Творчі спілки в реаліях нинішньої України — явище суперечливе. З одного боку, ці об’єднання мають величезну історію, затребувані мистецькою спільнотою, з другого — питання їх належного фінансування і сучасного менеджменту, м’яко кажучи, лишають бажати кращого. 

Цей рік у житті Богдана Ткачика 65-й. Як і годиться, до дати організував виставку власних робіт останніх років, назвавши її «Дорога з дитинства, дорога до себе». В експозиції їх 73, жанрово різні — від пейзажів до стилю «ню». У них — певне осмислення власного життєвого та творчого шляху, своєрідний барометр його єства.

Але козацька тема все-таки переважає. З якимось особливим пієтетом художник ставиться до легендарного козака Мамая. Скільки разів він поставав у різних картинах митця,  не сказати. Останній — «Знесінецький Мамай». 

Сотні тисяч батьків та їхніх дітей зітхнули з полегшенням: нарешті учні початкових класів не лише забудуть про узурпаторську техніку читання на швидкість, а й вивчатимуть цікаві твори сучасних письменників. Адже вперше за 25 років незалежності сучасна українська дитяча література знайшла відображення у шкільній програмі: щоб прищепити учням любов до читання, Міністерство освіти і науки видало оновлену хрестоматію для початкових класів. Нову книжку з яскравими ілюстраціями вже до нового року зможе отримати кожен маленький школяр. 

Київську публіку він потішив 17 грудня. Прославлений маестро приїжджає в Україну із задоволенням, бо, за його словами, у нас підготовлений слухач. Після завершення кар’єри він зосередиться на роботі фонду, що створив для боротьби з лейкемією, яку здолав сам. Тож, каже, навчився бути щасливим усупереч усім випробуванням. 

Усі звикли, що інтернатура — невід’ємна складова кар’єри медичних працівників. Проте підвищені вимоги до практичної підготовки існують і в інших галузях господарської діяльності, зокрема аграрній. Щоб заповнити цю прогалину, вітчизняна наука неухильно наближається до запровадження нової форми післядипломної підготовки фахівців. Піонером у цій справі став Сумський національний аграрний університет, де вперше в Україні почала діяти агроінтернатура.

На запитання «УК» відповідає куратор цього напряму наукової діяльності директор Інституту підвищення кваліфікації, перепідготовки, вдосконалення керівних працівників і спеціалістів Сумського аграрного університету Ірина ТОДЕРЮК. 

Слухаю, як захоплено розповідають студенти Рівненського державного гуманітарного університету про свій візит до університету міста Перпіньян, що на півдні Франції, поблизу кордону з Іспанією. Відвідували заняття, спілкувалися з однолітками з різних країн світу, врешті-решт, ще й пів-Європи побачили. 

Нещодавно відомий режисер уперше побував на Тарасовій горі в Каневі, ще в кількох історичних місцях Шевченкового краю. А зустрілися ми з Валерієм Балаяном у Черкасах, коли він відвідував кімнату-музей Василя Симоненка. 

ЧИТАЙТЕ В ДОБІРЦІ:

Польський лірник з української Махнівки

«Червона рута» підкорила слухача

«Скарб» патріотки 

П’єсу-жарт «Як наші діди парубкували» Володимир Канівець написав на основі малюнка на одну дію Степана Васильченка «На перші гулі». Соковите й багате рідне слово, задушевні народні мелодії, іскристий гумор, колоритні, веселі й щирі миттєвості українського життя, прекрасну акторську гру — все воєдино зумів зібрати і вималювати своїм талантом режисер-постановник народний артист України Олег Мосійчук.  

На робочому столі розробника теорії та практики інформаційно-хвильової терапії (ІХТ) Миколи Колбуна стоїть статуетка Ікара — презент від ДП «Антонов». На цьому підприємстві Микола Дмитрович колись проходив практику як студент факультету приладобудування Харківського авіаційного інституту і з тих пір підтримує стосунки з антонівцями. Його приладом «ІХТ-Поріг» тривалий час послуговуються в медчастині підприємства. Медицина в житті Колбуна гармонійно поєдналася з авіацією й космонавтикою. Прилади Миколи Дмитровича використовували під час реабілітації космонавтів, зокрема Павла Поповича.