисяч підписів.
Щороку від раку помирає сто тисяч українців. Часто останні дні цих людей проходять у невимовних муках. Є чимало й інших хвороб, які супроводжуються сильними болями. Людство давно знайшло способи полегшити такі страждання, але шлях відповідних медичних препаратів до українських хворих виявився довгим та звивистим. Забезпечення доступу до знеболення важкохворих (не лише онкологічних) пацієнтів в Україні відкрила постанова Кабінету Міністрів №333, яка значно спрощує систему обігу контрольованих речовин у закладах охорони здоров’я. ЇЇ ухвалили ще у травні 2013 року. А ось наказ МОЗ №494 «Про деякі питання придбання, перевезення, зберігання, відпуску, використання та знищення наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів у закладах охорони здоров’я», який забезпечує реалізацію постанови №333, з’явився лише на початку серпня цього року. «Завдяки наказу № 494 система обігу підконтрольних препаратів в Україні стала однією з найдемократичніших на пострадянському просторі. Норми, затверджені в ньому, визнають право лікаря на самостійне прийняття рішень щодо надання допомоги пацієнтам та забезпечують їхні права на доступ до якісного знеболення», — заявила менеджер програмної ініціативи «Громадське здоров’я» Міжнародного фонду «Відродження» Ксенія Шаповал.
Менш ніж за місяць в Україні має розпочатись опалювальний сезон, отже, люди вже готуються платити за комунальні послуги в рази більше, ніж улітку. Щоб це не вдарило боляче по гаманцях найбільш соціально незахищених, уряд вніс додаткові зміни у порядок нарахування субсидій за житлово-комунальні послуги. — Зроблено кроки до виправлення ситуації в разі, якщо з певних причин субсидії людям або не призначали взагалі, або для цього слід було пройти тривалу і дуже складну процедуру, — повідомив на брифінгу в Кабміні заступник міністра соціальної політики Віталій Мущинін.
Міністерство освіти і науки планує підвищити вимоги до іноземних студентів. «Ці студенти важливі для нас, тому що привозять кошти й витрачають їх в Україні за приблизними підрахунками, стільки, скільки в бюджеті виділяють на освіту. Посли тих країн, з яких найбільше приїздять ці студенти, переживають за якість освіти, й зокрема лунають побажання, що іноземців також треба підбирати, тобто ми не повинні брати будь-кого. На жаль, останніми роками склалася практика, що в нас може навчатися будь-який іноземний студент, який просто платить гроші», — сказав журналістам на брифінгу міністр освіти і науки Сергій Квіт. Із ситуацією, показовою щодо проблем з іноземними студентами, МОН стикнулося зокрема під час перевірки одного з регіональних вишів — Черкаського державного технологічного університету. Там навчається приблизно півтисячі іноземців, з них близько 300 — заочно.
Місцевий житель, який випасав корів недалеко від Станиці Луганської, підірвався на «розтяжці». На жаль, такі повідомлення із прифронтової зони непоодинокі. І йдеться не лише про військових. Навіть на офіційно встановлених пунктах перетину лінії розмежування крок ліворуч, крок праворуч — це мінні поля, і щонайменше троє осіб за останні кілька тижнів підірвалися на трасі Донецьк — Маріуполь. Небезпека чатує на електриків і газовиків, водників та інших представників комунальних служб, які змушені їхати у прифронтові райони, щоб відновити постачання газу, води чи світла в домівках мирних людей. За даними групи «Інформаційний спротив», на підконтрольній Україні території Донбасу заміновано до 10 тисяч гектарів землі. Одне слово, розмінування актуальне як ніколи. Тож саме про це йшлося на зустрічі керівника Луганської обласної військово-цивільної адміністрації Георгія Туки з делегацією Посольства Литовської Республіки в Україні.
З весни цього року в регіоні запроваджено нову стратегію допомоги хворим на інфаркт міокарда. Вона полягає у своєчасному виявленні хвороби та відкритті ураженої судини за допомогою стентування. Для жителів віддалених районів бригади екстреної медичної допомоги спочатку застосовують тромболізис, який протидіє зсіданню крові, а вже потім пацієнта транспортують в один із двох центрів для проведення коронарографії та стентування. Забезпечено злагоджену роботу медиків усіх рівнів, і це вже дало результат. Цьому передувала чимала організаційна робота. Навесні 2011 року Волинська обласна рада підтримала регіональну програму із запобігання та лікування серцево-судинних захворювань «Волинькард». Ініціаторами її були професор Андрій Ягенський та колишній голова облдержадміністрації Борис Клімчук.
Що далі від часу свого створення, то вузькоколійні залізниці стають популярнішими серед туристів, передовсім європейських. Збереглися вони і в Україні. Щоправда, з колишньої тисячі кілометрів такого полотна залишилася хіба що сотня. А якщо конкретніше, то охочі помандрувати вглиб незайманої природи можуть розраховувати всього на кілька десятків кілометрів. Ідеться про єдину діючу туристську атракцію на Івано-Франківщині з назвою «Карпатський трамвай». Тут від села Вигода ще в 1878 році віденський підприємець Леопольд фон Поппер проклав лісову рейкову дорогу завдовжки 350 км. Минуло 130 років, а цей залізничний маршрут й надалі залишається найзручнішим способом вивезення деревини з гір. Щоправда, нині вузька колія в гори в’ється лише на 75 кілометрів, яку відродила деревообробна компанія «Уніплит». Та й це неабияке досягнення. Адже після 1990-х, коли, бувало, зар?плату працівникам видавали рейками, їх залишилося всього п’ять.
ЧИТАЙТЕ У ДОБІРЦІ: Узурпація влади — рішенням суду Уроки Революції на граніті «Ты Рассея моя, Рассея, азиатская сторона!»
Щовечора допомагаю синові-третьокласнику збирати портфель. Зрештою після складання всіх підручників, посібників, друкованих зошитів, зошитів-тренажерів, звичайних зошитів, щоденника у твердій обкладинці («фірмове» замовлення школи) і пенала із фломастерами і кольоровими ручками для підкреслювання роздутий до максимальних розмірів портфель можна сміливо використовувати як тренувальний снаряд для важкоатлетів. І хоча школа наша недалеко від дому і син міг би спокійнісінько вирушати туди щоранку сам, ми з чоловіком по черзі супроводжуємо його до шкільного вестибюля, щоб хоч уранці допомогти донести той непідйомний тягар знань. Знаю, що тема кілограмів у шкільних портфелях не нова. Щодо неї виступали авторитетні лікарі й педагоги, обговорюючи вагові норми, які маленька дитина без шкоди для власного здоров’я може тягати на ще не зміцнілих плечах.
Відповідно до статті 26 Закону України «Про державну службу» за сумлінну працю та у зв’язку з виходом на пенсію присвоїти четвертий ранг державного службовця працівникам Секретаріату Кабінету Міністрів України:
Відповідно до статті 26 Закону України «Про державну службу»:
Днями у чергову частину Маневицького районного відділу управління МВС України у Волинській області надійшла інформація, що у лісовому масиві на території державного підприємства «Маневицьке лісове господарство» група приблизно з трьохсот чоловіків демонстративно розпочала незаконний видобуток бурштину-сирцю. Незабаром кількість невідомих осіб, що видобували сонячний камінь, збільшилася приблизно до тисячі людей. На заклики лісівників і правоохоронців припинити незаконний промисел вони не реагували. За деякими попередніми оцінками, самодіяльні старателі встигли перекопати глибокими ямами до півтора десятка гектарів лісових земель.
Нашим політикам корисно прочитати теми електронних петицій, з якими можна ознайомитися на сайті Адміністрації Президента, щоб зрозуміти, що зачіпає за живе пересічних громадян. Адже, як стверджують експерти, електронні петиції у цивілізованому світі — дієвий канал комунікації між суспільством і владою. Практика електронних петицій прийшла в Україну із Заходу. Наприклад, у США, де система електронних петицій діє вже чотири роки, на сайті Білого дому відкрито спеціальну приймальню з назвою «Ми, народ». Там кожен громадянин, старший за 13 років, може створити і підписати петицію до американської влади із проханням вжити конкретних дій із певного питання. Практика прямих електронних звернень до влади існує і в деяких європейських країнах, наприклад у Великій Британії та Німеччині. Нещодавно її запровадив і Європарламент. Віднедавна громадяни України також мають змогу реалізувати своє право на звернення до глави держави з електронними петиціями.
Не вперше відвідує Україну голова комітету з питань Збройних сил Сенату США сенатор Джон МакКейн. Із часів Революції гідності він став справжнім другом нашої країни і народу, про що неодноразово запевняв на всіх рівнях. Підтвердив свою позицію, зустрівшись із Президентом Петром Порошенком і Прем’єр-міністром Арсенієм Яценюком. Поважний гість висловився на підтримку підходів української сторони до подальшого врегулювання східного конфлікту, зокрема засудив плани російських бойовиків провести фейкові вибори на Донбасі.
Минулого тижня відбулися пам’ятні заходи із вшанування майже мільйона депортованих у ХХ столітті етнічних українців із Холмщини, Підляшшя, Надсяння, Лемківщини і Західної Бойківщини. Ці великі депортації стали трагічними наслідками Першої й Другої світових війн, зламали тисячі людських доль, зруйнували традиційні українські поселення, лягли важким тягарем на душі. У період Першої світової війни уряд царської Росії силоміць вивіз із Холмщини і Підляшшя вглиб Росії понад 300 тисяч українців. Під час Другої світової Польський комітет національного визволення разом з урядом Української РСР депортував із Холмщини, Підляшшя, Надсяння, Лемківщини в УРСР майже 500 тисяч українців.
Кредитування сільськогосподарського виробника за всі роки незалежності завжди було в Україні дуже болючою проблемою. Що вже й казати про наше важке сьогодення — аграрії потерпають від нестачі оборотних коштів та не мають змоги отримати дешеві та довгі позики. За словами президента «Української аграрної конфедерації» Леоніда Козаченка, у нас існують недолугі, порівняно з розвиненими країнами, умови кредитування. «Для прикладу, у США середня кредитна ставка становить 3,25%, у Франції — 3,43%, у Німеччині — 3,94%, у Канаді — 3%, тоді як в Україні ця цифра сягає від 17 до 36% у нацвалюті та від 10 до 19% — в іноземній. Окрім здорожчання банківських кредитів, більш жорсткими стали умови до кредитоспроможності позичальників, до застави, а також зменшилися пропозиції кредитних продуктів через проблеми з ліквідністю в банківській системі України», — зазначає він.
Уже не перший рік за ним справедливо закріпився статус традиційного. Проте VІІ зібрання, що відбулося у Харкові, не зовсім вкладається в ці усталені рамки. Передовсім рекордною кількістю іноземних делегацій, до яких входили представники дипломатичного корпусу кількох десятків держав, у тому числі Надзвичайні і Повноважні посли США, Канади та Королівства Нідерланди, представники бізнес-кіл і міжнародні експерти, а ще — практичними результатами роботи, зафіксованими в домовленостях та укладених контрактах. Вирізняла його з поміж проведених останніми роками й атмосфера по-справжньому партнерського взаєморозуміння, прозорості намірів та ухвалених документів, а також конкретика дій, спрямованих на перезапуск провідних галузей економіки, чітке бачення стратегічних напрямів розвитку.
Відомо: що менше світла, то краще почувається корупційна гідра. Особливо розрослася вона в галузі державних закупівель. Один з добре відомих рецептів боротьби з корупцією — прозорість і мінімальне спілкування пересічних громадян із чиновниками. Тому на впровадження в нашій країні системи електронних закупівель, яка мала б запрацювати ще «вчора», покладають певні сподівання. Такою електронною системою із красномовною назвою ProZorro вже користуються Міністерство оборони і майже 700 держустанов України. Це істотно спрощує доступ підприємців до державних торгів і дає змогу долати корупційні схеми. На сьогодні проведені через електронну систему закупівлі зекономили державі 10—20% бюджетних коштів.
Набула чинності постанова Кабінету Міністрів №491, яка визначає нові спрощені процедури оформлення флоту і вантажів в українських морських портах. Журналістам випала нагода разом із представниками Мінінфраструктури в Миколаївському морському порту піднятися на борт панамського судна Skippers Y, щоб почути відгук капітана про дотримання в українських портах нових правил з дерегуляції. На борту чиновники поспілкувалися з паном Радваном Абдуджали, капітаном судна, що прибуло цього дня для завантаження 24 тисяч тонн металопродукції та подальшого її транспортування в Туреччину. Під час розмови з’ясувалося, що процедура оформлення тривала не більш як 40 хвилин. Капітан каже, що це свідчить про істотні зміни, адже раніше аналогічний процес тривав значно довше — понад три години.