На його затишному подвір’ї, що на вулиці Морській, усе нагадує про море. Поблизу гаража із зображеним на воротях підводним човном справно несе вахту пес Мічман. Мишей, якщо такі сюди внадяться, вміло бере на абордаж кіт Пірат. А робочий кабінет господаря, само собою, нагадує корабельну рубку: на стінах бувалий у бувальцях прапор ВМФ, різноманітні карти, навігаційні прилади, а ще розкішна бібліотека, в якій багато морських довідників та художніх творів на цю тематику. З вікна другого поверху навіть без потужного морського бінокля добре видно море. А звідти — з боку гарячого Широкиного — чути вибухи, що періодично накочуються на принишклий берег, немов хвилі. Із ситуації, в якій опинилися жителі приморських населених пунктів Приазов’я, і розпочалася розмова з капітаном 1-го рангу колишнім флагманським штурманом-підводником Євгеном БАЛЕМ. 

Понад сто років тому одеський офтальмолог-академік Володимир Філатов уперше трансплантував рогівку ока. Нині цю операцію в Україні не роблять. Тим часом щороку її потребує майже 3000 людей. «Це колосальна соціальна проблема: велика кількість хворих, які піддаються лікуванню, сліпне», — каже головний трансплантолог МОЗ професор Олександр Ніконенко.

Ухвалений 1999 року закон про трансплантацію закріпив презумпцію незгоди (тобто людина апріорі не згодна на те, щоб її органи забрали для пересадки). У такий спосіб перекрили кисень цьому напряму. Тим часом у всьому світі саме трупне (органне) донорство дає змогу рятувати величезну кількість людей. 

Нині, коли Україна потерпає від відкритої російської агресії, їй особливо важливе збереження міжконфесійного миру, а створення єдиної Помісної православної церкви сприятиме єднанню країни і народу. 

Цей просторий ошатний будинок у мальовничому куточку Полтави на колишній 3-й Кобищанській вулиці Панас Рудченко (Мирний), співавтор роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» та автор багатьох  яскравих літературних творів, придбав у 1903 році й прожив у ньому до самої смерті. За сімнадцять років він завершив тут роман «Повія», писав оповідання, нариси, вірші, перекладав українською Шиллера й Шекспіра. 

У місцях відпочинку півдня країни — справжній ажіотаж. Якщо торік на воротах більшості баз відпочинку вивішували табличку «Звертайтеся, є вільні місця», нині — навпаки: «Місць немає». До вересня бази популярних курортів заповнені на 100%. Туристи бронюють не тільки кімнати, а й «місця під сонцем». Як розказує керівник громадської організації «Асоціація туристичного та оздоровчого бізнесу «Відродження» Тетяна Квасняк, у Коблевому із шостої ранку відпочивальники замовляють шезлонги та парасольки на три дні наперед.

Учора й сьогодні в Україні урочисто відзначають 1027-му річницю Хрещення Руси-України та вшановують Хрестителя — київського князя Володимира, з дня смерті якого цього року минуло 1000 літ. Київського князя вшановують віруючі не тільки як святого, а і як визначного державотворця, який свого часу зібрав навколо Києва під своєю владою окремі князівства. Саме тому гучні заходи проводять не тільки церкви, а й органи державної влади. 

ЧИТАЙТЕ У ДОБІРЦІ: 

Міф великої хартії розрядки 

Зоряні висоти немістечкового патріотизму

Пісенний скарб нашого народу

Чому ми затамовуємо подих, споглядаючи лики святих? Чому  очі святих мучеників утримують наш погляд і не дають відвернутися? Чому, спілкуючись із мовчазними іконами, відчуваємо натхнення і піднесення? Цими літніми днями долучитися до духовної спадщини українців, нашої багатої історії віри, доторкнутися до секретів сакрального мистецтва можна у кількох місцях столиці.

В Українському домі до дня Хрещення Русі відкрилася велика виставка в рамках культурно-просвітницького проекту «Дорогою віри». Національна портретна галерея «Українці в світі» представила добірку портретів «Панування роду Володимира Великого» та видатних українців, що здійснили помітний внесок у розвиток світової цивілізації, чиї здобутки у сфері церковної історії, державотворення, науки і культури виходять за межі суто національних. За більш як десять сторіч на нашій землі жила велика кількість людей, які увійшли у народну пам’ять, їх ушановують за їхній внесок.

Серцево-судинні хвороби багато років тримають першість серед причин смертності у світі. Проте в розвинених країнах від недуг судин і серця люди стали помирати рідше, а в Україні цей показник зростає й надалі. Такі хвороби забирають дедалі більше українців працездатного віку: за статистикою, зросла смертність саме серед 30—59-річних. На другому місці — рак, показник захворюваності на який останнім часом зріс в Україні на 25%. Через відсутність раннього виявлення та профілактики його в нас діагностують переважно на 3—4 стадіях. 

Відтепер релігійні організації зможуть цілком законно відкривати свої навчальні заклади — дошкільні, загальноосвітні, позашкільні, професійно-технічні та вищі. Нещодавно в Україні ухвалили відповідний закон. «УК» проаналізував, наскільки школярі, студенти та їхні батьки, загалом вітчизняна система освіти готові до заснування таких закладів.