Цього року в печері Вертеба, що поблизу села Більче-Золоте Борщівського району, вкотре проводили археологічні дослідження.  Та спершу коротка довідка про унікальне й таємниче  підземелля. Тут жили трипільці — носії археологічної культури енеоліту, яка існувала п’ять-шість тисяч років тому. Загалом їхніми життєвими просторами впродовж понад півтори тисячі років були сучасна Україна, Молдова, Румунія. Ці давні люди стали чи не першими хліборобами,  вирощували колосові й зернобобові, розвивали тваринництво, зводили будинки, навіть двоповерхові.

Але на присмерку цієї цивілізації трипільці місцем пристановища обрали майже на шістсот років печеру Вертебу. Чому, навіщо?  Достеменної відповіді на ці запитання науковці ще не знайшли. 

Останнім часом ЗМІ дедалі частіше повідомляють про сенсаційні події в галузі астрономії. Зокрема, недавно науковий світ  сколихнула звістка про відкриття нової планети, яка нібито дуже схожа на нашу Землю. А загалом, якщо вірити таким повідомленням, ми вже знаємо про існування    щонайменше кількох сотень нових планет. 

— Їх відкрито вже навіть більше тисячі, — уточнює відомий астроном Анатолій Копиленко. — Однак погляньмо глибше. Ще зовсім недавно за межами Сонячної системи людство не знало жодної планети. Зірок у космосі видимо-невидимо, але вони так далеко, що помітити біля них хоч одну планету тривалий час не було змоги. Їх виявили тільки наприкінці 1980-х  за допомогою найновішої техніки і точних наукових методів. 

Усім миром — від надання цільової субвенції з державного бюджету до внесків із батьківських гаманців — ми забезпечуємо якісну освіту кожного школяра. Водночас від цієї благочинної справи були відсторонені сільські бюджети, хоча сільські ради належать до базового рівня в структурі держави і визначають розвиток своїх громад.

Через бюрократизм іноді доходить до безглуздя. Так, сільського голову, який вільну кімнату в приміщенні дитсадка (двоповерховій і ошатній будівлі) надав для навчання учнів першого класу, комісія оштрафувала. За що? Та за те, що першокласникам у ній тепло! Точніше тому, що таким чином сільський бюджет фінансує школу, а це бюджетним кодексом йому забороняється робити. Що подумали про державу батьки і діти цього села? 

Талановитий, харизматичний, вдумливий — цей перелік позитивних епітетів можна продовжувати, адже Кирило Карабиць обдарований гарними рисами. Шанований український диригент, який працює з оркестрами світового рівня, дуже відкритий і простий у спілкуванні. Насправді цікавий співрозмовник — з тих людей, які заряджають. Енергії в нього, на щастя, вистачає на все і на всіх. Тільки уявіть: на День Незалежності України Карабиць разом із оркестром I, Culture Orchestra зіграв два концерти — у Національній опері та просто неба на Майдані. До речі, дійство вразило українців високим рівнем, вишуканістю, європейськістю. Потім — турне в Батумі, Сантандері. І знову Київ — концерт на честь творчості батька Кирила, композитора Івана Карабиця, на якому його пісні виконали відомі українські естрадні співаки у супроводі Естрадно-симфонічного оркестру.

ЧИТАЙТЕ У ДОБІРЦІ: 

Волю — зброєю і пером
Пробний камінь для тоталітаризму
Адвокат і вчитель українців

Початок жовтня. Міжнародний день музики. Сонечко потроху заходить за обрій, а на вулиці Великій Васильківській, 53/3 розбігається уздовж тротуару червона доріжка. Вона веде до центрального входу Київського національного академічного театру оперети. Це він запрошує шанувальників високого мистецтва на відкриття нового театрального сезону. Таке дійство відбувається на столичному майданчику за цією адресою вже 81 рік поспіль. Жовтневий гала-концерт зриває бурхливі оплески. Та й без них успіх старту засвідчено: у залі аншлаг.

Дві години поєднали позитивні вібрації серцевих ритмів молоді та людей поважного віку. Тут нема місця для чвар, статі чи віросповідання. Всі мовчать, очікують… Лунає музика Йоганна Штрауса, Вольфганга Амадея Моцарта, Франца Легара, Йоганнеса Брамса. Їх яскраво доповнюють номери з мюзиклів та оперет. «Браво!» — лунає і в бік сцени, і в бік ложі, де дають друге життя чарівним нотам музиканти симфонічного оркестру. Під класику високий клас у танці демонструє балетна трупа, кружляючи у французькому канкані та сінг-сінгу. 

Під час обговорення на слуханнях Комітету Верховної Ради з питань освіти і науки нової редакції закону «Про наукову та науково-технічну діяльність» зала була переповнена: зібралися академіки, молоді науковці, університетська спільнота, народні депутати, представники різних відомств та організацій. Обговорення чотирьох законопроектів, як і торішні парламентські слухання на цю тему, було бурхливим.

Згідно із програмою дій уряду, закон мали ухвалити в першому півріччі 2015-го. Перший проект було зареєстровано в парламенті в липні цього року. Документ, який називають кабмінівським, готувало Міносвіти на основі законопроекту, ініційованого народними депутатами на чолі з Лілією Гриневич. Після резонансу, який викликала його поява, з’явилися альтернативні: № 2244 а-1 (автори — народні депутати Г. Заболотний, І. Кириленко, В. Литвин), № 2244 а-2 (народні депутати О. Березюк, О. Скрипник, О. Сотник) і № 2244 а-3 (народний депутат С.Тарута).

Якісна освіта має бути доступною для всіх українців, хоч де б вони проживали: в гірському селі чи у великому місті. Початкова школа мусить бути всюди, навіть у найменших населених пунктах. Такими словами Президент Петро Порошенко розпочав обговорення системних змін у вітчизняній освітній галузі під час чергового засідання Національної ради реформ.

Нині в Україні близько 10 мільйонів громадян навчають і навчаються. «На освіту не можна дивитися як на галузеву проблему. Окрім забезпечення обороноздатності держави, освіта — перша з наших пріоритетів, — розставив крапки над «і» глава держави. — Ми часто кажемо, що довіряємо вчителеві найкраще, що у нас є, — наших дітей. Виникає наступне запитання: а чому ми довіряємо найкраще тим, кому платимо найменше? В центрі нового закону про освіту має бути Його Величність Учитель!»

Серед проблем, які гостро постали у Києві останніми десятиліттями, — та, як зберегти пам’ятки архітектури у сучасному місті. А ще — де взяти землю для забудови, насамперед житлової. Під час обговорення Генерального плану столиці дискутували і це питання. Однак мало хто говорить про те, що ці проблеми можна розв’язувати комплексно. Адже в самому серці столиці є культурно-архітектурні пам’ятки, які конче потребують збереження і відновлення. Одну з таких — комплекс будинків купця Міхельсона на вулиці Пушкінській — знайшов «Урядовий кур’єр» і поцікавився, що робиться для його відновлення.

Однією з найяскравіших його сторінок став концерт «Симфонічні спектри», який відбувся у Великому залі Національної музичної академії України ім. П. І. Чайковського.

Того вечора на сцені царював заслужений академічний оркестр Національної радіокомпанії України під орудою його художнього керівника і головного диригента Володимира Шейка. Не забуваймо, що рік у рік у програмах цього фестивалю переважають світові або українські прем’єри творів сучасних композиторів. Так було й цього року.