Статті

Про Романа Петровича Карпюка, знаного в Луцьку (та й на Волині загалом) представника вищої школи, а віднедавна й депутата обласної ради, люди кажуть різне. Одностайності в судженнях громадян немає: або вкрай негативне, або позитивне аж до єлейності. Отже, вміє людина «регулювати» громадську думку. 

Навесні  цього року екс-форвард став наймолодшим тренером у новітній історії, який здобув Кубок України. Цей успіх дав змогу київським динамівцям бодай трохи виправити провальний сезон. А по закінченні чемпіонату президент  клубу Ігор Суркіс призначив Сергія Станіславовича головним тренером команди. З азами футболу майбутній бомбардир ознайомився в секції, яка існувала в колективі фізкультури Горлівського авторемонтного заводу. Після восьмого класу Сергія запросили до  Донецька — в училище олімпійського резерву. Саме тут талановитий юнак привернув увагу заслуженого тренера країни Валерія Яремченка.   

Складна суспільно-політична ситуація не сприяла проведенню в області багатьох туристських заходів. Наприклад, від січня не відбулися вже 44 фестивалі. — У цьому є й позитив, адже не відбулися передовсім ті фести, які паразитували на державному бюджеті, — сказав завідувач кафедри туризму Ужгородського національного університету Федір Шандор. — Пройде певне очищення, і виживуть ті, які затребувані на ринку. А таки супереч скептикам туристичний сезон-2014 розпочинається жваво. Це засвідчили потоки туристів, які приїжджали помилуватися цвітом сакур в Ужгороді та долиною нарцисів на Хустщині. 

Безцеремонне втручання Росії у внутрішні справи нашої держави, фарсовий референдум у Криму, переслідування там україномовного населення, відверта брехня з боку ЗМІ сусідньої країни про події на півострові, — все це «УК» засуджував не в одному десятку своїх публікацій. Для жителів Автономної Республіки вищеназване, та й не лише це, обернулося плачевними наслідками, в тому числі фінансовими.  Ми попросили очевидця подій — начальника Головного управління Міністерства доходів і зборів в АР Крим Олександра КОНДРАШОВА розповісти про економічну ситуацію на півострові.     

До поширеної й доволі-таки збитої фрази «слово — це зброя» ми звикли ставитися як до чогось цілком очевидного, але зовсім далекого від нас. Хіба що хтось із близьких (або й не зовсім) інколи так дошкулить, що відразу відчуваєш двосічність і пекучість вербального леза. А здебільшого сповідуємо принцип, що язиком можеш казна-що плескати, аби волю рукам не давав. 

Не дивуйтесь, якщо після минулого вікенду лави активних прихильників здорового способу життя поповняться чималою кількістю велосипедистів.  Адже традиційні змагання, що зазвичай відбуваються у День Києва, — це найкраща реклама. А в тому, що старти перенесли на один тиждень через вибори 25 травня, є й свій позитив. З нової столичної влади питатимемо за всіма законами непростого сьогодення. Для початку, як мінімум, про корупцію і… велодоріжки. 

Підприємства, які для попередньої влади були, так би мовити, чужими, сповна відчули на собі, що таке економічна дискримінація. Особливо це стосується Запорізького, Стаханівського та Нікопольського феросплавних заводів. Владні структури, замість преференцій для вітчизняних виробників, діяли з точністю до навпаки — штучно ускладнювали роботу тих українських підприємств, які вони прагнули довести до банкрутства, щоб потім наближені до влади клани забрали їх за безцінь. Про перипетії та перешкоди, які довелося протягом останніх кількох років долати феросплавним підприємствам, боротьбу їхнього керівництва за долю трудових колективів можна написати цілу книгу.  

Цими днями в наших школах відзначають свято Останнього дзвоника. Зворушує до сліз, коли бачиш, що саме цього року багато хто — й учні з батьками, й учителі — прийшов на урочисті лінійки у вишиванках й зі щирим натхненням підхоплює слова Державного гімну. Водночас дуже непокоїть те, що в «гарячих» східних областях акомпанементом до свята замість традиційного вальсу стає стрілянина. Тож хай запанує мир в усій країні. Тільки в такому разі майбутньому випускників нічого не загрожує. 

Учора одне зі столичних відділень Ощадбанку опинилося в центрі уваги преси. Голова Верховної Ради, в. о. Президента Олександр Турчинов придбав там казначейські зобов’язання «Військові» для підтримки української армії на суму 20 тисяч гривень.

Ворога віч-на-віч повинен зустрічати солдат. Такі правила війни. Але терористи у Слов’янську воюють не за правилами. 2 травня цього року біля Слов’янська на мосту через річку Сухий Торець бійці 95-ї аеромобільної Житомирської бригади побачили, що сепаратисти використовують жінок як живий щит. Саме тоді солдат військової служби за контрактом Петро Коваленко загинув від ворожої гранати, взявши на себе всю її ударну силу і численні осколки, тим самим зберігши життя сімох товаришів. 

Голова Держкомтелерадіо Олег Наливайко під час відкриття церемонії вручення премій Кабінету Міністрів імені Лесі Українки та Максима Рильського за 2013 рік пригадав такий випадок. На столичному Хрещатику, коли облаштовували місця для книжкової виставки просто неба, до робітників підійшла жінка. 

Що робити, коли наш двигун — серце — перекачує кров справно, а судини не справляються зі своїм завданням? Як боротися із сезонними, погодними та іншими специфічними проявами в судинній системі людини? На ці та багато інших запитань відповідає начальник клініки судинної хірургії Головного військово-медичного клінічного центру Київського військового госпіталю, ангіохірург вищої категорії полковник медичної служби Володимир РОГОВСЬКИЙ. 

Що фармвиробництво — прибутковий бізнес, знають усі. Тож бажання окремих спритників нажитися за рахунок фальсифікації лікарських засобів (ЛЗ), попри кримінальну відповідальність за таку діяльність, змушує їх забувати навіть про перспективу провести решту життя за гратами. В Україні діють і доморощені шахраї, яким кортить поживитися за чийсь рахунок, і гастролери, які сплять і бачать, як «надути» надто довірливих українців. Зрозуміло, що найчастіше підробляють найбільш розрекламовані ліки. А на окремому щаблі — медичний спирт, без якого не обходиться жодна лікарня і який дуже «поважають» різного гатунку «спритники». 

На вимогу МВФ Мінфін шукає шляхи оптимізації бюджету. Вчергове в поле зору фінансистів потрапив агросектор, де найкращі показники зростання серед галузей за останні роки і діє спеціальний режим оподаткування. Дискусія під час круглого столу «Реформування системи держпідтримки сільгоспвиробників: чого чекати в 2015 році» була гарячою.  За словами  начальника відділу ПДВ управління податкової політики Мінфіну Лариси Невінчаної, відомство вивчає можливість оптимізації бюджету шляхом перегляду або скасування податкових пільг у деяких галузях, зокрема і в агросекторі. 

  ЧИТАЙТЕ В РУБРИЦІ: Правда — лише для своїх? «Руський витязь» київського роду Другий чи третій фронт?  

Нині юнацтву видається, що призначення хустки — суто функціональне. Та насправді в Україні це не просто головний убір жінки. Навпаки, хустка широко використовувалася не тільки в побуті, а й обрядах, а ще символізувала рідну домівку, кохання і материнську любов. Наприклад, ще у 70-80-х роках минулого століття в моєму рідному селі на Одещині хлопця, який запрошував прийти відсвяткувати його проводи до армії, перев’язували хусткою. І тугенько, щоб повернувся живим і здоровим. Поверх іншої в’язали своєю у кожному дворі, в який він заходив. Село мале, та пройшовши його все, юнак відчував, що від хусток і добрих побажань груди ставали, як щит. 

Він — «народився, як усі. Ріс, як усі. Спав менше, як усі. Вчився більше, ніж усі. Працював більше. Тому й став сатириком». Додам: відомим українським письменником-сатириком, публіцистом, громадським діячем, до того ж неперевершеним артистом розмовного жанру. І це — Євген Дудар. Однієї січневої днини кількадесят років тому він з’явився на білий світ у селі Озерна, що тепер у Зборівському районі на Тернопіллі. Нещодавно знову постав перед своїми краянами, аби представити їм свою чергову книжку «Роздуми легковажного», яку видав у тернопільському видавництві «Богдан». Ще перед репрезентацією домовився про інтерв’ю з Євгеном Михайловичем.  

Державне управління справами хоче вилучити з переліку об’єктів держвласності, що не підлягають приватизації, Національний виставковий центр «Експоцентр України» у столиці, Чуднівський спиртзавод та Житомирський лікеро-горілчаний завод. 

Майбутній урожай хліборобської ниви великою мірою залежить і від погодних умов першого літнього місяця. «Червень урожай замовляє», «Що у червні зародить, влітку не зашкодить», — стверджують народні прислів’я.  У червні старі люди здавна спостерігали за народними прикметами, зокрема у такі дні: 3 — Костянтина, 7 — Іоанна Предтечі, 14 — Устина й Харитона, 22 — Кирила, 25 — Онуфрія. За твердженням народних синоптиків, день святого Костянтина — найкраща пора для сівби льону та  гречки. Крім сівби, будь-яку іншу роботу виконувати у полі цього дня не можна, бо святий Костянтин «виб’є ниву градом».  Якщо цього дня йтиме дощ, то й наступна осінь буде вологою і холодною.  

 Відповідно до статті 12 Закону України "Про електроенергетику", Указу Президента України від 23 листопада 2011 року № 1059 "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики", постанови Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 року № 149 "Про вдосконалення державної політики регулювання тарифів на електричну енергію, що відпускається населенню, а також іншим споживачам, для яких застосовуються такі тарифи" Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, ПОСТАНОВЛЯЄ: