Спеціальний проект Національної радіокомпанії України — Всеукраїнський радіодиктант національної єдності, який традиційно приурочено до святкування Дня української писемності та мови, рік у рік набуває дедалі більшої популярності серед наших співвітчизників. Ось уже півтора десятка років пишуть його учні й вчителі, студенти й викладачі, науковці й політики. Навіть у нашій редакції кількість охочих перевірити свої знання неухильно зростає. 

Усе їхнє життя — щоденна боротьба за нього. Юлина 10-річна донька хворіє на вроджену рідкісну недугу — муковісцидоз. «Нам не доступні майже всі потрібні ліки: вони або не зареєстровані в Україні, або дуже дорогі». Тому часто препарати везуть з-за кордону нелегально. Історії про те, як людину з ліками, без яких дитина не може прожити й дня, висаджують на кордоні через незаконне перевезення, — на кожному кроці. «Коли дитині треба зробити інгаляцію, але ти не можеш собі цього дозволити, бачиш, як у неї синіють губи від браку кисню, знаєш, що зараз вона почувається так, ніби в протигазі, живеш як у камері катувань», — розповідає Юля. Дисонанс між її рівним голосом та сповненими болю очима  — пекельний.

Нині МОЗ офіційно затвердило 171 нозологію рідкісних недуг. Скільки достеменно українців страждають від них, невідомо: реєстру орфанних хворих у нас немає. За приблизними підрахунками, їх 5 %. 75% орфанних захворювань вражають дітей. «Як виживаєте?» — питаю в Юлі. «Використовуємо прострочені ліки. В інших країнах такі препарати безплатні, тож передають їх нам як гуманітарну допомогу». До півроку після закінчення дати ліки ще можна використовувати. У такий спосіб, каже вона, рятуються майже всі хворі на муковісцидоз.

ЧИТАЙТЕ У ДОБІРЦІ: 

За рибу гроші по-сталінськи

Ніколи не була рабою

Від «яворщини» — до подвигу

У 13 програмах, запропонованих 45 Міжнародним кінофестивалем «Молодість»,  чільне місце посідає конкурс «короткого метра». Зазначу, що переможцем 43-ї «Молодості» став короткометражний студентський фільм з Великобританії «Людська маса». Режисер Габріель Гош отримав гран-прі — статуетку скіфського оленя і 10 тисяч доларів.

Короткометражна програма продемонструвала розмаїття естетик, тем, жанрів. На їх перегляд  запросив брендовий столичний кінотеатр «Кінопанорама». Його директор Наталя Соболєва пояснює:  «Ми співпрацюємо з «Молодістю» з 1993 року. Це велика честь. Ми арт-хаузний кінотеатр, показуємо складне кіно і популяризуємо його». 

Закарпатську Міжгірщину раніше уславляли своїм пензлем художники-класики Федір Манайло, Йосип Бокшай, Адрій Коцка. Нині це роблять їхні наступники: Василь і Петро Свалявчики з Ужгорода, Золтан Мічка, Іван Івановчик і Олександр Андяловші з Мукачевого, Микола Влад із Солотвина на Тячівщині, Василь Шиндра, Василь Сенько, Іван Вегеш із Міжгірщини.

Але насправді художників-пленеристів, які обирають для себе міжгірські краєвиди, набагато більше. Річ у тім, що саме названі живописці взяли участь у четвертому поспіль пленері під назвою «Околиці Синевира». 

У День української писемності та мови, 9 листопада, на Українському радіо традиційно відбудеться «Радіодиктант національної єдності». Цей захід стане вже п’ятнадцятим. Його транслюватимуть три канали Національної радіокомпанії України (початок о 10:10). Проте можна писати диктант і через інтернет, чим скористаються зокрема жителі Криму й окупованого Донбасу. 

Понад рік минув із дня смерті Бориса Клімчука — відомого державного діяча, дипломата, вчителя, управлінця. А біль від цієї передчасної втрати так і не минув.

І, як показали її роковини, на які в рідному селі покійного зібралися сотні людей з усієї області та з-за її меж, мине не скоро. Бо надто багато доброго для Волині й волинян встигла зробити ця Людина, яка квапилася не просто жити — змінювати наше життя на краще. 

ЧИТАЙТЕ У ДОБІРЦІ:

Рецидив радянської доби

Літописець Січі у борні проти двох імперій

Автор «Набату» не поступився совістю

У вересні вибаглива лондонська публіка стала свідком великого творчого проекту «Культура України сьогодні», в межах якого вперше у столиці Великобританії показано вистави Національного академічного театру російської драми ім. Лесі Українки. Гастролі театру планували на тиждень, та лондонська організаційна сторона, переглянувши вистави, попросила продовжити їх ще на стільки само.

«Вистава, яку неможливо забути», «актори в українській класиці перевершили всі очікування», «пронизлива історія, витончено передана зірковим акторським складом», «що більше дізнаватимемося про українську культуру, то більше в нас шансів зрозуміти корінь проблем цієї неспокійної, але відважної юної демократії», — так відгукнулася незалежна лондонська критика на виступи київських митців. Подробиці цього проекту і нинішнього життя театру ми дізналися від генерального директора — художнього керівника театру Михайла РЕЗНІКОВИЧА. 

Цьогорічні одинадцятикласники та їхні батьки дедалі частіше замислюються над вступом до вищих навчальних закладів. Тим паче у 2016 році на абітурієнтів чекає чимало змін. Нещодавно Міністерство освіти і науки затвердило нові Умови прийому до вишів.