Через фінансову скруту філармонії не в змозі провадити активну концертно-гастрольну діяльність. І так триває вже чимало років. Утім, не виносити на розсуд глядачів власні творчі доробки на інших сценах — для виконавців своєрідне заціпеніння.

Із таким станом речей філармонійне керівництво в Тернополі, Чернівцях, Івано-Франківську, Хмельницькому, Вінниці, Житомирі, деяких інших обласних центрах миритися не стало й запровадило так звані обмінні концерти. Це дає змогу творчим колективам активізувати гастрольну діяльність і порадувати глядачів новим репертуаром. Тепер поціновувачі музичного мистецтва намагаються постійно стежити за афішами, адже цікаво послухати-подивитися колективи з різних куточків України. 

Найвища вершина світу — гора Еверест (Джомолунгма) висотою 8 тисяч 848 метрів — єдина, яка ще не підкорилася 58-річному костопільцеві Юрієві Кравчуку. Але тільки через те, що найдешевший дозвіл на сходження коштує від п’яти тисяч доларів на особу — немало як на пересічного українця. Решту вершин український альпініст, який перетворив своє захоплення на стиль життя, уже приборкав. І розповідає про це так легко й просто, що дивуєшся, адже спілкування з горами — надскладна праця. А втім… Чим самодостатніша й внутрішньо вільніша людина, тим вона щиріша, відкритіша й доброзичливіша.

 ЧИТАЙТЕ В ДОБІРЦІ: 

Золотобородий гетьман

Пам’ять, що вчить і застерігає

Дорогою прозріння

Останні події навколо Українського центру оцінювання якості освіти змусили випускників і їхніх батьків дещо понервувати. Адже несподіване втручання в систему, вилучення правоохоронцями серверів з усією інформаційною базою могли дуже вплинути на проведення незалежного тестування наступного року. Тепер перед центром постають неабиякі виклики: не лише запустити підготовку до ЗНО, а й розробити нові завдання, залучити команду ІТ-фахівців, а головне — створити надійну систему безпеки. Про це «УК» розповідає новий директор Українського центру оцінювання якості освіти Вадим КАРАНДІЙ. 

Правду кажуть: істинному таланту тісно в межах однієї професії. Українського нейрофізіолога Олега Кришталя вважали за честь запросити працювати найавторитетніші наукові установи світу. Цього року наукова спільнота відзначала дві ювілейні дати: 70-річчя Олега Олександровича та 30-річчя його відкриття рецептора протонів — одного з найважливіших механізмів нервової системи. Крім науки, науковцю не забракло часу й натхнення написати два романи: «Гомункулус» і «До співу птахів».

ЧИТАЙТЕ В ДОБІРЦІ:

Хто служить Богові, той служить народові

Зігріта Україною

Грізна правда «Правого діла» 

Зима на Україні здавна була часом рукоділля, зокрема вишивання. На цю пору припадає навіть «професійне свято» рукодільниць – 17 грудня, або Святої Варвари.

Вірять, що Свята Варвара зуміла вишити ризи навіть Ісусові Христу. Тому перед початком рукоділля жінки раніше просили допомоги і натхнення у цієї святої, вірили, що таким чином Варвара дарує гарну долю й благословляє родину. 

Минулого четверга поставлено крапку в тривалому й затятому обговоренні проектів закону про наукову та науково-технічну діяльність: 235-ма голосами парламент ухвалив у другому читанні законопроект № 2244а. 

Щороку в Україні проводять понад 300 тисяч операцій із захворювання очей. Інвалідами внаслідок вад зору визнають близько 12 тисяч осіб. Як зберегти очі здоровими? Що спричиняє захворювання очей серед дорослих та дітей? Про це - наша розмова з головним офтальмологом МОЗ України Сергієм Риковим.

Друге видання знакової збірки статей Григорія Грабовича «Шевченко, якого не знаємо» (2014), доповненої порівняно з першим розлогою розвідкою «Архетипи Шевченка», ще не привернуло тієї уваги громадськості, на яку насправді заслуговує. Першодрук збірки у 2000 р. зчинив чимало галасу – переважно у позанауковому середовищі, не викликавши вкрай необхідної тоді, як і тепер, фахової дискусії по суті заявлених проблем. За майже півтора десятиліття після першої появи збірки багато чого змінилося і в суспільному, і в науковому житті. Г. Грабович у передмові до другого видання наголошує: «Питання, порушувані у цій праці, я вважаю фундаментальними саме тому, що вони стосуються основних моментів Шевченкового самозображення, його символічної автобіографії». Однак більшість тверджень дослідника актуальності не втратили і досі.