Під час обговорення на слуханнях Комітету Верховної Ради з питань освіти і науки нової редакції закону «Про наукову та науково-технічну діяльність» зала була переповнена: зібралися академіки, молоді науковці, університетська спільнота, народні депутати, представники різних відомств та організацій. Обговорення чотирьох законопроектів, як і торішні парламентські слухання на цю тему, було бурхливим.

Згідно із програмою дій уряду, закон мали ухвалити в першому півріччі 2015-го. Перший проект було зареєстровано в парламенті в липні цього року. Документ, який називають кабмінівським, готувало Міносвіти на основі законопроекту, ініційованого народними депутатами на чолі з Лілією Гриневич. Після резонансу, який викликала його поява, з’явилися альтернативні: № 2244 а-1 (автори — народні депутати Г. Заболотний, І. Кириленко, В. Литвин), № 2244 а-2 (народні депутати О. Березюк, О. Скрипник, О. Сотник) і № 2244 а-3 (народний депутат С.Тарута).

Якісна освіта має бути доступною для всіх українців, хоч де б вони проживали: в гірському селі чи у великому місті. Початкова школа мусить бути всюди, навіть у найменших населених пунктах. Такими словами Президент Петро Порошенко розпочав обговорення системних змін у вітчизняній освітній галузі під час чергового засідання Національної ради реформ.

Нині в Україні близько 10 мільйонів громадян навчають і навчаються. «На освіту не можна дивитися як на галузеву проблему. Окрім забезпечення обороноздатності держави, освіта — перша з наших пріоритетів, — розставив крапки над «і» глава держави. — Ми часто кажемо, що довіряємо вчителеві найкраще, що у нас є, — наших дітей. Виникає наступне запитання: а чому ми довіряємо найкраще тим, кому платимо найменше? В центрі нового закону про освіту має бути Його Величність Учитель!»

Серед проблем, які гостро постали у Києві останніми десятиліттями, — та, як зберегти пам’ятки архітектури у сучасному місті. А ще — де взяти землю для забудови, насамперед житлової. Під час обговорення Генерального плану столиці дискутували і це питання. Однак мало хто говорить про те, що ці проблеми можна розв’язувати комплексно. Адже в самому серці столиці є культурно-архітектурні пам’ятки, які конче потребують збереження і відновлення. Одну з таких — комплекс будинків купця Міхельсона на вулиці Пушкінській — знайшов «Урядовий кур’єр» і поцікавився, що робиться для його відновлення.

Однією з найяскравіших його сторінок став концерт «Симфонічні спектри», який відбувся у Великому залі Національної музичної академії України ім. П. І. Чайковського.

Того вечора на сцені царював заслужений академічний оркестр Національної радіокомпанії України під орудою його художнього керівника і головного диригента Володимира Шейка. Не забуваймо, що рік у рік у програмах цього фестивалю переважають світові або українські прем’єри творів сучасних композиторів. Так було й цього року.

Цифра до цифри, рядок до рядка — білосніжні лінії слухняно лягають на темну безодню шкільної дошки під упевненою рукою вчителя. А якщо кожен урок перетворюється на захопливо-пізнавальну подорож до незвіданої країни знань, дитина запам’ятає його на все життя. У цьому й полягає майстерність справжнього педагога.

Тож професійне свято, яке першої неділі жовтня відзначатимуть дорогі наші вчителі, — воістину нагода подякувати їм за терпіння, розуміння, недоспані ночі та непереборний оптимізм. А головне, вкотре привернути увагу до ролі педагога в суспільстві. Нагадаймо: в нас  понад мільйон дошкільнят, п’ять мільйонів учнів та майже три мільйони студентів. Міністерство освіти і науки поступово запроваджує реформи у галузі, щоб поліпшити якість освіти й заохотити педагогів підвищувати майстерність, проходити незалежну атестацію, а в результаті отримати вищу кваліфікацію та зарплату.

Першої п’ятниці жовтня, коли працівники всіх середньоосвітніх навчальних закладів готові із щирими усмішками та відкритими обіймами приймати гостей та їхні привітання напередодні Дня працівників освіти (його ще називають Днем учителя), Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк переступив поріг спеціалізованої школи I—III ступенів №148 ім. Івана Багряного.

Його візит сприймали як інспекцію. Його слова найменше можна було зарахувати до захоплень-компліментів. На столичній вулиці Будівельників, 37 особливо поглиблено вивчають українську мову і літературу. І в цій установі зібралися для зустрічі із главою уряду директори столичних шкіл, які стали переможцями відкритого конкурсу. Один із 22 лідерів добору — директор школи №148 Сергій Горбачов. Такий конкурс буде не лише в Києві. Чернівці вже готуються перейняти досвід столиці.

Це  дебютна робота режисера Вікторії Трофіменко. Майже рік фільм розвивав свою, так би  мовити, фестивальну кар’єру. Його відібрали одразу на три кінофестивалі класу «А»: в Індії, Китаї та Росії. У Москві він удостоївся «Срібного Святого Георгія» за найкращу жіночу роль, яку зіграла Наталія Половинка, і приз журі кінокритиків. На інших творчих конкурсах у різних країнах ця картина здобула нагороди за найкращі дебют, сценарій, операторську роботу і приз журі.  

 Прикметно, що фільм зняли за романом «Джмелиний мед» шведського письменника Торгні Ліндгрена. Але глядач потрапить не на скандинавські простори, а в українські Карпати, літературні брати Гадар та Улоф матимуть у кіно ймення Станіслав і Войтко. Пані Вікторія вдало адаптувала філософську сагу до наших національних реалій.

90 років тому, у свої 25, наш співвітчизник Борис Грабовський винайшов електронне телебачення. Чому ми не здатні шанувати своїх геніальних співвітчизників? Ні, не Тараса Шевченка, Лесю Українку чи Івана Франка. З цим порядок. Мова про винахідника електронного телебачення Бориса Грабовського. Відповідно до правил Міжнародної конвенції про винаходи, датою його пріоритету (реєстрація патенту) визначено 9 листопада 1925 року, через кілька місяців буде 90-річчя!

Позаторік у радіоефірі прозвучав черговий диктант з української мови. У тексті, що мав назву «Піонер на ниві електроніки», йшлося про винахід електронного телебачення. Тобто про нашого співвітчизника українця Бориса Грабовського, сина відомого  поета-демократа Павла Грабовського, якого царська «охранка» запроторила на каторгу в Сибір. Там за рік до смерті батька й народився майбутній технічний геній. 

ЧИТАЙТЕ У ДОБІРЦІ: 

Безлегіонерський патріотизм

Схимник-гусар проти гасителів духу

Спалений поет 

Ключовою рушійною силою розвитку інноваційної економіки в Україні повинен бути університет як головний генератор створення нових знань та їх трансформації в конкурентоспроможну продукцію або новітні технології. Цю тезу мало хто заперечує, і формально такі процеси почато. Ухвалено закон про вищу освіту і план його імплементації, презентовано проекти Стратегії реформування вищої освіти до 2020 року та Концепції розвитку освіти на період 2015—2025 років, триває загальна інвентаризація (на основі акредитаційних процедур) вишів.

Мета — модернізація національної мережі вишів через їх укрупнення і ліквідацію інституційно неспроможних закладів. На думку авторів реформи, це призведе до появи потужних регіональних дослідницьких університетів, інтегрованих у світовий освітньо-науковий простір. Доцільність такої ініціативи зрозуміла: в більшості університетів скорочується контингент студентів, дублюється підготовка фахівців, витрачається значний державний фінансовий ресурс на їхнє утримання, не підвищується конкуренто?спроможність випускників на вітчизняному та закордонному ринках праці.