Обнадійливий для вітчизняної туристичної галузі літній сезон водночас і багатьох українців переконав, що вдома можна відпочивати не з меншим комфортом і задоволенням, ніж у далеких краях. Зрозуміло, кількість охочих узяти відпустку саме зараз зменшиться, але тільки тому, що вони не відчули смаку помірного тепла, не ознайомилися з перевагами цього періоду на вітчизняних курортах. Спробуйте! 

Бізнесменів на «круглому столі» на тему «Презентація концепції реформування системи державних закупівель у сфері охорони здоров’я» було втричі більше, ніж журналістів. Чимало прийшло й представників пацієнтських організацій. Це й не дивно: для одних прозорість процесу та рівня конкуренції — це питання виживання компаній, для інших вчасність закупівлі й доступність ліків — питання виживання їх самих. 

У її художній майстерні майже все так, як і належить творчій особистості. Начебто є трохи хаотичності, але за нею відчувається строгість і порядок у розташуванні того, що має бути під рукою, — фарб, пензлів, заготовок. Господиня помешкання — зовсім юна дівчина: тендітна, невисока, з незмінною вогкою ганчіркою в руці, у фартушку, дрібно «оздобленому»  фарбами… Поглянеш — ніколи не скажеш, що її картини вже здобули широку популярність серед шанувальників мистецтва, а їхня авторка — з когорти талановитих і перспективних. До того ж одна з наймолодших членів Національної спілки художників України, а в Сумській організації — наймолодша. Та варто заговорити про мистецтво, особливості натхнення, історію живопису — заслухаєшся. Дарія ПРОХОРЧУК відповіла на запитання «УК». 

У Любешівському районі  на площі майже 40 тисяч гектарів держава взяла під охорону унікальні лісові та водно-болотні комплекси. Очі туристів ваблять мальовничі краєвиди, яких тут уздовж русел річок  Прип’ять та Стохід чимало.

— Остання, до речі, має дуже влучну назву — річка ста ходів. Характерна особливість цих водних магістралей — десятки рукавів, русел, затонів, стариць, серед яких безліч заболочених та піщаних островів, — підкреслив заступник начальника Любязької природоохоронної науково-дослідної дільниці парку Микола Губарик.

ЧИТАЙТЕ У ДОБІРЦІ:

З «Командувати  буду я»  не вийшло

Творець силіконових долин

Голос нашого  народу 

Кров людська — не водиця, проливати не годиться, стверджує народне мудрослів’я. Але російському агресорові-окупанту, що притягнув війну на українську землю, хіба збагнути цю гуманістичну ідею?! Гинуть тисячі людей — і військові, і мирні. Не менше й поранених, за життя яких цілодобово борються медики. Тож донорські краплі стають життєдайними. Служба крові завжди була однією з головних складових охорони здоров’я та національної безпеки країни. Як тепер зважають на роботу центрів служби крові, як підняти їхню значимість? З такою цікавістю навідався в «кров’яний» заклад у Тернополі. 

Створена після Першої світової війни Версальська система не забезпечила мирного співіснування країн Європи. Німеччина прагнула реваншу за поразку в Першій світовій війні. Фашистські режими (з італійської fascio — «пучок», «зв’язка», «об’єднання»), що існували в Італії (1922—1943 рр.) та в Німеччині (1933—1945 рр.), разом з імперіалістичною Японією прямували до світового панування. 

Давно вже перше в Україні Співоче поле, що в Тернополі, не ставало ареною масштабного народного свята. На цей факт зважили в департаменті культури, релігії та національностей облдержадміністрації й узялися за організацію велелюдного пісенного заходу. Міністерство культури  задум підтримало ще й фінансово. І ось упродовж двох днів тривав  «Фолк-фест у Тернополі». 

Цікаве дослідження найуживаніших символів на традиційних українських вишиванках зробив мистецтвознавець і дослідник давньої української культури Валентин Мойсеєнко. Дослідженню автор присвятив багато років копіткої праці. Автор дослідження їздив Україною, шукав вишиванки, вивчав їх, фотографував. Пізніше у нього виник задум створити унікальний альбом, де кожен візерунок, орнамент, поєднання кольорів на українських вишиванках символізують своєрідний код, який залишили для нас предки. Пропонуємо читачам «Урядового кур’єра» ознайомитися з цим дослідженням. 

Сьогодні Країна знань гостинно відчиняє свої двері — в усіх українських школах лунає перший дзвоник для майже 3,8 мільйона учнів. Він покличе на урок 414 тисяч першокласників, що на 4 тисячі більше, ніж торік.

Що цікавого принесе школярам і вчителям новий навчальний рік? Адже система української середньої освіти стоїть на порозі численних змін: підвищення якості освіти, оновлення навчальних програм, підготовка нових підручників, та й загалом перехід на 12-річну систему навчання.