Улітку Київ завмирає, ніби впадає у сплячку. Більшість жителів роз’їхалася у відпустки ближче до природи. І творче життя столиці зазвичай переміщується у Карпати чи на узбережжя Чорного та Азовського морів. Однак цього літа кияни не залишилися без музики. Привертають увагу любителів класики музичні вечори у столичному Будинку кіно. А цього тижня прихильники джазу могли послухати музичні імпровізації на свіжому повітрі. 

У чому  секрет популярності цього молодіжного дійства? З десятків правильних і неправильних відповідей можна виокремити кілька основних, що можуть претендувати на розгадку успіху.

Найперше — це яскраво спрямована проукраїнськість заходу. Вона його стрижень, рушій і привабливість водночас. Організатори давно і точно підмітили затребуваність у молоді національної самоіндентифікації, спілкування, бажання зустрітися з володарями людських душ. А ще вона може мислити і діяти не завжди так, як хоче влада. 

Упродовж 1944—1946 і 1951 років з Лемківщини, Надсяння, Підляшшя, Холмщини силоміць вивезли майже півмільйона українців. Примусове переселення сотень тисяч людей тогочасні політичні режими прикрили, мов фіговим листком, укладеною угодою між тодішньою УРСР і Польським комітетом національного визволення про так звану евакуацію українського населення з території Польщі та польських громадян з території УРСР до Польщі. Чи не найбільше з депортованих (майже 200 тисяч осіб) знайшли прихисток на Тернопільщині. 

ЧИТАЙТЕ В ДОБІРЦІ:

Герой із будинку розпусти

Ядерний гриб великодержавних амбіцій

Курильські острови: «ісконно рускіє» чи віджаті?
 

На його затишному подвір’ї, що на вулиці Морській, усе нагадує про море. Поблизу гаража із зображеним на воротях підводним човном справно несе вахту пес Мічман. Мишей, якщо такі сюди внадяться, вміло бере на абордаж кіт Пірат. А робочий кабінет господаря, само собою, нагадує корабельну рубку: на стінах бувалий у бувальцях прапор ВМФ, різноманітні карти, навігаційні прилади, а ще розкішна бібліотека, в якій багато морських довідників та художніх творів на цю тематику. З вікна другого поверху навіть без потужного морського бінокля добре видно море. А звідти — з боку гарячого Широкиного — чути вибухи, що періодично накочуються на принишклий берег, немов хвилі. Із ситуації, в якій опинилися жителі приморських населених пунктів Приазов’я, і розпочалася розмова з капітаном 1-го рангу колишнім флагманським штурманом-підводником Євгеном БАЛЕМ. 

Понад сто років тому одеський офтальмолог-академік Володимир Філатов уперше трансплантував рогівку ока. Нині цю операцію в Україні не роблять. Тим часом щороку її потребує майже 3000 людей. «Це колосальна соціальна проблема: велика кількість хворих, які піддаються лікуванню, сліпне», — каже головний трансплантолог МОЗ професор Олександр Ніконенко.

Ухвалений 1999 року закон про трансплантацію закріпив презумпцію незгоди (тобто людина апріорі не згодна на те, щоб її органи забрали для пересадки). У такий спосіб перекрили кисень цьому напряму. Тим часом у всьому світі саме трупне (органне) донорство дає змогу рятувати величезну кількість людей. 

Нині, коли Україна потерпає від відкритої російської агресії, їй особливо важливе збереження міжконфесійного миру, а створення єдиної Помісної православної церкви сприятиме єднанню країни і народу. 

Цей просторий ошатний будинок у мальовничому куточку Полтави на колишній 3-й Кобищанській вулиці Панас Рудченко (Мирний), співавтор роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» та автор багатьох  яскравих літературних творів, придбав у 1903 році й прожив у ньому до самої смерті. За сімнадцять років він завершив тут роман «Повія», писав оповідання, нариси, вірші, перекладав українською Шиллера й Шекспіра. 

У місцях відпочинку півдня країни — справжній ажіотаж. Якщо торік на воротах більшості баз відпочинку вивішували табличку «Звертайтеся, є вільні місця», нині — навпаки: «Місць немає». До вересня бази популярних курортів заповнені на 100%. Туристи бронюють не тільки кімнати, а й «місця під сонцем». Як розказує керівник громадської організації «Асоціація туристичного та оздоровчого бізнесу «Відродження» Тетяна Квасняк, у Коблевому із шостої ранку відпочивальники замовляють шезлонги та парасольки на три дні наперед.

Учора й сьогодні в Україні урочисто відзначають 1027-му річницю Хрещення Руси-України та вшановують Хрестителя — київського князя Володимира, з дня смерті якого цього року минуло 1000 літ. Київського князя вшановують віруючі не тільки як святого, а і як визначного державотворця, який свого часу зібрав навколо Києва під своєю владою окремі князівства. Саме тому гучні заходи проводять не тільки церкви, а й органи державної влади.