Наповнюваність класів, щільність учнів на певній території, педагогічне навантаження, статус гірського регіону — специфіку навчальних закладів та місцин враховуватимуть під час розподілу освітньої субвенції. Відтепер її визначатимуть за новою формулою та спрямовуватимуть лише на заробітну плату вчителів — відповідну постанову Кабмін затвердив торік 27 грудня. Складна формула містить чимало різноманітних коефіцієнтів — саме такий підхід, кажуть у профільному відомстві, дасть змогу справедливіше розподілити державні кошти. Тож які нюанси враховує важливий математичний вираз, «УК» розповідає заступник міністра освіти і науки Павло ХОБЗЕЙ.

Експозиція називається «Антарктида: життя льодового континенту». На ній представлено 70 світлин. Усі фото полярник зробив, перебуваючи в експедиціях на єдиній українській антарктичній станції Академік Вернадський. Загалом на рахунку вченого п’ять експедицій — одна річна та чотири сезонних, повідомляє прес-служба Міністерства освіти і науки.

 Нашим співвітчизникам вкотре нагадали про події Української революції 1917—1921 років. З екранів телевізорів, по радіо і в інтернеті днями жваво обговорювали унікальність тематично-історичної веб-сторінки, яка, за інформацією авторів проекту, об’єднала ці надважливі для сьогодення події. Презентували й не менш цікавий за новизною проект — інтерактивну карту «Місця пам’яті Української революції 1917—1921 років». Про це йшлося під час спеціально організованої Українським інститутом національної пам’яті прес-конференції. Деталі та родзинки на презентації означили голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович та історик, співробітник цієї установи Максим Майоров.

Популярний у вітчизняному медійному просторі політолог, володар престижної журналістської премії імені Джеймса Мейса, кандидат політичних наук Олександр Палій написав цікаву за всіма ознаками книжку про нашу історичну минувшину, а останні розділи присвятив ще й подіям, які ми переживаємо останнім часом. 

Коли переступаєш поріг мюнхенської квартири, де живе і працює українська поетеса, прозаїк і художниця Емма Андієвська, спершу виникає враження, що потрапляєш у тісні відсіки підводного човна. Тут оточує нагромадження всього найнеобхіднішого. У цьому разі це те, що потрібне творчій господині помешкання: сила-силенна книжок багатьма мовами, рукописів, тек із документами й світлинами, а ще картини, картини, картини…

Пізнання будь-якої країни зазвичай не обходиться без знайомства з її автентичністю. У Туреччині гріх не побачити кружляння дервішів, у Єгипті — танцю із тростиною, у Грузії — не послухати чоловічого багатоголосся. Усе це в ЮНЕСКО назвали нематеріальною культурною спадщиною, яка потребує охорони від забуття. 

«Життя коротке — мистецтво вічне» — цей давньогрецький вислів давно став крилатим, але інколи він здається доречним як ніколи. Після багаторічної перерви у стінах Одеського музею західного та східного мистецтва знову відкрито античний відділ. Понад 10 років тому в одній із зал зі стелі почала падати штукатурка. Екскурсії сюди припинили, експонати зберігали у фондах. Ремонт і оновлення експозиції відбулися передовсім за підтримки благодійного фонду підприємця Пантеліса Бумбураса.

ЧИТАЙТЕ У ДОБІРЦІ:

Свято державності, що запізнилася

Розстріляний голос України

Голгофа панотцякомпозитора 

«Не закінчуйте уроку, будь ласка!» — щире прохання учнів зливається в унісон. Учителька із вдячністю усміхається й залюбки додає ще кілька хвилин для закінчення… гри-квесту з математики. Не дивно, що такий урок лише на радість. І це не фантастика. Тут педагог не стоїть біля дошки, як актор читаючи монолог. Він поміж учнів, разом з ними виконує завдання, дискутує, творить. Напрочуд захопливі, пізнавальні заняття стали звичними для школярів, яким пощастило навчатися у прогресивних учителів. Небайдужі до власної професії педагоги, відчуваючи виклики часу, створюють цікаві навчальні програми для учнів і застосовують їх на практиці. 

Цього року Україна вшановує 85-ті роковини Голодомору 1932—1933 років, і справою честі має стати проведення всіх запланованих тематичних заходів на найвищому організаційному рівні. На цьому зробив акцент Прем’єр-міністр Володимир Гройсман під час засідання організаційного комітету з підготовки і проведення заходів у зв’язку з 85-ми роковинами Голодомору 1932—1933 років в Україні — геноциду українського народу. Співголовував на заході Глава Адміністрації Президента Ігор Райнін. Думки щодо цього висловлювали провідні історики, представники громадських об’єднань, організацій закордонних українців та уповноважені представники Київської міської державної адміністрації, Міністерства культури, Українського інституту національної пам’яті.