Хто читатиме роман «Вогнем і мечем» класика польської літератури Генрика Сенкевича, а не обмежуватиметься лише екранізацією Єжи Гоффмана, обов’язково помітить його тенденційність. Твір про драматичні події 1648—1651 років в України і Польщі, завдяки якому письменник не лише здобув Нобелівську премію, а й зажив сумнівної слави українофоба, вкрай упереджено, а іноді навіть вороже трактує Національно-визвольну війну українського народу під проводом гетьмана Богдана Хмельницького. Поляк білорусько-татарського походження, предки якого лише у XVIII столітті відмовилися від ісламу й перейшли у християнство, Генрик Сенкевич завжди лишався щирим прихильником Польської держави, возвеличуючи її в трилогії «Вогнем і мечем», «Пан Володиєвський» і «Потоп». За це його й канонізувала католицька церква. 

Понад 150 одиниць дорогого новітнього обладнання закупила Дніпропетровська облдержадміністрація для лікарень області в рамках масштабного проекту з переоснащення медичних закладів.  За два роки дії програми більш як 10  закладів отримали томографи, ангіографи, апарати штучного дихання і ультразвукової діагностики.

Стіни невизначеного (колись, мабуть, блакитного) кольору, обшарпані настільки, що вже невідомо, чого на них більше — фарби чи брудно-білих поцяцькованих грибком плям, нагадують якусь моторошну мапу. Шість старих ліжок із продавленими матрацами, убога табуретка й тьмяні вікна. Це не зона відчуження, і сталкерів тут немає. Це — інфекційне відділення дитячої лікарні на півдні України, куди цього літа з кишковою інфекцією потрапила донька знайомої. Стійки для крапельниці в палаті теж немає. Є старий вішак, до котрого дротом прикручено обрізану пляшку з-під мінералки. В ній — пакет із розчином хлориду натрія. Як лікуватися (одужувати!?) в такому місці, коли на нього лячно дивитися навіть на фото, які жінка виклала у Фейсбук? Це — найправдивіший пам’ятник нашій нинішній медицині. 

Бандура і баян… Здавалося б, що можна зіграти на них, окрім балад? Одначе насправді можливості народних інструментів безмежні — варто лише додати уяву й талант. Це довели молоді музиканти Тетяна Мазур і Сергій Шамрай. Студенти київської консерваторії створили кавер-гурт «В&В Рroject» і зруйнували стереотипи: вразили мільйони слухачів віртуозним виконанням класики, року, джазу, сучасної української музики, понад те — саундтреків до відомих телесеріалів «Шерлок» та «Гра престолів».

Гурт популяризує не лише українські народні інструменти, а й загалом Україну, обираючи для зйомок відеокліпів мальовничі краєвиди, величні фортеці. Нині В&В Project працює над створенням авторських композицій і записом першого альбому. Про неймовірну історію успіху Тетяна Мазур і Сергій Шамрай розповіли «УК» одразу після запису нового хіта. 

ЧИТАЙТЕ У ДОБІРЦІ

Українські матросови до… Матросова

Дзвони німої любові

Пророчий «Острів Крим» 

Цього року надзвичайно мало абітурієнтів обрали для складання під час ЗНО фізику — навіть на ті спеціальності у вишах, де вона неодмінно знадобиться. «Це проблема, обумовлена особливостями вступної кампанії. Виші поступово відмовляються від результатів ЗНО з фізики, оскільки рівень викладання у школах дуже низький. Університети самі як альтернативу заміщують її результатами з інших предметів ЗНО. Тому цього року збільшилася кількість вступників, які складали незалежне оцінювання з географії, біології, іноземних мов, вступаючи на ті напрями, де викладатиметься фізика. В результаті ми також отримали зниження рейтингу фізики в школах з-поміж інших предметів. Треба міняти політику вступної кампанії», — наголосив під час прес-конференції директор Центру оцінювання якості освіти Вадим Карандій. 

Рік тому на одному з фестивалів мені випала нагода відкрити для себе творчість Ірини Харатін. Чимало років своєї творчої праці народна майстриня присвятила писанкарству. Писати їх почала несподівано. Спершу відкрила для себе  крашанки. Відтак захотілося дізнатися більше про історію, символи писанок, їхнє значення та особливості розпису. Сподобалася воскова техніка. І почала творити неймовірну писанкову красу. Шість років тому Ірина Харатін отримала звання майстра народних художніх промислів з художнього писанкарства. Організовувала персональну експозицію, майстер-класи, демонструвала власні роботи на різних виставках. 

Медики, менеджери, фінансисти й правники. Вищу освіту в Україні здобувають понад 64 тисячі іноземних студентів зі 147 країн. За даними Міністерства освіти і науки, найбільше охочих здобути майбутній фах з Азербайджану —14,5%, Індії — 12,1%, Туркменістану — 10,2%, а також з Марокко, Грузії, Нігерії, Йорданії, Узбекистану, Китаю, Єгипту та ін. 

Глава уряду доручив керівництву Міністерства фінансів та Міністерства освіти і науки опрацювати можливість надання з державного бюджету коштів на виправлення недоліків у цій електронній системі. На його думку, вона довела свою ефективність, однак потребує додаткової уваги для усунення операційних недоліків. 

Уся полтавська земля благословенна. А територія Більського городища з його мальовничими околицями — особлива. Заступник начальника управління культури Полтавської облдержадміністрації Валентина Вождаєнко каже, що коли приїжджає туди, в неї виникає бажання впасти навколішки і помолитися. З цієї землі струменить потужна енергія, навіюючи начитаним про її історію й багатства всілякі фантазії. То комусь привидиться, що уздовж високих (до 10 метрів заввишки) довжелезних (протяжністю 37 кілометрів) оборонних валів промайнув скіфський воїн у гостроконечному шоломі зі списом і в бойових обладунках. Ще хтось помітить благородного оленя, який пробіг і сховався в гайку від скіфської стріли. Олені там і справді є. Та й бронзових наконечників стріл допитливі археологи щороку знаходять десятки. А в курганах, яких там понад тисячу, виявляють і значно цікавіші речі: вироби з кераміки, культові предмети, статуетки, наприклад фігурки скіфів, крилатого коня і крилатого собаки, бобра, барана, кинджали, ножі, браслети. Чимало артефактів із золота. Ось і під час цьогорічних планових археологічних розкопок в урочищі Скоробір наукова експедиція Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна під керівництвом доцента Ірини Шрамко в одному з курганів знайшла скіфське золото.