У місцях відпочинку півдня країни — справжній ажіотаж. Якщо торік на воротах більшості баз відпочинку вивішували табличку «Звертайтеся, є вільні місця», нині — навпаки: «Місць немає». До вересня бази популярних курортів заповнені на 100%. Туристи бронюють не тільки кімнати, а й «місця під сонцем». Як розказує керівник громадської організації «Асоціація туристичного та оздоровчого бізнесу «Відродження» Тетяна Квасняк, у Коблевому із шостої ранку відпочивальники замовляють шезлонги та парасольки на три дні наперед.

Учора й сьогодні в Україні урочисто відзначають 1027-му річницю Хрещення Руси-України та вшановують Хрестителя — київського князя Володимира, з дня смерті якого цього року минуло 1000 літ. Київського князя вшановують віруючі не тільки як святого, а і як визначного державотворця, який свого часу зібрав навколо Києва під своєю владою окремі князівства. Саме тому гучні заходи проводять не тільки церкви, а й органи державної влади. 

ЧИТАЙТЕ У ДОБІРЦІ: 

Міф великої хартії розрядки 

Зоряні висоти немістечкового патріотизму

Пісенний скарб нашого народу

Чому ми затамовуємо подих, споглядаючи лики святих? Чому  очі святих мучеників утримують наш погляд і не дають відвернутися? Чому, спілкуючись із мовчазними іконами, відчуваємо натхнення і піднесення? Цими літніми днями долучитися до духовної спадщини українців, нашої багатої історії віри, доторкнутися до секретів сакрального мистецтва можна у кількох місцях столиці.

В Українському домі до дня Хрещення Русі відкрилася велика виставка в рамках культурно-просвітницького проекту «Дорогою віри». Національна портретна галерея «Українці в світі» представила добірку портретів «Панування роду Володимира Великого» та видатних українців, що здійснили помітний внесок у розвиток світової цивілізації, чиї здобутки у сфері церковної історії, державотворення, науки і культури виходять за межі суто національних. За більш як десять сторіч на нашій землі жила велика кількість людей, які увійшли у народну пам’ять, їх ушановують за їхній внесок.

Серцево-судинні хвороби багато років тримають першість серед причин смертності у світі. Проте в розвинених країнах від недуг судин і серця люди стали помирати рідше, а в Україні цей показник зростає й надалі. Такі хвороби забирають дедалі більше українців працездатного віку: за статистикою, зросла смертність саме серед 30—59-річних. На другому місці — рак, показник захворюваності на який останнім часом зріс в Україні на 25%. Через відсутність раннього виявлення та профілактики його в нас діагностують переважно на 3—4 стадіях. 

Відтепер релігійні організації зможуть цілком законно відкривати свої навчальні заклади — дошкільні, загальноосвітні, позашкільні, професійно-технічні та вищі. Нещодавно в Україні ухвалили відповідний закон. «УК» проаналізував, наскільки школярі, студенти та їхні батьки, загалом вітчизняна система освіти готові до заснування таких закладів. 

Україна та Франція обміняються студентами — про це йдеться в низці важливих угод про співпрацю, підписаних під час українсько-французького форуму, що відбувся в Міністерстві освіти і науки. Щоб поділитися безцінним досвідом, вагомими розробками в науці, керівники провідних французьких технічних університетів згодом відвідали Національний технічний університет «КПІ». Про вагомі нюанси у співпраці «УК» вдалося поспілкуватися з генеральним директором найпрестижнішої Політехнічної школи Парижа Еcole Polytechnique Івом ДОМЕ. 

Днями в Ужгородському національному університеті вручали дипломи одразу 54 іноземцям. Під час урочистої церемонії декан медичного факультету професор Олександр Болдіжар зазначив, що такого масового випуску фахівців для інших країн в історії вишу ніколи не було. Особливо приємно, що це сталося, коли університет відзначає 70-річчя з часу створення.

Дипломи випускникам-іноземцям вручали ректор Володимир Смоланка та голова Закарпатської обласної ради Володимир Чубірко.

Україна могла б створити більше можливостей, щоб кримчани вступали до українських університетів, вважає міністр освіти і науки Сергій Квіт. Нині випускники з окупованого півострова, які хочуть навчатися в українських вишах, мають змогу скласти шкільні іспити екстерном, щоб отримати наш атестат, зареєструватися на ЗНО та скласти його. «Ми максимально йдемо назустріч абітурієнтам з окупованих територій. Можемо збільшити термін подачі документів на ЗНО, перенести його. Так робили й торік, і цього року. Але, гадаю, держава могла б створити більше можливостей, щоб кримчани потрапляли в українські університети», — сказав Сергій Квіт журналістам. 

Завершився 6-й Одеський міжнародний кінофестиваль. Торішнє побажання провести його у мирній Україні, на жаль, не збулося. І хоч тут не було світових упізнаваних зірок, фестиваль не втратив ні масштабу, ні привабливості. Тим більше, що його аудиторія, за словами президента фестивалю Вікторії Тігіпко, цього року перевищила 120 000 глядачів. А тут і справді було що подивитися і чому здивуватися.