Зима на Україні здавна була часом рукоділля, зокрема вишивання. На цю пору припадає навіть «професійне свято» рукодільниць – 17 грудня, або Святої Варвари.

Вірять, що Свята Варвара зуміла вишити ризи навіть Ісусові Христу. Тому перед початком рукоділля жінки раніше просили допомоги і натхнення у цієї святої, вірили, що таким чином Варвара дарує гарну долю й благословляє родину. 

Минулого четверга поставлено крапку в тривалому й затятому обговоренні проектів закону про наукову та науково-технічну діяльність: 235-ма голосами парламент ухвалив у другому читанні законопроект № 2244а. 

Щороку в Україні проводять понад 300 тисяч операцій із захворювання очей. Інвалідами внаслідок вад зору визнають близько 12 тисяч осіб. Як зберегти очі здоровими? Що спричиняє захворювання очей серед дорослих та дітей? Про це - наша розмова з головним офтальмологом МОЗ України Сергієм Риковим.

Друге видання знакової збірки статей Григорія Грабовича «Шевченко, якого не знаємо» (2014), доповненої порівняно з першим розлогою розвідкою «Архетипи Шевченка», ще не привернуло тієї уваги громадськості, на яку насправді заслуговує. Першодрук збірки у 2000 р. зчинив чимало галасу – переважно у позанауковому середовищі, не викликавши вкрай необхідної тоді, як і тепер, фахової дискусії по суті заявлених проблем. За майже півтора десятиліття після першої появи збірки багато чого змінилося і в суспільному, і в науковому житті. Г. Грабович у передмові до другого видання наголошує: «Питання, порушувані у цій праці, я вважаю фундаментальними саме тому, що вони стосуються основних моментів Шевченкового самозображення, його символічної автобіографії». Однак більшість тверджень дослідника актуальності не втратили і досі.  

Торік серед українських брендів етноодягу помітною була поява проекту «Зерно», ініціатором створення та ідеологом якого є Христина Патик. Наше перше знайомство з пані Христиною відбулося на одному з етнофестивалів. Тоді нашу увагу привернула її енергійність, українське автентичне вбрання і новий бренд одягу «для людей, що прагнуть пізнати свою суть і проростити своє Зерно». 

За час свого відносно короткого існування проект набирає обертів, випускаючи сучасний одяг з акцентом на українському етно, одяг виключно з натуральних тканин, оздоблений народними техніками вишивки та вибійки. «Ми майже все стилізуємо, бо не ставимо собі за мету відтворити конкретну техніку чи візерунок. Сучасний етноодяг має бути не театральним, а ужитковим, зручним. Я у своєму одязі ходжу майже щодня, навіть у джинсах стало якось некомфортно», — поділилася Христина Патик. А ще спеціально для «УК» розповіла про масштабні плани «Зерна», екологічну «природу» бізнесу, актуальність етноодягу й те, як стильно й етнічно вдягнутися взимку. 

ЧИТАЙТЕ В ДОБІРЦІ: 

Кривавий апогей Кавказької війни

Селян — у землю…

Мужність любити Україну

Попри тривале обмеження державного фінансування, колектив Черкаського професійного ліцею рік у рік забезпечує високоякісну підготовку і працевлаштування кваліфікованих робітників. Торік заклад випустив 514 фахівців, цього року — 465. Це найбільша кількість фахівців серед закладів профтехосвіти області. Цього вдається досягти, як розповів директор ліцею Юрій Куліш, завдяки злагодженій високопрофесійній роботі всього колективу. 

Лише за кілька місяців 1944 року, коли НКВС депортував кримських татар, за офіційними радянськими даними, загинуло 16 тисяч цього нечисленного народу. Кримськотатарські дослідники зазначають, що протягом перших років після депортації було знищено 46% кримчан. Днями Верховна Рада визнала такі дії геноцидом кримськотатарського народу. 

Коли потрапляєш до Чорнобильської зони, дізнаєшся, що за площею вона відповідає Люксембургу. «Це вільна територія, — розмірковує Мирослав Слабошпицький, — зі своїм світом, і я — його частина». Майбутні герої режисера працюватимуть в атмосфері співтовариства та в умовах ядерної зими, яка склалася в зоні відчуження. Фільм «Люксембург» він планує завершити до 30-х роковин Чорнобиля, а зняти в жанрі нео-нуар. 

ЧИТАЙТЕ В ДОБІРЦІ:

Наш лелека на чужих крилах

Від литовського «теремка» — до татарської Росії

Репресована правда «Людоловів»