Днями у столиці одночасно відкрилися дві масштабні виставки, присвячені сучасним здобуткам у декоративно-прикладній творчості. Національна спілка майстрів народного мистецтва України представлятиме найкращі роботи 2015 року впродовж місяця. А в Українському домі чотири дні тривала Всеукраїнська виставка «Український сувенір-2015». Чим потішили обидві? 

Один із найавторитетніших у міжнародному освітньому середовищі  вебометричний рейтинг університетів світу в січневій публікації (його складають двічі на рік) оприлюднив чергову розстановку за ступенем представлення діяльності цих навчальних закладів в інтернет-просторі. Цього разу до рейтингу ввели й 297 вітчизняних вишів. Приємно відзначити, що цього року серед вишів Черкащини лідер — Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини. Серед українських вишів університет посідає 19-ту сходинку, а серед вишів Центральної та Східної Європи — 257-му. Щодо педагогічних вищих навчальних закладів, то до двадцятки найкращих увійшли лише два університети: Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова й Уманський державний педагогічний університет. Порівняно з рейтингами, оприлюдненими Webometrics у попередні періоди, УДПУ демонструє надзвичайно стрімку позитивну динаміку. 

Спеціальний проект Національної радіокомпанії України — Всеукраїнський радіодиктант національної єдності, який традиційно приурочено до святкування Дня української писемності та мови, рік у рік набуває дедалі більшої популярності серед наших співвітчизників. Ось уже півтора десятка років пишуть його учні й вчителі, студенти й викладачі, науковці й політики. Навіть у нашій редакції кількість охочих перевірити свої знання неухильно зростає. 

Усе їхнє життя — щоденна боротьба за нього. Юлина 10-річна донька хворіє на вроджену рідкісну недугу — муковісцидоз. «Нам не доступні майже всі потрібні ліки: вони або не зареєстровані в Україні, або дуже дорогі». Тому часто препарати везуть з-за кордону нелегально. Історії про те, як людину з ліками, без яких дитина не може прожити й дня, висаджують на кордоні через незаконне перевезення, — на кожному кроці. «Коли дитині треба зробити інгаляцію, але ти не можеш собі цього дозволити, бачиш, як у неї синіють губи від браку кисню, знаєш, що зараз вона почувається так, ніби в протигазі, живеш як у камері катувань», — розповідає Юля. Дисонанс між її рівним голосом та сповненими болю очима  — пекельний.

Нині МОЗ офіційно затвердило 171 нозологію рідкісних недуг. Скільки достеменно українців страждають від них, невідомо: реєстру орфанних хворих у нас немає. За приблизними підрахунками, їх 5 %. 75% орфанних захворювань вражають дітей. «Як виживаєте?» — питаю в Юлі. «Використовуємо прострочені ліки. В інших країнах такі препарати безплатні, тож передають їх нам як гуманітарну допомогу». До півроку після закінчення дати ліки ще можна використовувати. У такий спосіб, каже вона, рятуються майже всі хворі на муковісцидоз.

ЧИТАЙТЕ У ДОБІРЦІ: 

За рибу гроші по-сталінськи

Ніколи не була рабою

Від «яворщини» — до подвигу

У 13 програмах, запропонованих 45 Міжнародним кінофестивалем «Молодість»,  чільне місце посідає конкурс «короткого метра». Зазначу, що переможцем 43-ї «Молодості» став короткометражний студентський фільм з Великобританії «Людська маса». Режисер Габріель Гош отримав гран-прі — статуетку скіфського оленя і 10 тисяч доларів.

Короткометражна програма продемонструвала розмаїття естетик, тем, жанрів. На їх перегляд  запросив брендовий столичний кінотеатр «Кінопанорама». Його директор Наталя Соболєва пояснює:  «Ми співпрацюємо з «Молодістю» з 1993 року. Це велика честь. Ми арт-хаузний кінотеатр, показуємо складне кіно і популяризуємо його». 

Закарпатську Міжгірщину раніше уславляли своїм пензлем художники-класики Федір Манайло, Йосип Бокшай, Адрій Коцка. Нині це роблять їхні наступники: Василь і Петро Свалявчики з Ужгорода, Золтан Мічка, Іван Івановчик і Олександр Андяловші з Мукачевого, Микола Влад із Солотвина на Тячівщині, Василь Шиндра, Василь Сенько, Іван Вегеш із Міжгірщини.

Але насправді художників-пленеристів, які обирають для себе міжгірські краєвиди, набагато більше. Річ у тім, що саме названі живописці взяли участь у четвертому поспіль пленері під назвою «Околиці Синевира». 

У День української писемності та мови, 9 листопада, на Українському радіо традиційно відбудеться «Радіодиктант національної єдності». Цей захід стане вже п’ятнадцятим. Його транслюватимуть три канали Національної радіокомпанії України (початок о 10:10). Проте можна писати диктант і через інтернет, чим скористаються зокрема жителі Криму й окупованого Донбасу. 

Понад рік минув із дня смерті Бориса Клімчука — відомого державного діяча, дипломата, вчителя, управлінця. А біль від цієї передчасної втрати так і не минув.

І, як показали її роковини, на які в рідному селі покійного зібралися сотні людей з усієї області та з-за її меж, мине не скоро. Бо надто багато доброго для Волині й волинян встигла зробити ця Людина, яка квапилася не просто жити — змінювати наше життя на краще. 

ЧИТАЙТЕ У ДОБІРЦІ:

Рецидив радянської доби

Літописець Січі у борні проти двох імперій

Автор «Набату» не поступився совістю