У статті 65 Закону України «Про вищу освіту» йдеться, що наукова, науково-технічна та інноваційна діяльність у закладах вищої освіти є невід’ємною складовою освітньої діяльності і здійснюється з метою інтеграції наукової, освітньої і виробничої діяльності в системі вищої освіти. Провадження наукової і науково-технічної діяльності університетами, академіями, інститутами є обов’язковим.

Команда митців «Культурний десант» на чолі з Колею Сєргою започаткувала проєкт «Разом!» для допомоги жителям деокупованих територій. І не лише необхідними речами. Ідеться ще й про ментальну й культурну деокупацію. Зокрема, давній Острог на Рівненщині допомагає селищу Старий Салтів у Харківській області. Днями звідти повернулися представники Острозької громади та Національного університету «Острозька академія».

«Багато народів населяють нашу батьківщину росію: росіяни, татари, євреї, комі, марійці, башкири, карели, удмурти, буряти, аварці, осетини, чеченці, чукчі, якути, ненці та інші».

 Про це нашому кореспонденту розповів правлячий архієрей Дніпровської єпархії Православної церкви України архієпископ Дніпровський і Криворізький Симеон (Зінкевич).

 Війна так чи інакше торкнулася кожного члена нашого суспільства, зокрема студента, викладача освітнього закладу. Відокремлений структурний підрозділ Уманського національного університету садівництва — Шевченківський фаховий коледж, незважаючи на труднощі в організації профорієнтаційної роботи, успішно провів вступну кампанію. Як розповів директор закладу Сергій Шеремет, навчальні плани і програми підготовки висококваліфікованих спеціалістів, відповідають вимогам освітнього законодавства й орієнтуються на найкращі зразки сучасної освітньої практики.

 Освіта, незважаючи на війну та всі перешкоди, які створюють російські загарбники, продовжує жити й розвиватися. Українські школярі і студенти на всій території країни та навіть за її межами мають можливість і далі отримувати знання.
Звичайно, військові дії та постійні загрози ракетних ударів значно ускладнюють навчальний процес. Педагогам і учням доводиться прилаштовуватися до надзвичайних умов і вносити корективи в роботу. Цьогоріч нашим випускникам, на жаль, довелося відмовитися від урочистих заходів з нагоди закінчення школи. А маленькі першокласники в Харківській області та  в деяких інших регіонах країни почули свій перший дзвоник лише онлайн.

 Тека з написом «Війна» одразу впадає у вічі, щойно заходиш до директора комунального некомерційного підприємства «Центр ПМСД «Центральний» у Рівному Олега Шрама.
— Тут усі нормативні документи, які ухвалює офіційний Київ, влада області й міста після 24 лютого. І графік чергувань наших відповідальних працівників: до 18.00 — у робочі дні, до 14.00 — у вихідні, — перехоплює мій допитливий погляд. — Від початку війни у моєму кабінеті щодня вирішуємо нагальні питання на оперативному штабі. О 9-й долучаємося до національної хвилини мовчання, вшановуємо світлу пам’ять полеглих за Україну, і вперед, до роботи.

На Сумщині з 90 закладів охорони здоров’я, на жаль, нині не всі здатні надавати високоякісні медичні послуги. Тимчасова окупація частини області російськими військами завдала значної шкоди галузі: два заклади розбито вщент, одинадцять зазнали значних пошкоджень, ще кілька — часткових руйнувань. Загальна сума збитків, за попередніми даними, перевищує 70 мільйонів гривень.

«Театр не має виховувати, а має ставити запитання», — переконаний головний режисер Тернопільського академічного драматичного театру імені Тараса Шевченка народний артист України Олег МОСІЙЧУК. Його постановки — завжди особлива бентега для глядача, значима подія в театральному житті. Він ставить запитання, як маємо жити, бути людиною, шанувати та любити своє, українське. За своє творче життя пан Олег створив також понад 20 кінообразів, особливо його зірка в кінематографі яскраво засяяла останнім десятиліттям.

 Є вчені, чий науковий вклад в ту чи ту галузь настільки незаперечний і вагомий, що впору стверджувати його неперехідну цінність. До таких належить Олег Васильович Сухобоков, чия наукова спадщина надзвичайно масштабна, аналітична, глибока. Спеціалізуючись на ранньослов’янській і давньоруській археології Дніпровського лісостепового Лівобережжя та історії східнослов’янського племені сіверян, зокрема на території сучасної Сумщини, учений на чолі Лівобережної слов’янсько-руської експедиції провів блискучі археологічні дослідження таких хрестоматійних пам’яток як Курган-Азак, Битиця, Волинцеве, Монастирище (м. Ромни), Кам’яне, Ницаха, Лухтівка, Ігорівка, Зелений Гай та інших.