Гуманітарна політика

Третя едиція етнокінофесту «ОКО» пройшла цьогоріч усупереч війні під офіційним гаслом «Святкуй життя!» і завдяки підтримці престижного міжнародного Camerimage Festival, який проходив вже втридцяте.

 Торік у листопаді до Всесвітнього дня боротьби з діабетом Асоціація лідерів сталого розвитку спільно з Київським благодійним фондом «Діабетик» та фармацевтичною компанією «Ново Нордіск Україна» за підтримки Київської міської державної адміністрації, Міністерства охорони здоров’я України, Національного університету охорони здоров’я України ім. П.Л. Шупика та деяких компаній втілили арт­проєкт про людей з діабетом, які живуть повноцінним життям. Організатори прагнули зруйнувати міфи про це захворювання та спростувати недостовірну інформацію, яка поширюється в інтернеті.

У статті 65 Закону України «Про вищу освіту» йдеться, що наукова, науково-технічна та інноваційна діяльність у закладах вищої освіти є невід’ємною складовою освітньої діяльності і здійснюється з метою інтеграції наукової, освітньої і виробничої діяльності в системі вищої освіти. Провадження наукової і науково-технічної діяльності університетами, академіями, інститутами є обов’язковим.

Команда митців «Культурний десант» на чолі з Колею Сєргою започаткувала проєкт «Разом!» для допомоги жителям деокупованих територій. І не лише необхідними речами. Ідеться ще й про ментальну й культурну деокупацію. Зокрема, давній Острог на Рівненщині допомагає селищу Старий Салтів у Харківській області. Днями звідти повернулися представники Острозької громади та Національного університету «Острозька академія».

«Багато народів населяють нашу батьківщину росію: росіяни, татари, євреї, комі, марійці, башкири, карели, удмурти, буряти, аварці, осетини, чеченці, чукчі, якути, ненці та інші».

 Про це нашому кореспонденту розповів правлячий архієрей Дніпровської єпархії Православної церкви України архієпископ Дніпровський і Криворізький Симеон (Зінкевич).

 Війна так чи інакше торкнулася кожного члена нашого суспільства, зокрема студента, викладача освітнього закладу. Відокремлений структурний підрозділ Уманського національного університету садівництва — Шевченківський фаховий коледж, незважаючи на труднощі в організації профорієнтаційної роботи, успішно провів вступну кампанію. Як розповів директор закладу Сергій Шеремет, навчальні плани і програми підготовки висококваліфікованих спеціалістів, відповідають вимогам освітнього законодавства й орієнтуються на найкращі зразки сучасної освітньої практики.

 Освіта, незважаючи на війну та всі перешкоди, які створюють російські загарбники, продовжує жити й розвиватися. Українські школярі і студенти на всій території країни та навіть за її межами мають можливість і далі отримувати знання. Звичайно, військові дії та постійні загрози ракетних ударів значно ускладнюють навчальний процес. Педагогам і учням доводиться прилаштовуватися до надзвичайних умов і вносити корективи в роботу. Цьогоріч нашим випускникам, на жаль, довелося відмовитися від урочистих заходів з нагоди закінчення школи. А маленькі першокласники в Харківській області та  в деяких інших регіонах країни почули свій перший дзвоник лише онлайн.

 Тека з написом «Війна» одразу впадає у вічі, щойно заходиш до директора комунального некомерційного підприємства «Центр ПМСД «Центральний» у Рівному Олега Шрама. — Тут усі нормативні документи, які ухвалює офіційний Київ, влада області й міста після 24 лютого. І графік чергувань наших відповідальних працівників: до 18.00 — у робочі дні, до 14.00 — у вихідні, — перехоплює мій допитливий погляд. — Від початку війни у моєму кабінеті щодня вирішуємо нагальні питання на оперативному штабі. О 9-й долучаємося до національної хвилини мовчання, вшановуємо світлу пам’ять полеглих за Україну, і вперед, до роботи.

На Сумщині з 90 закладів охорони здоров’я, на жаль, нині не всі здатні надавати високоякісні медичні послуги. Тимчасова окупація частини області російськими військами завдала значної шкоди галузі: два заклади розбито вщент, одинадцять зазнали значних пошкоджень, ще кілька — часткових руйнувань. Загальна сума збитків, за попередніми даними, перевищує 70 мільйонів гривень.

«Театр не має виховувати, а має ставити запитання», — переконаний головний режисер Тернопільського академічного драматичного театру імені Тараса Шевченка народний артист України Олег МОСІЙЧУК. Його постановки — завжди особлива бентега для глядача, значима подія в театральному житті. Він ставить запитання, як маємо жити, бути людиною, шанувати та любити своє, українське. За своє творче життя пан Олег створив також понад 20 кінообразів, особливо його зірка в кінематографі яскраво засяяла останнім десятиліттям.

 Є вчені, чий науковий вклад в ту чи ту галузь настільки незаперечний і вагомий, що впору стверджувати його неперехідну цінність. До таких належить Олег Васильович Сухобоков, чия наукова спадщина надзвичайно масштабна, аналітична, глибока. Спеціалізуючись на ранньослов’янській і давньоруській археології Дніпровського лісостепового Лівобережжя та історії східнослов’янського племені сіверян, зокрема на території сучасної Сумщини, учений на чолі Лівобережної слов’янсько-руської експедиції провів блискучі археологічні дослідження таких хрестоматійних пам’яток як Курган-Азак, Битиця, Волинцеве, Монастирище (м. Ромни), Кам’яне, Ницаха, Лухтівка, Ігорівка, Зелений Гай та інших.