Гуманітарна політика

  • Олег ЧЕБАН

    Власна школа для своїх дітей

    Усім миром — від надання цільової субвенції з державного бюджету до внесків із батьківських гаманців — ми забезпечуємо якісну освіту кожного школяра. Водночас від цієї благочинної справи були відсторонені сільські бюджети, хоча сільські ради належать до базового рівня в структурі держави і визначають розвиток своїх громад.

    Через бюрократизм іноді доходить до безглуздя. Так, сільського голову, який вільну кімнату в приміщенні дитсадка (двоповерховій і ошатній будівлі) надав для навчання учнів першого класу, комісія оштрафувала. За що? Та за те, що першокласникам у ній тепло! Точніше тому, що таким чином сільський бюджет фінансує школу, а це бюджетним кодексом йому забороняється робити. Що подумали про державу батьки і діти цього села? 

  • Диригент Кирило КАРАБИЦЬ: «Уся моя діяльність, проекти, концерти, які створюю в Україні, — це волонтерство»

    Талановитий, харизматичний, вдумливий — цей перелік позитивних епітетів можна продовжувати, адже Кирило Карабиць обдарований гарними рисами. Шанований український диригент, який працює з оркестрами світового рівня, дуже відкритий і простий у спілкуванні. Насправді цікавий співрозмовник — з тих людей, які заряджають. Енергії в нього, на щастя, вистачає на все і на всіх. Тільки уявіть: на День Незалежності України Карабиць разом із оркестром I, Culture Orchestra зіграв два концерти — у Національній опері та просто неба на Майдані. До речі, дійство вразило українців високим рівнем, вишуканістю, європейськістю. Потім — турне в Батумі, Сантандері. І знову Київ — концерт на честь творчості батька Кирила, композитора Івана Карабиця, на якому його пісні виконали відомі українські естрадні співаки у супроводі Естрадно-симфонічного оркестру.

  • «Я отравлен темным русским ядом»

    ЧИТАЙТЕ У ДОБІРЦІ: 

    Волю — зброєю і пером
    Пробний камінь для тоталітаризму
    Адвокат і вчитель українців

  • Катерина МАЦЕГОРА

    Музика народила ідею

    Початок жовтня. Міжнародний день музики. Сонечко потроху заходить за обрій, а на вулиці Великій Васильківській, 53/3 розбігається уздовж тротуару червона доріжка. Вона веде до центрального входу Київського національного академічного театру оперети. Це він запрошує шанувальників високого мистецтва на відкриття нового театрального сезону. Таке дійство відбувається на столичному майданчику за цією адресою вже 81 рік поспіль. Жовтневий гала-концерт зриває бурхливі оплески. Та й без них успіх старту засвідчено: у залі аншлаг.

    Дві години поєднали позитивні вібрації серцевих ритмів молоді та людей поважного віку. Тут нема місця для чвар, статі чи віросповідання. Всі мовчать, очікують… Лунає музика Йоганна Штрауса, Вольфганга Амадея Моцарта, Франца Легара, Йоганнеса Брамса. Їх яскраво доповнюють номери з мюзиклів та оперет. «Браво!» — лунає і в бік сцени, і в бік ложі, де дають друге життя чарівним нотам музиканти симфонічного оркестру. Під класику високий клас у танці демонструє балетна трупа, кружляючи у французькому канкані та сінг-сінгу. 

  • Наука на роздоріжжі

    Під час обговорення на слуханнях Комітету Верховної Ради з питань освіти і науки нової редакції закону «Про наукову та науково-технічну діяльність» зала була переповнена: зібралися академіки, молоді науковці, університетська спільнота, народні депутати, представники різних відомств та організацій. Обговорення чотирьох законопроектів, як і торішні парламентські слухання на цю тему, було бурхливим.

    Згідно із програмою дій уряду, закон мали ухвалити в першому півріччі 2015-го. Перший проект було зареєстровано в парламенті в липні цього року. Документ, який називають кабмінівським, готувало Міносвіти на основі законопроекту, ініційованого народними депутатами на чолі з Лілією Гриневич. Після резонансу, який викликала його поява, з’явилися альтернативні: № 2244 а-1 (автори — народні депутати Г. Заболотний, І. Кириленко, В. Литвин), № 2244 а-2 (народні депутати О. Березюк, О. Скрипник, О. Сотник) і № 2244 а-3 (народний депутат С.Тарута).

  • Катерина МАЦЕГОРА

    Політична воля має здолати радянське минуле

    Якісна освіта має бути доступною для всіх українців, хоч де б вони проживали: в гірському селі чи у великому місті. Початкова школа мусить бути всюди, навіть у найменших населених пунктах. Такими словами Президент Петро Порошенко розпочав обговорення системних змін у вітчизняній освітній галузі під час чергового засідання Національної ради реформ.

    Нині в Україні близько 10 мільйонів громадян навчають і навчаються. «На освіту не можна дивитися як на галузеву проблему. Окрім забезпечення обороноздатності держави, освіта — перша з наших пріоритетів, — розставив крапки над «і» глава держави. — Ми часто кажемо, що довіряємо вчителеві найкраще, що у нас є, — наших дітей. Виникає наступне запитання: а чому ми довіряємо найкраще тим, кому платимо найменше? В центрі нового закону про освіту має бути Його Величність Учитель!»

  • Дім Міхельсона: місток з минулого в майбутнє

    Серед проблем, які гостро постали у Києві останніми десятиліттями, — та, як зберегти пам’ятки архітектури у сучасному місті. А ще — де взяти землю для забудови, насамперед житлової. Під час обговорення Генерального плану столиці дискутували і це питання. Однак мало хто говорить про те, що ці проблеми можна розв’язувати комплексно. Адже в самому серці столиці є культурно-архітектурні пам’ятки, які конче потребують збереження і відновлення. Одну з таких — комплекс будинків купця Міхельсона на вулиці Пушкінській — знайшов «Урядовий кур’єр» і поцікавився, що робиться для його відновлення.

  • «In memoriam» присвятили захисникам України

    Однією з найяскравіших його сторінок став концерт «Симфонічні спектри», який відбувся у Великому залі Національної музичної академії України ім. П. І. Чайковського.

    Того вечора на сцені царював заслужений академічний оркестр Національної радіокомпанії України під орудою його художнього керівника і головного диригента Володимира Шейка. Не забуваймо, що рік у рік у програмах цього фестивалю переважають світові або українські прем’єри творів сучасних композиторів. Так було й цього року.

  • Інна КОВАЛІВ

    Учитель. Урок. Успіх

    Цифра до цифри, рядок до рядка — білосніжні лінії слухняно лягають на темну безодню шкільної дошки під упевненою рукою вчителя. А якщо кожен урок перетворюється на захопливо-пізнавальну подорож до незвіданої країни знань, дитина запам’ятає його на все життя. У цьому й полягає майстерність справжнього педагога.

    Тож професійне свято, яке першої неділі жовтня відзначатимуть дорогі наші вчителі, — воістину нагода подякувати їм за терпіння, розуміння, недоспані ночі та непереборний оптимізм. А головне, вкотре привернути увагу до ролі педагога в суспільстві. Нагадаймо: в нас  понад мільйон дошкільнят, п’ять мільйонів учнів та майже три мільйони студентів. Міністерство освіти і науки поступово запроваджує реформи у галузі, щоб поліпшити якість освіти й заохотити педагогів підвищувати майстерність, проходити незалежну атестацію, а в результаті отримати вищу кваліфікацію та зарплату.

  • Катерина МАЦЕГОРА

    Нинішнє покоління диктує нові правила в освіті

    Першої п’ятниці жовтня, коли працівники всіх середньоосвітніх навчальних закладів готові із щирими усмішками та відкритими обіймами приймати гостей та їхні привітання напередодні Дня працівників освіти (його ще називають Днем учителя), Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк переступив поріг спеціалізованої школи I—III ступенів №148 ім. Івана Багряного.

    Його візит сприймали як інспекцію. Його слова найменше можна було зарахувати до захоплень-компліментів. На столичній вулиці Будівельників, 37 особливо поглиблено вивчають українську мову і літературу. І в цій установі зібралися для зустрічі із главою уряду директори столичних шкіл, які стали переможцями відкритого конкурсу. Один із 22 лідерів добору — директор школи №148 Сергій Горбачов. Такий конкурс буде не лише в Києві. Чернівці вже готуються перейняти досвід столиці.