Архітектурі завдяки

ТЕХНОЛОГІЇ

Пасивні  будинки, які в рази економлять енергію і тепло, 
лише починають своє «життя» в Україні

Постійне подорожчання газу та інших видів палива і, як правило, збільшення оплати за комунальні послуги не може не викликати доречного запитання: «А чи є в Україні технології, що дадуть змогу значно зменшити залежність споживачів від виробників тепла?». Ні, мова не про широке залучення альтернативних видів палива (хоча непрямо — так). Сьогодні частіше лунають заклики українських і закордонних фахівців ретельніше приглядатися до так званого «теплого» або пасивного будинку. Саме в такому помешканні, яке зводиться за абсолютно нетиповою архітектурою, можна заощадити тепло та енергію в десятки разів більше, ніж у звичайних будівлях.

Повний  cамообігрів

У цивілізованій Європі такі будинки вже стали доволі звичними, і, як запевняє член Союзу архітекторів України Тетяна Ернст (яка є автором першого проекту «теплого» дому в Україні і сама мешкає в такому будинку), керівні органи ЄС ухвалили закон, згідно з яким з 2019 року обов’язковим стандартом для будь-якого нового будівництва будуть пасивні будинки.

«Пасивний будинок заощаджує до 70% енергії. До того ж, ця економія відбувається лише за рахунок архітектурного рішення (тобто: компактності, правильної орієнтації, відповідного зонування, якісного утеплення). Однак і зробити будинок пасивним, лише покривши його товстим шаром утеплювача, неможливо. У «теплому» домі все нове — скління всієї південної сторони і повністю «глуха» північна, його побудовано з якісних матеріалів, для нього застосовуються спеціальні конструкції, які дають змогу уникнути теплових містків тощо. Такий будинок обігріває себе майже повністю. Зазначу, якщо в звичайній будівлі ми використовуємо для опалення до 300—400 кВт/год на квадратний метр площі на рік, то у пасивному — лише 15 кВт. Досягається це завдяки, правильному обміну теплом із навколишнім середовищем — будинок не залучає всередину тепло влітку і поглинає (не випускаючи назовні) взимку», — зазначає  Т. Ернст.

А критика  все лунає...

До речі, як в Україні, так і за її межами чимало фахівців критикують пасивні будинки за їхню дорожнечу і тривалі терміни окупності. Про це кореспондентові «Урядового кур’єра» повідомили фахівці фірми «Аквілон». А на запитання, коли ж окупляться такі будівлі, в іншій компанії відповіли: «Практично ніколи».

Т. Ернст вважає, що насправді пасивний будинок обійдеться споживачеві дорого лише у тому разі, якщо робити його повністю автономним. Тобто, коли такий «теплий» дім (збудований за спеціальним архітектурним рішенням) обладнати ще й сучасною  інженерією на основі альтернативних джерел енергії, приміром, сонячним колектором, тепловим насосом тощо. У такому разі помешкання буде дорожчим, ніж звичайний будинок на 20-40%.

А от просто «теплий» дім, без усіляких там «наворотів», обійдеться покупцеві лише на 3-7% дорожче, ніж типовий. Такий будинок, на думку деяких фахівців, окуповується за 5-7 років. Як зазначає архітектор, вартість одного квадратного метра «теплого» будинку на сьогодні становить 1 тис. дол.

Таким чином, ціна начебто наближається до звичайних цегляних будинків, які наразі зводяться в Україні.

Час не настав

Утім, керівник ініціативи «Проект «Пасивний будинок» Флоріан Ламмаєр вважає, що для самої ідеї будівництва «теплого» дому в Україні ще не настав час. Експерт пояснює це тим, що для переважної більшості українців енергія є доступною за ціною. «Пасивні будинки — це зовсім інше ноу-хау і вкрай високі стандарти будівництва. Ваші будівельники поки працюють за іншими технологіями і виходять на іншу якість готового продукту. При зведенні пасивного будинку необхідно дотримуватися технологічного регламенту, бо будь-яка помилка може звести до нуля ідею обігріву в будинку», — зазначає він.

На переконання Ф. Ламмаєра лише значне подорожчання газу та інших видів палива у нашій країні може серйозно підштовхнути будівельників та  населення до активного впровадження в життя ідеї пасивного будинку.

Наразі існують лише одиничні замовлення на будівництво теплих будівель. Як зазначає  Т. Ернст, в Україні зведено лише чотири таких будинки і в стадії розробки — ще три проекти. Експерт також спростовує думку про те, що «теплі» оселі можуть собі дозволити лише заможні люди. За її інформацією, один з таких будинків площею 100 кв. м планує звести родина із доволі середнім статком.

Чи готові сьогодні українські будівельники та промисловість будматеріалів до масового зведення «теплих» будинків? Як вважає Ф. Ламмаєр, будматеріалів у нашій країні  чимало, включаючи теплоізоляційні. Проте поки існують проблеми із плануванням. Так, на думку експерта, попри те, що в Україні є чимало талановитих архітекторів та інженерів, вони зазвичай працюють окремо один від одного. «У Німеччині, приміром, усі спеціалісти працюють синхронно в одній команді, бо завдяки цьому досягається кращий ефект, оскільки в процесі спільної роботи знижується ймовірність індивідуальних помилок та прорахунків», — додає він.