Не так давно у Старобільську відбулася наукова конференція, присвячена гібридній війні. Її організував евакуйований з Луганська національний університет імені Тараса Шевченка, науковці якого останніми роками працюють над проблематикою національної безпеки. Активно долучилися до заходу і фахівці столичного Національного університету оборони. Особливий інтерес аудиторії викликали дослідження масової свідомості в зоні АТО. Чому? Про це розмовляємо із завідувачем кафедри філософії та соціології університету професором Іллею КОНОНОВИМ. 

Село Острівець, що на Тернопільщині, зростило Україні чимало славетних синів: релігійного діяча Ізидора Борецького, поета й інженера Романа Карпінського, братів Гжицьких (Володимир — видатний письменник, а Степан — біохімік), ученого-еколога Ярослава Гумницького. У цій плеяді — й світлої пам’яті відомий поет, державний та громадський діяч, дипломат, лауреат Шевченківської премії Роман Лубківський. «Він пішов хлопцем з невеличкого села Острівця й потрапив у велике людське море, аби нагадати всім, що є Україна», — так сказав про свого знаменитого батька Данило Лубківський. Він разом з численними делегаціями взяв участь у заходах вшанування пам’яті Романа Лубківського в Острівці. 

Чільне місце в робочій поїздці Президента Петра Порошенка на Донеччину посіла освітня тематика, яка є неодмінною передумовою деокупації регіону, повернення туди українського слова, думки, ідеології, врешті-решт — відродження Донбасу. 

Про те, що єдині в Україні воли Гайок і Соловей захворіли, в день офіційного відкриття торговища журналістам повідомила його господиня й розпорядниця Світлана Свищева. Пояснивши, що захворювання волів пов’язане зі спекою. Вони, як відомо, тварини норовливі, тому організатори й не ризикнули за таких погодних умов випустити їх поміж людей. Аби не сталося біди. Замість них, сказала, Солопія Черевика та незрівнянну Солоху возитимуть трійко коней із Дібрівського, що в Миргородському районі, конезаводу. Так воно й було. Однак ця обставина не надто засмутила учасників і гостей свята. Як мовиться, загін не помітив утрати бійців. Тому що на ярмарку й без волів було на що подивитися. 

22 серпня Президент України Петро Порошенко відкрив у Сєверодонецьку реконструйовану будівлю для Луганського обласного академічного українського музично-драматичного театру. У Фейсбуці він написав про цю подію так: «Що може бути більшим символом мирного нормального життя, ніж відкриття театру?» Президент побажав творчому колективу успіхів, аншлагів, здобутків, утвердження української європейської культури. 

Цього року на День Незалежності нашої держави у широкий прокат вийде саме українська кінострічка. Уперше за 26 років! Це картина режисера Зази Буадзе за мотивами однойменного роману Андрія Кокотюхи «Червоний». Допрем’єрний показ уже відбувся в багатьох містах країни, зокрема й у Тернополі. Без зайвої реклами скажу: фільм просто не може не вразити, не зачепити, не сколихнути українську душу. 

ЧИТАЙТЕ У ДОБІРЦІ:

«Ви тут гості тимчасові, Україна — вічна»

Дивовижні пригоди козака в рясі

Кривбас приростав Полем 

Цьогорічна вступна кампанія до вищих навчальних закладів України відбувалася на тлі «революційних змін» в умовах прийому на навчання. У закарпатських вишах позитивно оцінили скорочення кількості заяв, які абітурієнт може подавати на місця за держзамовленням — до дев’яти спеціальностей і чотирьох навчальних закладів. Щоправда, зазначають: це пом’якшило, але не зняло гостроти проблеми їхнього наповнення, бо після оприлюднення списків рекомендованих до зарахування починається процес відтоку абітурієнтів. Конкурсна картина змінюється настільки, що оголюються навіть місця, гарантовані державою для безплатного навчання. Настає час похвилюватися вже членам приймальних комісій. Адже якщо місця не заповнити, то наступного року такого їх обсягу виш не матиме. 

...Знаєте, як перекладається на німецьку «Ворошиловград»? Дивне запитання, коли зважити, що вже цілком дорослим стало в нас покоління, яке і міста з такою назвою не пам’ятає та з різною мірою зацікавленості спостерігає, як із мапи України зникає решта подібних назв. Так ось, у німецькому перекладі «Ворошиловград» звучить як «Зародження і становлення джазу на Донбасі». Не в загальному, звісно, випадку, а лише коли йдеться про відомий твір письменника Сергія ЖАДАНА.  

ЧИТАЙТЕ У ДОБІРЦІ:

«Братній» канібалізм і «хохляцька» загребущість

«Розправа» з міфом про другорядність

Забута трагедія палаючого міста