ЧИТАЙТЕ У ДОБІРЦІ:

Серце матері, або Дві Марії

Сіяч розумного, доброго, вічного

Назву Ростову дав український святий

Наприкінці 1980-х по телевізору і радіо зазвучала пісня про донечку. В ній переплелися і оксамитовий баритон виконавця, і ніжна мелодія, і неповторні слова про маленьку крихітку —донечку-перлинку, золоту краплинку. Пісня одразу стала шлягером.

Її виконував тоді ще маловідомий співак Микола Свидюк з Одеси, який згодом посів в українській пісенній естраді своє окремішнє помітне місце. Нині в його репертуарі сотні пісенних творів, які припали до душі численним слухачам. 

Чотири операції та 12 хіміотерапій уже пережив 20-річний Іван Богов. Торік йому встановили страшний діагноз — остеосаркома. Моторошно від того, що в житті хлопця головну роль стали відігравати виснажливі дослідження, біль, прикутість до ліжка. Однак Ваня жодної хвилини не гаяв, навпаки ще більше став цінувати кожний прожитий день. Він сподівається на одужання. 

Фільм «Жива» режисера і кліпмейкера львів’янина Тараса Химича ще тільки готували до прем’єрного показу в кінотеатрах, а він уже опинився в епіцентрі уваги. Такий інтерес не випадковий, адже кінострічка розповідає історію жінки, яка, переживши драматичні події в лавах повстанської армії, сталінських таборах, зберегла доброту в серці й відкриту душу. З режисером фільму Тарасом ХИМИЧЕМ «УК» поспілкувався напередодні прем’єри фільму. 

ЧИТАЙТЕ В ДОБІРЦІ:

Червоний прапор над ЧАЕС ім. Леніна

Кривава плата за спочивання на лаврах

Маршал Перемоги чи різник Сталіна? 

Щоранку, незважаючи на зимову хурделицю, 12-річна Діана Микитченко долає три кілометри до знань. Утім, семикласниця багато часу не витрачає — шкільним автобусом усього за 10 хвилин дістається на уроки із села Романків до сусіднього Воронькова, що в Бориспільському районі на Київщині. 

Є слова, які лише своїм існуванням змінюють світ. Вони поселяються у словнику і відігрівають інші слова, щоб ті розквітали. Вони сприяють тому, щоб органом  мислення була голова та мозок у ній, а не шлунок, кулак чи жовч, а  почуття  линули від серця. Такі слова відкривають існування якогось іншого світу, крім того, в якому ти повсякденно живеш  і непомітно проживаєш життя. 

Прем’єр-міністр Володимир Гройсман запросив до малої зали засідань уряду представників фармацевтичних компаній не без підстав. Їм доведеться змиритися з новими правилами гри на фармринку двічі: з 1 січня 2017 року, а потім — і з 1 квітня. У січні стане чинною референтна система ціноутворення на ліки від серцево-судинних захворювань, цукрового діабету ІІ типу та бронхіальної астми. Рішення КМУ про обмеження на максимальну роздрібну ціну медпрепаратів для цих категорій хворих уже ухвалено. Навесні почне діяти програма реімбурсації (компенсації вартості) лікарських засобів людям, хворим на гіпертонію, діабет і астму. Альтернатив Володимир Гройсман представникам фармацевтичних компаній не пропонував. Або змиріться з новими умовами роботи від уряду, або ж… покладайтеся на закон. 

Свій позитивний імідж в умовах неймовірної конкуренції університет завойовує, як стверджують фахівці, завдяки натхненній та злагодженій, наполегливій та цілеспрямованій науковій роботі зі студентами професійно-викладацького складу, всього колективу. Піднесенню рідної альма-матер до рівня закладу європейського рівня сприяє славна когорта науковців. Плідно працюють зокрема наукові школи, очолювані відомими вченими — академіками Володимиром Кузем, Михайлом Мартинюком, професорами Талятом Азізовим, Леонідом Кіпнісом, Олександром Коберником, Тетяною Кузнець, Наталією Сивачук, Тетяною Кочубей. Освітній процес в університеті забезпечують 40 кафедр, у складі яких працюють понад 560 науково-педагогічних працівників (43 доктори наук, 44 професори та 279 кандидатів наук, 194 доценти). 

Упродовж кількох сторіч королівська родина князів Вишневецьких відігравала помітну роль у політичному, економічному та культурному житті України, Литви, Польщі й Білорусі. Щоправда, в нашій історії не завжди позитивну. Але їхнім родовим гніздом була все-таки українська земля, містечко Вишнівець, що нині в Збаразькому районі Тернопільської області.

На щастя, палац Вишневецьких тут зберігся, навіть тривають певні реставраційні роботи. Нині всю увагу надано відновленню дзеркальної галереї, роботи в якій ведуть зокрема й за кошти гранту США.