ЧИТАЙТЕ У ДОБІРЦІ:

Чумогон з української Чоботарки

Три походи проти Зеленого

Кардіолог від Бога

Завершується 2016-й — рік 110-річчя із дня народження видатного прозаїка  лауреата Шевченківської премії Івана Багряного. Ювілей відзначено багатьма подіями, зокрема й на батьківщині письменника, в селі Куземин на Сумщині.

Але наближення до творчої спадщини цієї особистості триває. 

Творчі спілки в реаліях нинішньої України — явище суперечливе. З одного боку, ці об’єднання мають величезну історію, затребувані мистецькою спільнотою, з другого — питання їх належного фінансування і сучасного менеджменту, м’яко кажучи, лишають бажати кращого. 

Цей рік у житті Богдана Ткачика 65-й. Як і годиться, до дати організував виставку власних робіт останніх років, назвавши її «Дорога з дитинства, дорога до себе». В експозиції їх 73, жанрово різні — від пейзажів до стилю «ню». У них — певне осмислення власного життєвого та творчого шляху, своєрідний барометр його єства.

Але козацька тема все-таки переважає. З якимось особливим пієтетом художник ставиться до легендарного козака Мамая. Скільки разів він поставав у різних картинах митця,  не сказати. Останній — «Знесінецький Мамай». 

Сотні тисяч батьків та їхніх дітей зітхнули з полегшенням: нарешті учні початкових класів не лише забудуть про узурпаторську техніку читання на швидкість, а й вивчатимуть цікаві твори сучасних письменників. Адже вперше за 25 років незалежності сучасна українська дитяча література знайшла відображення у шкільній програмі: щоб прищепити учням любов до читання, Міністерство освіти і науки видало оновлену хрестоматію для початкових класів. Нову книжку з яскравими ілюстраціями вже до нового року зможе отримати кожен маленький школяр. 

Київську публіку він потішив 17 грудня. Прославлений маестро приїжджає в Україну із задоволенням, бо, за його словами, у нас підготовлений слухач. Після завершення кар’єри він зосередиться на роботі фонду, що створив для боротьби з лейкемією, яку здолав сам. Тож, каже, навчився бути щасливим усупереч усім випробуванням. 

Усі звикли, що інтернатура — невід’ємна складова кар’єри медичних працівників. Проте підвищені вимоги до практичної підготовки існують і в інших галузях господарської діяльності, зокрема аграрній. Щоб заповнити цю прогалину, вітчизняна наука неухильно наближається до запровадження нової форми післядипломної підготовки фахівців. Піонером у цій справі став Сумський національний аграрний університет, де вперше в Україні почала діяти агроінтернатура.

На запитання «УК» відповідає куратор цього напряму наукової діяльності директор Інституту підвищення кваліфікації, перепідготовки, вдосконалення керівних працівників і спеціалістів Сумського аграрного університету Ірина ТОДЕРЮК. 

Слухаю, як захоплено розповідають студенти Рівненського державного гуманітарного університету про свій візит до університету міста Перпіньян, що на півдні Франції, поблизу кордону з Іспанією. Відвідували заняття, спілкувалися з однолітками з різних країн світу, врешті-решт, ще й пів-Європи побачили. 

Нещодавно відомий режисер уперше побував на Тарасовій горі в Каневі, ще в кількох історичних місцях Шевченкового краю. А зустрілися ми з Валерієм Балаяном у Черкасах, коли він відвідував кімнату-музей Василя Симоненка. 

ЧИТАЙТЕ В ДОБІРЦІ:

Польський лірник з української Махнівки

«Червона рута» підкорила слухача

«Скарб» патріотки