ЧИТАЙТЕ У ДОБІРЦІ:

Монумент великодержавного цинізму 

Дві любові української Баттерфляй

Міфи Куликового поля

 Цьогоріч Київський академічний театр ляльок святкує дев’яносторіччя. Цей поважний ювілей «Замок на горі» відзначатиме в кілька етапів. Один із них — проведення у столиці першого Київського міжнародного фестивалю театрів ляльок. Дійство під назвою Puppet.Up! триватиме з 30 вересня по 4 жовтня. Відкриватимуть захід урочисто. Кожен охочий зможе пристати до театралізованої міської ходи, головне — принести із собою улюблену ляльку і прокрокувати з нею від Європейської до Контрактової площі. Саме там о сьомій вечора відбудеться церемонія відкриття фестивалю. Киян і гостей столиці зустрічатиме вогняним шоу та ляльками-велетнями вечірнє шоу «Легенда про Київ».

Здійснилося. Минулого тижня 255 голосами парламент ухвалив у другому читанні законопроект «Про освіту». Робота над ним тривала три роки, стартувавши за команди попереднього керівника профільного міністерства Сергія Квіта. До марафону з підготовки нового документа долучилися викладачі, керівники шкіл, депутати. До слова, закон про освіту, за яким живе наша освітня система нині, ухвалено ще за СРСР — у травні 1991-го. 

Ще під час одеської прем’єри я зрозумів, що претендувати на імідж рафінованого естета, не висловивши свого захоплення цією стрічкою, — не варіант. Але мені й не треба. Тож без претензій на виняткову вишуканість просто спробую з’ясувати, хто, як і навіщо виставив той «Рівень чорного». Зокрема й на змагання за найпрестижнішу світову кінонагороду. 

І це не дивно. Байдужих і таких, хто перебуває осторонь головних подій у країні, серед українців одиниці. Аби не просто допомагати армії, а робити це професійно, зовсім молоді й люди вже з досвідом за плечима йдуть опановувати військовий фах до навчальних закладів. Очевидно, що за останні кілька років престиж цієї професії відродився. Оговтавшись від неочікуваного загарбницького нападу агресора, на відновлення армії і її спроможностей держава спрямувала чимало кадрового і фінансового потенціалу. 

Ситуація з мистецькими фестивалями в областях двояка. З одного боку, їх, на щастя, нині вистачає — локальних, регіональних, всеукраїнських. Це не може не тішити. А з другого — рівень таких імпрез часто доволі невисокий, що, відповідно, не може не засмучувати. Перший національний фестиваль «Кропивницький», який тривав майже тиждень і завершився минулими вихідними в однойменному місті, став приємним винятком із цього правила. 

ЧИТАЙТЕ В ДОБІРЦІ:

Патріотизм перетворює на героїв

Калузький мрійник із Волині

Більшовицький сценарій волевиявлення 

Жарти і кпини серед однокласників, більш чи менш невинні, — невід’ємна риса шкільного життя, як перерви і уроки. А коли школа перетворюється на небезпечне місце? Коли дитина, ще вчора життєрадісна, раптом стає закритою, пригніченою і відмовляється ходити в школу? 

Миколаївська область — серед лідерів у країні за кількістю захворювань на вірусні гепатити. Найбільшу загрозу для життя становить гепатит С, перебіг якого у більшості випадків відбувається без симптомів і здатен маскуватися під різні хвороби. За оцінками ВОО­З понад два мільйони наших громадян хворіють на гепатит С. Тоді як офіційна статистика свідчить лише про 48 369 зареєстрованих випадків. Брак масового тестування та надійної системи епідеміологічного нагляду не дає змоги визначити справжній рівень захворюваності. На Миколаївщині до боротьби з ним долучилися й міжнародні благодійні організації. 

Її творча біографія почалася зі знакової вистави «Хочу зніматися в кіно». По-перше, — назва. Вона з дитинства готувалася до акторської кар’єри: уроки з вокалу, балету, працювала телеведучою, закінчила училище культури з червоним дипломом.