Розвиток людського капіталу, зокрема галузі освіти і науки, є одним із найважливіших пріоритетів уряду. На цьому вчора наголосив Прем’єр-міністр  Володимир Гройсман під час круглого столу, присвяченого обговоренню проекту Середньострокового плану пріоритетних дій уряду до 2020 року. Щоб предметно обговорити сучасний стан галузі та конкретні кроки її розвитку, в Клубі Кабміну зібралися урядовці, представники міністерств, провідні українські й міжнародні експерти-освітяни, науковці. 

Унікальний бандурист, дослідник і популяризатор кобзарства в світі, композитор, диригент. Це — про Віктора Мішалова, який народився в Австралії. Другою рідною країною йому стала Канада. Але все життя він нерозривно пов’язаний з Україною, звідки коріння його роду. Єство цього музиканта й науковця назавжди заполонила бандура. 

 ЧИТАЙТЕ У ДОБІРЦІ:

Гірка правда про українське малоросійство

Єдиний, хто не руйнував

Тринадцять літаків авіаконструктора Калини

Ми — колектив Горлівського інституту іноземних мов, вищого навчального закладу-переселенця, подолали багато болісних моментів, перш ніж пустити коріння на новому місці. І не шкодуємо про це, бо прагнемо міцно триматися на землі. 

«Під час відкритого уроку більшість учнів піднімуть руку: хто знає відповідь — тягне праву, хто не знає — ліву! Усім зрозуміло?» — втаємничує десятикласників досвідчена вчителька біології. Надія Іванівна не приховує хвилювання: очікується важлива перевірка, тож педагог заздалегідь підготувала безпрограшний сценарій уроку. «Мої учні дуже розумні, старанні, я люблю свій предмет і намагаюсь кожен урок зробити нестандартним, — запевняє вона. — Але перед відкритим уроком хвилююся, наче школярка: а раптом щось піде не так, щось не сподобається суворим гостям. Тому й проговорюю з учнями всі нюанси». 

Розквіт творчої діяльності Володимира Рунчака припадає на наш час. Він лауреат багатьох міжнародних композиторських конкурсів, творить музику для симфонічного й камерного оркестрів, малих ансамблів, хорів і солістів, має велику диригентську практику. Не менш плідна його організаторська діяльність із проведення міжнародних і всеукраїнських фестивалів, традиційних багаторічних концертів у багатьох музичних центрах країни та за кордоном. Сьогодні митець — гість «УК».  

ЧИТАЙТЕ У ДОБІРЦІ:

Донбасівський сад Гетсиманський

Єврейський очільник українських письменників

 Півроку незалежності під червоним стягом

Водохреще завершує цикл зимових свят, які мають дуже давні дохристиянські корені. Церква багато взяла з давніх вірувань та ритуалів традиційної культури українців. Перед самим святом Водохреща — третій Святий вечір, який називали «Голодна кутя». Так само, як і на першу кутю, готують 12 пісних страв. Мотивацію звичаю давно втрачено, дослідники традиційної культури пов’язують цифру з 12 місяцями, а релігійники — з 12 апостолами. 

Українська художниця Анна Сарвіра — засновник клубу Pictoric, що об’єднує вітчизняних  ілюстраторів, потрапила до експозиції на ярмарку дитячої книги в Болоньї, куди щороку підбирають для демонстрування роботи  75 найкращих оформлювачів дитячих книжок. Про це повідомляє офіційний сайт ярмарку. 

Між «знати» і «робити» — прірва. Тож зовсім не ідеалізуючи роботу нинішньої команди Мінздоров’я, не можна не помітити фактів, які дають змогу зробити обережний прогноз, що два десятиліття дискусій нарешті перейдуть в реальну реформу системи.  З-поміж іншого саме ця  команда цього року запускає на первинній ланці принцип «гроші ходять за пацієнтом» та повертає реімбурсацію. Саме вони, проходячи тернистий шлях узгодження з профільним парламентським комітетом законопроекту № 2309, що має забезпечити автономію лікарень, паралельно власними силами запроваджують зміни, на які давно очікують керівники лікарень. Ідеться, зокрема, про скасування наказу МОЗ № 33, що дало змогу головним лікарям впорядковувати штат, та зміни до постанови Кабінету Міністрів № 228. Саме з останнього ми й почали розмову із заступником міністра охорони здоров’я  Павлом КОВТОНЮКОМ.