Щороку від раку помирає сто тисяч українців. Часто останні дні цих людей проходять у невимовних муках. Є чимало й інших хвороб, які супроводжуються сильними болями. Людство давно знайшло способи полегшити такі страждання, але шлях відповідних медичних препаратів до українських хворих виявився довгим та звивистим. Забезпечення доступу до знеболення важкохворих (не лише онкологічних) пацієнтів в Україні відкрила постанова Кабінету Міністрів №333, яка значно спрощує систему обігу контрольованих речовин у закладах охорони здоров’я. ЇЇ ухвалили ще у травні 2013 року. А ось наказ МОЗ №494 «Про деякі питання придбання, перевезення, зберігання, відпуску, використання та знищення наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів у закладах охорони здоров’я», який забезпечує реалізацію постанови №333, з’явився лише на початку серпня цього року.

«Завдяки наказу № 494 система обігу підконтрольних препаратів в Україні стала однією з найдемократичніших на пострадянському просторі.  Норми, затверджені в ньому, визнають право лікаря на самостійне прийняття рішень щодо надання допомоги пацієнтам та забезпечують їхні права  на доступ до якісного знеболення», — заявила менеджер програмної ініціативи «Громадське здоров’я» Міжнародного фонду «Відродження» Ксенія Шаповал.

Міністерство освіти і науки планує підвищити вимоги до іноземних студентів. «Ці студенти  важливі для нас, тому що привозять кошти й витрачають їх в Україні за приблизними підрахунками, стільки, скільки в бюджеті виділяють на освіту. Посли тих країн, з яких найбільше приїздять ці студенти, переживають за  якість освіти, й зокрема лунають побажання, що іноземців  також  треба підбирати, тобто ми не повинні брати  будь-кого. На жаль,  останніми роками склалася практика, що  в нас може навчатися  будь-який іноземний студент,  який просто платить гроші», — сказав журналістам на брифінгу міністр освіти і науки Сергій Квіт.

Із ситуацією,  показовою щодо  проблем з іноземними студентами, МОН стикнулося зокрема  під час перевірки одного з регіональних вишів —  Черкаського державного технологічного університету. Там навчається приблизно півтисячі іноземців,  з них близько 300 — заочно. 

З весни цього року в регіоні запроваджено нову стратегію допомоги хворим на інфаркт міокарда. Вона полягає у своєчасному виявленні хвороби та відкритті ураженої судини за допомогою стентування. Для жителів віддалених районів  бригади екстреної медичної допомоги спочатку застосовують тромболізис, який протидіє зсіданню крові, а вже потім пацієнта транспортують в один із двох центрів для проведення коронарографії та стентування. Забезпечено злагоджену роботу медиків усіх рівнів, і це вже дало результат.

Цьому передувала чимала організаційна робота. Навесні 2011 року Волинська обласна рада підтримала регіональну програму із запобігання та лікування серцево-судинних захворювань «Волинькард». Ініціаторами її були професор Андрій Ягенський та колишній голова облдержадміністрації Борис Клімчук.

Що далі від часу свого створення, то вузькоколійні залізниці стають  популярнішими серед  туристів, передовсім європейських. Збереглися вони і в Україні. Щоправда, з колишньої тисячі кілометрів такого полотна залишилася хіба що сотня. А якщо  конкретніше, то охочі помандрувати вглиб незайманої природи можуть розраховувати всього на кілька десятків кілометрів. Ідеться про єдину діючу туристську атракцію на Івано-Франківщині з назвою «Карпатський трамвай». Тут від села Вигода ще в 1878 році віденський підприємець Леопольд фон Поппер проклав лісову рейкову дорогу  завдовжки 350 км. Минуло 130 років, а цей залізничний маршрут й надалі залишається найзручнішим способом вивезення деревини з гір.

Щоправда,  нині вузька колія в гори в’ється лише на 75 кілометрів, яку відродила деревообробна компанія «Уніплит». Та й це неабияке досягнення. Адже після 1990-х, коли, бувало, зар?плату працівникам видавали рейками,  їх залишилося всього п’ять.

 ЧИТАЙТЕ У ДОБІРЦІ: 

Узурпація влади — рішенням суду 

Уроки Революції на граніті

«Ты Рассея моя, Рассея, азиатская сторона!»

Колектив Національного інституту хірургії і трансплантології ім. О. Шалімова висунув на здобуття Державної премії України 2015 року в галузі науки і техніки цикл наукових праць із загальною назвою «Міні-інвазивні хірургічні втручання при захворюваннях печінки, жовчних шляхів та підшлункової залози». Йдеться про напрацьований останніми роками групою провідних фахівців інституту докторів медичних наук (проф. Петра Огородника, проф. Олександра Литвиненка, проф. Анатолія Скумса, проф. Ігоря Хомяка, Геннадія Мошковського і Костянтина Копчака) комплексний підхід до покращення результатів лікування хворих, які страждають на важкі захворювання органів черевної порожнини, за рахунок розроблення і впровадження в широку практику нових малотравматичних методик лікування.  

Більшість батьків та вчителів влаштовує стан середньої освіти в Україні. Про це свідчить соціологічне опитування, проведене Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва. Більше того: переважне число тих, кого опитали, не хочуть зокрема запровадження дванадцятирічки. У чому ж річ? Чому, визнаючи, що реформи потрібні, більшість не підтримує запропонованих змін? Чому, судячи з результатів опитування, мало хто розуміє, в чому ж полягає його суть і результат? 

ЧИТАЙТЕ У ДОБІРЦІ:

Свою долю написав сам

Від трудового досягнення — до стахановщини

Оскароносний українець

Українська поетеса Надія Галковська називає себе екстравертом. І це відповідає дійсності: вона контактна, рухлива, приязна. Втім, завважує, що при цьому має особисту територію, куди допускає небагатьох людей. Це, приміром, її маленька затишна квартирка, яка зберігає старовинні родові речі і нагадує музейну кімнату. Та для читачів «УК» мисткиня зробила виняток, запросивши кореспондента до своєї надзвичайно колоритної оселі, й охоче відповіла на запитання. Перше з них, звісно, прогнозоване — про всім відому й улюблену українцями пісню «Козачка», яку написала з композитором Миколою Збарацьким. 

Учнів різного віку, їхніх батьків та вчителів найбільше нині непокоїть ситуація зі шкільними підручниками, адже щороку кількість дітей у класах зростає — тільки цьогоріч поріг школи переступило на 4 тисячі більше першокласників. Також учні 4 і 7 класів навчаються за оновленими програмами і теж потребують нових книжок.

У галузі освіти крок за кроком відбуваються кардинальні позитивні зміни. Зокрема вперше за багато років профільне міністерство зробило конкурс та друк підручників прозорим. Відтепер за рукописи авторів навчальних посібників можуть онлайн проголосувати педагоги з усієї країни. Важливо, що у зв’язку з переходом на 12-річку освітяни змінять навчальні програми, розвантаживши їх, тож нові підручники напишуть зрозумілою для учнів мовою.