Найголовнішою для гостей і учасників фестивалю була й залишається проблема вибору. І якщо журі конкурсних програм цю проблему сприймали буквально, то для кіноманів вона набувала дещо іншого значення: як серед кількох паралельних показів визначити правильне місце і час, аби не оминути найкраще. 

«Ми знали, що Ужгород дуже гостинне місто. Але щоб нас зустрічали як поважних художників, хоч ми звичайні студенти, не очікували. Нам нічого не заважало і ніщо нас не відволікало від творчості, адже організатори подбали про все. А під час останнього конкурсного етапу, коли звучала жива класична музика, була неповторна атмосфера! Ми дуже вдячні вам за цей конкурс!» — ці слова студента Львівської політехніки Володимира Цапука звучали в останні хвилини Всеукраїнського студентського конкурсу з живопису «Срібний мольберт», що проходив в Ужгороді.

Молоді таланти, які творять у різних жанрах образотворчого мистецтва, представляли 22 вищі навчальні заклади України. Усіх їх було 44, тож творче змагання може претендувати на статус найбільш представницького і титулованого у своїй категорії. 

У рідному Мукачевому Ірину Галай після її підкорення найвищої гори світу зустрічали як героїню. Бо прославила рідний край, першою серед українок зійшовши на «дах світу».

На сесії обласної ради їй вручили нагороду «За розвиток Закарпаття». А до цього, після приземлення літака в бориспільському аеропорту столиці, їй вручили свідоцтво про занесення її досягнення до української Книги рекордів. 

 ЧИТАЙТЕ У ДОБІРЦІ: 

Чи пам’ятаєш розправу над Грозним, Росіє? 

Розіп’ята правда лаврських руїн

Кривавий «Вихор» над Будапештом

Один плюс два — каштанами на асфальті викладає приклад першокласниця Марійка Бондаренко. Для дівчинки, яка навчається в одній із приватних шкіл столиці, така осіння математика тільки на радість. Розв’язувати задачі не за партою, а на свіжому повітрі, записуючи дію тим, що потрапить під руку, до вподоби всім її однокласникам. 

 Цього року урочиста церемонія відкриття 46-го Київського міжнародного кінофестивалю «Молодість» відбулася в Національному театрі ім. Івана Франка.

Печера Вертеба перша і єдина в Україні, де створили підземний музей трипільської культури. Для його поповнення й надалі організували археологічні дослідження.

Історія твердить, що знайти цю печеру біля села Більче-Золоте Борщівського району на Тернопіллі допоміг лис. 1822 року на нього полював тутешній магнат Ян Хмелецький. Поранений звір як під землю провалився. Ось пан і зацікавився, куди саме. Щоправда, перші археологи та антропологи з Краківської академії наук прийшли сюди аж через півстоліття, щоб відкрити культуру мальованої кераміки. Через два десятиліття на основі власних розкопок знаменитий Вікентій Хвойка цій неолітичній культурі дав назву трипільської. 

Фраза про перший млинець, що виходить глевким, доволі заяложена. Тож приємно було пересвідчитися, що її не доведеться вживати, розповідаючи про перший повнометражний український анімаційний фільм, знятий у форматі 3D. Тим більше, що пропікався цей млинець цілих 9 років.

Робота над мультфільмом «Микита Кожум’яка» мала кількарічні перерви, зумовлені кризовими явищами в економіці та браком виробничого досвіду. Підтримка Держкіно — 4 мільйони гривень — була доволі скромною на тлі загального бюджету — 4 мільйони, але доларів. 

«Наталко, бережи дітей! Прошу тебе, бережи дітей!» — мабуть, кожен з нас пригадує ці слова зі  зворушливої сцени-зустрічі Головного командира УПА Романа Шухевича з дружиною Наталією у фільмі «Нескорений». Надскладне завдання в комуністичному тоталітаризмі, тим більше для українців, які прагнули мати власну державу.

Наталії Шухевич-Березинській та її синові Юрію-Богданові судилося пройти пекло радянських тюрем, але вони не скорилися. Політичний в’язень Юрій-Богдан Шухевич у часи незалежності України став відомим громадським діячем, народним депутатом України VIII скликання, йому присвоєно високе звання Героя України. А ось донька головнокомандувача Марія-Софія Трильовська воліє й дотепер більше бути в затишку родини, аніж на видноті. Напевно, тому й не знайти в інтернеті багато інформації про її життя. Нашому кореспондентові поталанило зустрітися з пані Марією-Софією та перегорнути разом деякі сторінки з її життєпису.    

ЧИТАЙТЕ У ДОБІРЦІ: 

Ефіопські землячки великого композитора

Як одесити Крим рятували

Ядерний кийок злиденної держави