ЧИТАЙТЕ У ДОБІРЦІ:

Фонтан талантів амазонки авангарду

Людина, яка довела: книжка вигідніша за горілку 

Говорить і показує перлина біля моря

Понад 500 ексклюзивних фоторобіт розмістили в муніципальному виставковому залі Миколаєва. Ці фотографії зробили бійці та волонтери під час бойових дій на сході країни. Тож відображають вони жахливу реальність війни, передають справжні емоції бійців, викликають гордість за наших героїв та біль від утрат. Тут не побачиш постановочних світлин у гарних рамках, акуратно розвішаних в залі. За задумом організаторів глядачі мають побачити правду війни, яку не вмістити в жодні рамки. 

«Не їжте багато — помрете, не пийте багато — помрете. Ніхто не вірить. А знаєте чому? Бо я не додаю слово «завтра», — казав лікар Джул з «Хрещеного батька». Просвітницька робота серед людей — чи не найбільша частина профілактичної медицини, і саме внаслідок відсутності її у нас — величезна кількість інфарктів й інсультів, критично низький рівень вакцинації, ми — в п’ятірці за рівнем захворювання на мультирезистентний туберкульоз у Східній Європі та Центральній Азії. 

Стрибкам на батуті як повноправному олімпійському виду спорту всього 16 років. Хоч перший чемпіонат світу, який зібрав у Лондоні представників 12 країн, було проведено ще  1964-го.

Цього року в Миколаєві на базі власних напрацювань  тренер Володимир Горжий заснував школу батута, яка згодом виховала багатьох чемпіонів Європи, світу, Олімпіад. 

ЧИТАЙТЕ У ДОБІРЦІ:

Чумогон з української Чоботарки

Три походи проти Зеленого

Кардіолог від Бога

Завершується 2016-й — рік 110-річчя із дня народження видатного прозаїка  лауреата Шевченківської премії Івана Багряного. Ювілей відзначено багатьма подіями, зокрема й на батьківщині письменника, в селі Куземин на Сумщині.

Але наближення до творчої спадщини цієї особистості триває. 

Творчі спілки в реаліях нинішньої України — явище суперечливе. З одного боку, ці об’єднання мають величезну історію, затребувані мистецькою спільнотою, з другого — питання їх належного фінансування і сучасного менеджменту, м’яко кажучи, лишають бажати кращого. 

Цей рік у житті Богдана Ткачика 65-й. Як і годиться, до дати організував виставку власних робіт останніх років, назвавши її «Дорога з дитинства, дорога до себе». В експозиції їх 73, жанрово різні — від пейзажів до стилю «ню». У них — певне осмислення власного життєвого та творчого шляху, своєрідний барометр його єства.

Але козацька тема все-таки переважає. З якимось особливим пієтетом художник ставиться до легендарного козака Мамая. Скільки разів він поставав у різних картинах митця,  не сказати. Останній — «Знесінецький Мамай». 

Сотні тисяч батьків та їхніх дітей зітхнули з полегшенням: нарешті учні початкових класів не лише забудуть про узурпаторську техніку читання на швидкість, а й вивчатимуть цікаві твори сучасних письменників. Адже вперше за 25 років незалежності сучасна українська дитяча література знайшла відображення у шкільній програмі: щоб прищепити учням любов до читання, Міністерство освіти і науки видало оновлену хрестоматію для початкових класів. Нову книжку з яскравими ілюстраціями вже до нового року зможе отримати кожен маленький школяр. 

Київську публіку він потішив 17 грудня. Прославлений маестро приїжджає в Україну із задоволенням, бо, за його словами, у нас підготовлений слухач. Після завершення кар’єри він зосередиться на роботі фонду, що створив для боротьби з лейкемією, яку здолав сам. Тож, каже, навчився бути щасливим усупереч усім випробуванням.