Статті

Не вперше порушую питання безпеки жителів міста та району. Адже наше місто розділене залізницею. Є вельми популярний і велелюдний перехід через залізничні колії на станції «Геологічна». Незважаючи на його облаштованість, він незручний та небезпечний. Тут аж проситься підземний аналог наземного. Наскільки реально побудувати такий об’єкт, щоб уникнути людських смертей? Федір ЛЮДНИЙ, місто Кам’янка Черкаської області

В Узагальнюючій податковій консультації вживаються такі скорочення: Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI — Податковий кодекс; Цивільний кодекс України від 16.01.2013 р. № 435-IV — Цивільний кодекс; Закон України від 07 березня 1996 року № 85/96-ВР «Про страхування» — Закон № 85/96;

Закарпатець Іван Бровді за відданість гірській тематиці, а також за живий народний струмінь у мистецтві заслужив у шанувальників звання мага Карпат. Однак має і цілком офіційне звання — народний художник України. Свій 75-річний ювілей митець відзначить днями відкриттям персональної виставки в Мукачівській картинній галереї.   —  Іване Васильовичу, з чого почалися ваші «художні університети»? — У шкільні роки моїм Богом був учитель малювання Білоус, якого направили до нашої школи після Харківського художнього інституту. А ще з глини-каоліну вирізував ножиком усілякі рельєфи. Змалку бачив себе лише художником… Мама мене хвалила.

ЧИТАЙТЕ У ДОБІРЦІ «Козачка Олена»,  або «З делікатністю на боці» З камери смертника —  до нобеліанта Він не вернувся із бою Братовбивча трагедія  України        

Усього два вихідні провели ми з друзями-журналістами в чернігівській глибинці, а спогадів, упевнена, вистачить на роки. Це стало зрозуміло вже по обіді другого дня, бо на пряме запитання колежанки, що найбільше запам’яталося з маршруту Короп — Рихли — Мезин — Cосниця, так і не змогла виокремити щось конкретне. Бо численні історичні принади в обрамленні природних перлин сприймалися як одне добре змонтоване захопливе кіно, в якому жодного прохідного кадру. Хіба що… На головну роль у ньому все-таки претендує красуня Десна, яка супроводжувала нас упродовж усієї мандрівки. 

Сучасна людина почувається комфортно вдома, на роботі, в громадських місцях лише тоді, коли з крана тече гаряча вода навіть влітку. На жаль, про цей комфорт багато українців можуть лише мріяти, бо за спекотливої погоди гарячі крани в їхніх помешканнях пересихають на кілька тижнів, а то й місяців. Бо тепловики саме у літній період розпочинають заміну поіржавілих не від часу, а від низької якості труб мереж гарячого водопостачання та центрального опалення. 55% населення (або понад 10 мільйонів сімей), яке за даними Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України та Академії будівництва України користується централізованою системою теплопостачання, потерпає тоді від спеки, бруду та дискомфорту. 

Хореограф Раду Поклітару — один з найактивніших ньюз-мейкерів сучасного українського мистецтва. Однак інформаційні приводи від нього, до яких преса завжди була надуважною, останнім часом викликали у шанувальників його таланту полярні почуття. Від захоплення черговою успішною виставою до… занепокоєння. Торішня заява Раду про те, що утримувати «Київ Модерн-Балет» стає дедалі важче, а тому хореограф думає про його закриття, здійняла у соціальних мережах хвилю обурення: прогресивно мислячі балетомани розуміли: цей унікальний колектив не можна втрачати.   

Пригадую з радянського дитинства грамоти — так віруючі бабусі й жіночки називали свої поминальні книжечки з розп’яттям на цупкій палітурці. З жовтенятсько-піонерською цікавістю мені подобалося гортати ці церковні документи. Їх приносили на похорони чи поминки для літньої жінки, яка читала Святе Письмо (батюшки в селі не було — місцеву церкву в період застою зруйнували, а раніше її стародавня будівля слугувала господарським магазином). 

Державною службою України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва було прийнято рішення 04.04.2014 № 27 «Про необхідність усунення Міністерством екології та природних ресурсів України порушень принципів державної регуляторної політики згідно з вимогами Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», щодо внесення змін до наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 09.03.2006 № 108 «Про затвердження Інструкції про загальні вимоги до оформлення документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами для підприємств, установ, організацій та громадян-підприємців», в частині вилучення положень, які передбачають необхідність подання висновку комплексної державної експертизи, висновків державної санітарно-гігієнічної та державної екологічної експертиз.  

Можливо, моє наболіле порівняно з тим, що нині відбувається в державі, й не варте уваги — біди різної величини і значення. Але коріння в них спільне: гідність — Людини, Народу, Держави. Адже це вона зібрала українців на Майдан. Я також відстоюю свою гідність і справедливість. Бо без них у нас не буде країни, в якій хочемо жити ми і якою пишалися б прийдешні покоління. 

 Від засідання Верховної Ради, призначеного на 24 липня, чекали багато чого: від перегляду бюджету, продиктованого реаліями воєнного часу, до розпуску парламенту і призначення дострокових виборів. І якщо стосовно першого питання одразу засперечалися і вирішили перенести його розгляд на вечірнє засідання, попередньо доопрацювавши документ, то щодо другого жодних проблем не було. Фракції «УДАР» та «Свобода» заявили про вихід із коаліції.

Як уже повідомляли, Верховна Рада України більшістю голосів затвердила Указ Президента «Про часткову мобілізацію». Третя черга часткової мобілізації розпочалася 24 липня — з дня оприлюднення й набрання чинності відповідного закону. Тож начальник відділу впровадження служби в резерві Мобілізаційного управління Міноборони полковник Михайло Щербина — під час брифінгу на тему «Заходи, пов’язані з оголошенням та проведенням часткової мобілізації» — зокрема повідомив, що завдання третьої черги мобілізації полягає в забезпеченні дій наших військ у зоні АТО, прикритті державних кордонів (посилення обороноздатності), а також можливості ротації наших військ на сході. 

У кабінеті української мови загальноосвітньої школи №15 у Слов’янську Донецької області на стіні державна символіка — тризуб, синьо-жовтий прапор і текст Гімну України. На дошці зберігся запис теми останнього уроку: «Леся Українка». Терористи, які безчинствували в місті, розтрощили навчальний заклад: один снаряд пошкодив покрівлю, актову залу й вікна, другий — розірвався біля фасаду і зрешетив його. 

«Ще не всі чорти живуть на небі. Ходить їх до біса на землі!» Ці поетичні проникливі рядки Василя Симоненка дуже доречні в ситуації, від якої потерпає Донбас. Щоправда нині вночі, коли майже весь величезний Донецьк здригався від грому та спалахів, його нажахані жителі знали: оті міфічні аборигени пекла з ріжками та хвостом тут ні до чого. Адже це гучно дають про себе знати набагато страшніші особини, які досі топчуть нашу землю. Цинічно заявляючи про наміри захищати донеччан, нелюди навпаки цілеспрямовано і наполегливо роблять усе для того, аби загинули якомога більше мирних жителів. 

Днями переговорній групі на чолі  з генерал-полковником Володимиром Рубаном вдалося звільнити шестеро полонених, яких захопили бойовики у зоні АТО. Серед звільнених двоє цивільних: співробітник супермаркету з Луганська Олександр Добилєв, про якого багато писали в Інтернеті, й волонтер із 31-ї сотні Майдану івано-франківець Ігор Лещинін, а також бійці батальйонів «Темур» та «Айдар». Подробиць, як саме їх звільняли, переговірники не розповідають, але зазначають, що жодного не викуповували за гроші. Домовлятися доводилося з різними людьми: троє з полонених перебували в одного командира бойовиків, інші троє — у різних місцях. На жаль, плани зі звільнення ще дев’ятьох порушили бойові дії під Луганськом. 

Про посаду керівника Управління інформаційної безпеки Національної гвардії України, напрямки і методи інформаційної війни, про кадри і фінансування, про інформаційну політику, національну ідею та її розвиток – про все це у розмові з Юрієм СТЕЦЕМ. 

Наприкінці червня Верховна Рада, перейнявшись, нарешті, пошуком коштів для лікування українців, зареєструвала законопроект №4164а «Про внесення змін до Податкового кодексу України (ПКУ) щодо стимулювання добровільного медичного страхування». Документ пропонує внести зміни до відповідних положень Податкового кодексу, включивши витрати на добровільне медстрахування до складу загальновиробничих і адмінвитрат, й дозволити застосовувати до них податкові знижки. 

«Колись українці приїхали в Канаду, навчили кооперації, а тепер через роки ми їх навчаємо»; «Коли я приїхав сюди п’ять років тому, то побачив, що розвиток сільського господарства в Україні перебуває на тому рівні, де була Канада у 50-х роках минулого століття», — такі слова пролунали від закордонних гостей на міжнародній конференції «Підвищення доходів сільського населення шляхом розвитку малих сімейних ферм, об’єднаних у кооперативи. Економічна ефективність сімейних ферм — запорука розвитку аграрного сектору України». 

Уже понад місяць при Свято-Успенському соборі в Полтаві діє добровільне громадське об’єднання «Батальйон небайдужих», що надає всебічну допомогу нашим військовим на Донбасі. Кожного дня його лави поповнюються новими людьми, а курує його архієпископ Полтавський і Кременчуцький Федір. Кілька разів на тиждень волонтери відвозять нашим захисникам продукти, речі, пристрої нічного бачення, які люди приносять до храму або які закуплені за кошти, перераховані полтавцями на банківську картку, зареєстровану на ім’я архієрея. При цьому волонтери звітують на своїй сторінці у Фейсбуці про всі грошові надходження й витрати. Дякують за пожертви і подарунки для військових конкретним людям. 

За статистикою, у Донецькій та Луганській областях проживає понад 370 тисяч людей з інвалідністю. Зараз у цих регіонах відбуваються бойові дії, які руйнують і паралізують звичайний устрій їхнього життя. І вони намагаються якнайшвидше залишити небезпечну територію. Але це можуть зробити далеко не всі. Ті, хто має тяжкі проблеми зі здоров’ям, — прикуті до ліжка та інвалідного візка, без ніг, незрячі, глухі, з нервово-психічними порушеннями, люди, які постійно вживають медичні препарати, наприклад інсулінозалежні, — у надзвичайно складних умовах борються за своє життя. Вони, звісно, потребують сторонньої допомоги.