Про медичну реформу в українському  суспільстві  тривалий час не говорить тільки лінивий.  Було зроблено й конкретні кроки: щоб пересвідчитися, чи життєздатні накреслені  плани, було обрано  кілька пілотних регіонів. Звісно, до переходу на ту модель надання медичних послуг, яка б задовольнила і пацієнта, і лікаря,  ще далеко, але певні зрушення є. Зокрема  щодо   перебудови системи підготовки кадрів у вищій школі. Піонер у цьому питанні — Одеський національний медичний університет.

У світі за останні десятиріччя розроблено стандарти медичної освіти, що відповідають сучасним вимогам життя та стану розвитку науки. У 2009 році Всесвітній альянс безпеки пацієнтів за підтримки Всесвітньої організації охорони здоров’я опублікував «Керівництво з гарантування безпеки пацієнтів», у якому йдеться й про те, що установи повинні створити безпечне та надійне освітнє середовище для навчання студентів клінічних навичок. 

Кожен мистецький жанр по-своєму зображує сучасність. Та найбільше вражають художні полотна, написані фарбами і душею митця. Тому ще 1916 року придеснянські майстри пензля об’єдналися у творчу спілку «Товариство художників Чернігова». Ініціював цей крок викладач малювання і креслення місцевого реального училища Микола Тарловський. Навчаючись у класі живопису видатного художника Валентина Сєрова та побачивши трохи світу, митець перейнявся ідеєю виставок картин на кшталт «французьких салонів». Тим паче що в Чернігові на той час було багато талановитих живописців. У кожного був власний стиль і секрети, обмін якими надихав на нові творчі знахідки. 

ЧИТАЙТЕ У ДОБІРЦІ:

Зневажена суть автономії

Вогненна мить трагічної біографії

«А ми тую червону калину підіймемо…» 

Початок осені для театрального життя — своєрідний Новий рік, бо театри відкривають свої нові сезони, згадуючи уроки минулого. Для Київського муніципального академічного театру ляльок, що в лівобережній частині столиці, він був урожайно переможним. Гучні вистави «Оскар» і «Чому довгий ніс у слона» — й одразу чотири театральні премії «Київська пектораль». Їхній режисер-постановник Михайло УРИЦЬКИЙ завжди дарує і маленьким, і дорослим глядачам ексклюзивні видовища, наповнені доброю, життєстверджуючою, активною енергетикою, такою потрібною в усі часи, а нині особливо. 

ЧИТАЙТЕ В ДОБІРЦІ:

Московське привласнення Київської митрополії

Довга дорога денаціоналізації

Український рятівник Балтійського флоту 

Перші хвилі пісенного «Океану Ельзи» почали накочуватися на наш прифронтовий Донбас у вигляді афіш та безкінечних розмов: до нас їде популярний і улюблений гурт. А безпосередньо цього жовтневого дня нам здавалося, що всі дороги Донеччини ведуть до її теперішнього адміністративного центру Краматорська. 

Проблема пошуку майбутнього фаху, який буде не тільки до душі, а й приноситиме фінансові дивіденди, нині дуже актуальна. Старшокласники вже тепер ламають голови над тим, куди піти вчитися. Важливий критерій, який додає у рейтингу привабливості українських вишів вагомий плюс, — це те, як діяльність наших університетів оцінюють за кордоном.

На жаль, у міжнародні рейтинги вони потрапляють нечасто. Один із наших вищих навчальних закладів, що цього року отримав таки міжнародне визнання, — столичний Національний університет технологій і дизайну, який готує не тільки фахівців у галузі індустрії моди, а й фармацевтів, економістів, інженерів. За версією журналу «CEOWORLD Magazine», який є провідним у світі бізнесу і технологій, КНУТД — єдиний ВНЗ не лише з України, а й зі всього пострадянського простору, — потрапив до сотні найкращих дизайнерських вишів світу.

Як університетові з 86-річною історією це вдалося, що робиться для популяризації спеціальностей, з яких він готує фахівців, як наші навчальні програми модернізують, наближаючись не лише за формою, а й за змістом до європейських, — сьогоднішня наша розмова із його ректором Іваном ГРИЩЕНКОМ. 

Розпочавши святкування недільного вечора, юдеї, які з’їхалися до Умані, продовжили їх уночі та впродовж наступного дня. Саме цього дня, за юдейськими віруваннями, Всевишній вписує ім’я та подальше майбутнє до Книги життя. Хасиди ж палко вірять: якщо зустріти Рош-га-Шана на могилі цадика (праведника) Нахмана, якого поховано в Умані, весь рік буде щасливим. 

Чи кожен педагог може захоплення своїм предметом прищепити майже всім учням? Цікаво розказати про вплив провідників і діелектриків на електричне поле, про електромагнітні хвилі або явище інтерференції світла, цитуючи Жадана, Андруховича або віршовані рядки Лукреція. Це новий предмет? Та ні, звичайна фізика! Учні Городенківської гімназії ім. А. Крушельницького, що на Івано-Франківщині, переконують: можуть пригадати майже кожен урок свого вчителя Ігоря Вітюка. Бо він щоднини викладає нелегкий для багатьох школярів предмет нестандартно, подекуди навіть дивно, але завжди цікаво й незабутньо.

Мабуть, через те, що, крім педагогіки, панові Ігорю не дають спокою ще чимало талантів: він пише дивовижні картини, ікони, танцює, співає. А ще знає напам’ять чимало прозових художніх творів сучасних письменників. І загалом вважає, що кожен учитель фізики має бути трішки гуманітарієм. Спілкуючись із педагогом-ентузіастом напередодні професійного свята, збагнула, що Ігор Іванович не просто художник, який викладає фізику, а й філософ. 

Вона належить до тих щасливих і одержимих сценою майстрів, до яких слава народної артистки прийшла значно раніше, ніж офіційні звання і визнання. Останніми роками сумські шанувальники Мельпомени звикли ходити до театру, аби побачити саме її — неповторну і талановиту Євгенію Серебрякову.

Вона така різна на сцені, що неможливо визначити артистичне амплуа: діапазон ролей неймовірно широкий — від глибоко трагічних до комічних. Саме завдяки своєму багатогранному таланту прима сумської сцени давно утвердилася як одна із провідних актрис обласного академічного театру драми та музичної комедії імені. М. Щепкіна.