Схопило серце — і нема людини. Цих трагічних історій, що трапилися зі знайомими, друзями, родичами, мабуть, по кілька в кожного з нас. Щороку від серцево-судинних хвороб помирає півмільйона українців. Ці недуги становлять дві третини структури смертності в Україні. Велика частка серед них — гострі інфаркти міокарда.

«Статистика щодо гострих інфарктів не змінюється в нас 60 років. Знаємо, що потрібно робити, але не робимо. Ідея проста: треба швидко відкрити артерію. Бо крім того, що люди помирають, багато стають ще й інвалідами, залишаючись на утриманні в держави. Приблизно 18% після інфаркту зазнають аневризми шлуночка. Але якщо допомогу надати в перші дві години — то лише 2%», — каже завідувач відділення інтервенційної кардіології Інституту кардіології ім. акад. М. Д. Стражеска професор Юрій Соколов. 

Ще вчора Сергія Павлюка, режисера Херсонського академічного музично-драматичного театру ім. М. Куліша, називали молодим і перспективним. А нині, через 10 років після успішного дебюту, це вже відомий митець із багатьма іншими епітетами: плідний, креативний, харизматичний, епатажний, глибокий. І, мабуть, у нинішньому українському театральному просторі в нього немає конкурентів у творчій активності: за ці роки — майже 60 вистав, більшість із яких відзначили і глядачі, і критики. На початку цього сезону Сергій у рідному театрі вже поставив дві прем’єри і готує ще кілька. А також дебютував на київській сцені. 

Ще трохи часу — і Новорічні свята вступлять у свої права. І навіть ті з нас, хто не вельми дружить з телевізором, налаштуються на перемикання каналів — щось цікаве обов’язково буде. Тож від такої можливості додати собі аудиторії не відмовиться жоден із них. Щоправда, нині їхні плани показати традиційно рейтингові фільми порушило Міністерство культури, доповнивши список осіб, які створюють загрозу національній безпеці. А це означає, що, скажімо, рязановська стрічка про іронію долі теж поза показом. Адже одіозна Валентина Тализіна, хоч і зіграла там епізодичну роль, але озвучила головну героїню. Власне, для нас, глядачів, це не кінець світу. А в кого ностальжі зашкалюватиме, є технічні можливості витягнути цю історію на екран.

А те, що ми чудово можемо обходитися своїми мистецькими силами, відмовляючись від подекуди вкритих пліснявою персонажів російської попси, прекрасно на зламі років демонструватимуть наші канали. Особливо показовим для мене став «Інтер», який донедавна тільки те й робив, що популяризував усяких-різних кобзонів. 

ЧИТАЙТЕ У ДОБІРЦІ:

Уроки великого пограбування

Із садівника — в рятівника Німеччини

Сила — в довірі народу

Бажаєте дізнатися, як готувалися до святкування Різдва заможні киянки у ХІХ столітті, у що вбирали своїх дітлахів та які іграшки клали під подушку чи ялинку? Саме час завітати до Музею історії Києва та зануритися у неповторну атмосферу передноворічних та Різдвяних свят наших пращурів.

На виставці «Різдвяна казка кінця ХІХ століття» ви не лише побачите елегантне жіноче вбрання й аксесуари, дитячий трикотаж та іграшки епохи модерну, а й зануритеся в чарівні інсталяції, присвячені зимовому Києву минулих століть, який як і сьогодні напередодні Новоріччя живе в очікуванні дива. 

Урок у школі за, так би мовити, традиційним рецептом давно вимагає змін. Адже сучасних дітей, котрі ледь не з пелюшок розуміються на будь-яких гаджетах й у трирічному віці знають усі планети Сонячної системи, за шкільною лавою важко зацікавити монотонним переказуванням підручника. І якщо прогресивні вчителі самотужки розробляють нові методики та під час власних уроків намагаються цікаво подати шкільний матеріал, більшість педагогів, на жаль, застрягла в минулому столітті. 

Те, що МОЗ планував зробити цього року, вдалося реалізувати приблизно на 60%. Про це на підсумковій прес-конференції журналістам розповів міністр охорони здоров’я Олександр Квіташвілі. Реально розпочати фундаментальні зміни в управлінні системою охорони здоров’я цього року не вдалося, бо парламент так і не ухвалив необхідний для цього пакет законопроектів. «Основне в реформі — фінансувати не ліжко-місце, а безпосередньо послугу. В цій системі держава покриватиме 100% вартості основного пакета послуг. Такий принцип не можна втілювати без автономізації мережі», — сказав він.

Найголовніше досягнення у галузі держзакупівель ліків — передача їх міжнародним організаціям. Передовсім це удар по корупції, а також найкраще співвідношення ціни та якості. Таким чином, до трьох міжнародних організацій передали 2 мільярди 197 мільйонів гривень. «Більшу частину грошей конвертовано у валюту. Це означає, що за будь-яких несприятливих умов в економіці ми збережемо кошти закупівель важливих лікарських засобів», — пояснив заступник міністра Ігор Перегінець. У планах на наступний рік — повністю передати цю процедуру міжнародним організаціям. Тому МОЗ більше не буде закупівельною агенцією, наголосив міністр. 

Виконані у традиційному та авторських стилях роботи майстринь-лялькарок захоплюють відвідувачів не лише самобутністю, навертаючи їх до наших джерел, а й засвідчують незгасаючий інтерес до цього споконвічного виду українського мистецтва. Адже їхні вироби — це не лише ляльки, з якими з дитинства зріднюються їх господарі, а й один із найголовніших та найбільш дужих оберегів. Окрім того, як стверджує куратор виставки Оксана Крикунова, кожна лялька-мотанка  уособлює цілий образ зі своєю історією, а часто й з долею людини. А ще — кожна лялька є обереговою або обрядовою. «Тобто наші предки використовували ляльки в обрядах, і протягом усього календарного року, календарного циклу кожна лялька мала свою роль і свої функції», — говорить Оксана.

За задумом організаторів виставковий проект спрямований на реконструкцію українського народного костюма, репрезентацію автентичних жіночих образів, відтворення обрядів і звичаїв традиційної української культури. Традиційні ляльки-мотанки, лялькові композиції, народні іграшки, етнічні ляльки в авторських інтерпретаціях презентують в обласному організаційно-методичному центрі культури і мистецтва не лише кращі майстрині Слобожанщини, а й  вихованці гуртків і студій декоративно-прикладного мистецтва Харківщини. 

Від трьох до 133. На глядачів такого вікового спектра розраховано нове комедійне шоу «Маски в кубі» знаменитого театру «Маски-шоу». З нагоди 30-річчя комік-трупа здійснила ювілейний тур 28 містами України. Артисти зробили сімейне шоу, яке зацікавить і дітей, і підлітків, і дорослих, і літніх людей із різним емоційним та інтелектуальним рівнем. Багатьох шанувальників артисти набули завдяки серіалу «Маски-шоу» (в 1991 році група «Маски» почала виробництво телевізійних комедійних фільмів у стилі «німого кіно» з такою назвою). Нині в їхньому арсеналі — приблизно 70 фільмів, багато з яких відзначено престижними вітчизняними та міжнародними нагородами, повнометражний художній фільм у стилі ексцентричної трюкової комедії, два десятисерійних комедійних телефільми.

Директор театру Наталія Делієва і дві його зірки — народні артисти України Георгій Делієв та Борис Барський згадали найцікавіше з історії групи й розповіли про новий спектакль. 

ЧИТАЙТЕ У ДОБІРЦІ:

Від розпуки — до надії й віри

Увічнене в пісні безсмертя народу

Обірваний політ героя Арктики