Гуманітарна політика

  • Яке кіно мають знімати українські режисери?

    Ініціативна група «Кіно Країна», яку створили найбільші  теле- і кіновиробники України, організувала представницьку дискусію на тему: «Чому українські режисери знаходять гроші, але не знаходять глядачів». Цинік у мені відповідає: бо режисерам теж хочеться статусного побуту, а те, що залишається від обов’язкового відкату, йде на фільм — треба ж чимось звітувати. Тим часом у профільному  міністерстві впевнені: відродження українського кіно потребує глядач. 

  • Валерій МЕЛЬНИК

    Стирський артефакт

    Цьогорічна рекордна посуха завдала багатомільйонних збитків волинським селянам. Натомість місцевим краєзнавцям подарувала старовинний човен, аналогів якого в Україні немає. Бо саме через різке зміління річки Стир в урочищі Гострий кут між селами Старосілля та Копилля з’явилося щось, схоже на товсту колоду. Мабуть, надія відкопати кілька кубометрів мореного дуба, що має дуже високу ціну продажу, й підштовхнула чорних археологів підігнати сюди екскаватор. 

  • Вікторія КОВАЛЬОВА

    Лікар-гомеопат Тетяна Попова: «Прошу, щоб пацієнтки до мене приходили без макіяжу»

    Днями засновниці Гомеопатичного центру імені свого батька Дем’яна Попова Тетяні Поповій виповнюється 85 років. Цей рік ювілейний і для Київської гомеопатичної школи, яка існує вже 80 років і входить до трійки найвідоміших у світі, — компанію їй складають Лондонська гомеопатична та грецька школа Джорджа Вітулкаса. Пацієнти Тетяни Дем’янівни розпорошені у всьому світі, серед сотень її учнів німецькі та швейцарські громадяни, яким вона викладала німецькою мовою. Тим часом відомий за межами України гомеопат, незважаючи на солідний вік, не полишає роботи, двічі на тиждень приймає пацієнтів у Гомеопатичному центрі. 

  • Микола ШОТ

    На Тернопіллі відбувся фольклорно-мистецький фестиваль «Борщівська вишиванка»

    Увосьме райцентр Тернопільщини Борщів збирав фольклорно-мистецький фестиваль. Це своєрідне дійство, яких в Україні надто мало. Тут справді панує народна аура, як ніде відчувається сув’язь із духом минулих поколінь. Цьогорічне свято трохи змінило назву й наголос зробило на борщівську чорну сорочку. Тепер воно зазвучало так: «Борщівська сорочка з узором ріллі, і кров’ю окроплена доля її». 

  • Довоєнна битва за Київ

    ЧИТАЙТЕ В ДОБІРЦІ:

    Закон примноження зла

    Віра — одна, церкви — різні

    Замість запорозької Хортиці — музей дружби народів 

  • У «Мистецькому Арсеналі» вирував авангард

    Від білого рояля, що стояв углибині «Мистецького Арсеналу» й купався у променях світла, лунала музика, і навіть стіни тут слугували «клавішами». Про вітальню з таким роялем мріяв відомий український колекціонер, мистецтвознавець, художник Ігор Диченко, який відійшов від нас у травні цього року. За життя він активно досліджував творчість художників ХХ сторіччя, писав про них, колекціонував їхні роботи ще зі студентських часів, його шанували у мистецькому колі. 

  • Оксана МЕЛЬНИК

    Вересень. Львів. Книга

    Цьогорічний ХХІІ Міжнародний форум видавців у Львові передовсім засвідчив: попри справді непросту ситуацію у країні інтерес до книжки не знизився, а радше навпаки — потреба в ній зросла. І підтвердив ці твердження черговими рекордами. До Львова приїде 770 учасників із 22 країн, книжкову продукцію представлять 170 видавництв і 50 книготорговельних організацій. Організатори прогнозують, що на головній книжковій імпрезі у Львові побуває 40 000 відвідувачів. Рекордна й кількість заходів — майже 1500. 

  • Тетяна МОІСЕЄВА

    Реакція на вірус

    Нинішнє 1 вересня запам’яталося не лише початком навчального року, а й заявою Міністерства охорони здоров’я щодо спалаху поліомієліту в Україні. Його ще називають хворобою брудних рук: поліомієліт, небезпечне інфекційне захворювання, здатне спровокувати параліч, передається через слину та фекалії. Він належить до ентеровірусів (кишкових вірусів) і гине під час кип’ятіння, від ультрафіолетового проміння та під дією дезінфікуючих засобів. Такої інформації щодо простих заходів безпеки, яка могла б заспокоїти наляканих батьків, серед повідомлень профільного міністерства ми не побачили. 

  • Головний кардіохірург МОЗ Костянтин РУДЕНКО: «Ми весь час доганяємо інфаркти й інсульти, а не працюємо на превентивне запобігання»

    Щороку 50 тисяч українців підкошує інфаркт. Торік у 110 тисяч наших співвітчизників стався інсульт. Помирає приблизно третина перших і половина — других. Ще 30% тих, хто після інсульту вижив, стають інвалідами. Масштаби вражають ще більше, якщо уявити, що 50 тисяч людей — це населення таких міст, як Охтирка чи Білгород-Дністровський. Отже, щороку від інсульту вимирає один умовний районний центр. За рівнем серцево-судинних хвороб Україна — лідер у Європі. Головний кардіохірург МОЗ Костянтин Руденко повідомив «УК», що разом із колегами понад рік впроваджує проект «Зупинити епідемію серцево-судинних катастроф», і розповів, як українці самі гублять свої серця, як змінити ситуацію та чому її неможливо виправити лише таблетками й операціями.

    Інтерв’ю з Костянтином Володимировичем проводили в кілька етапів. Почали розмову в його кабінеті в інституті Амосова, закінчували вже телефоном: зустріч довелося перервати, бо кардіохірургові треба було оперувати чотиримісячну дівчинку з важкою серцевою вадою. 

  • Інна КОВАЛІВ

    Шкільні ранці не залишаться порожніми

    До початку навчального року українські школярі отримали підручники з усіх предметів, лише учні 4-х і 7-х класів поки що чекають на нові. Їх діти отримають безплатно. У Міністерстві освіти і науки оперативно розв’язують проблему забезпечення шкіл підручниками для відповідних класів, адже це майже 300 тисяч школярів у всій Україні. До речі, цього року вперше конкурс підручників відбувався прозоро — кожен учитель міг онлайн проголосувати за ту чи іншу книжку.