ЧИТАЙТЕ У ДОБІРЦІ: 

Міф великої хартії розрядки 

Зоряні висоти немістечкового патріотизму

Пісенний скарб нашого народу

Чому ми затамовуємо подих, споглядаючи лики святих? Чому  очі святих мучеників утримують наш погляд і не дають відвернутися? Чому, спілкуючись із мовчазними іконами, відчуваємо натхнення і піднесення? Цими літніми днями долучитися до духовної спадщини українців, нашої багатої історії віри, доторкнутися до секретів сакрального мистецтва можна у кількох місцях столиці.

В Українському домі до дня Хрещення Русі відкрилася велика виставка в рамках культурно-просвітницького проекту «Дорогою віри». Національна портретна галерея «Українці в світі» представила добірку портретів «Панування роду Володимира Великого» та видатних українців, що здійснили помітний внесок у розвиток світової цивілізації, чиї здобутки у сфері церковної історії, державотворення, науки і культури виходять за межі суто національних. За більш як десять сторіч на нашій землі жила велика кількість людей, які увійшли у народну пам’ять, їх ушановують за їхній внесок.

Серцево-судинні хвороби багато років тримають першість серед причин смертності у світі. Проте в розвинених країнах від недуг судин і серця люди стали помирати рідше, а в Україні цей показник зростає й надалі. Такі хвороби забирають дедалі більше українців працездатного віку: за статистикою, зросла смертність саме серед 30—59-річних. На другому місці — рак, показник захворюваності на який останнім часом зріс в Україні на 25%. Через відсутність раннього виявлення та профілактики його в нас діагностують переважно на 3—4 стадіях. 

Відтепер релігійні організації зможуть цілком законно відкривати свої навчальні заклади — дошкільні, загальноосвітні, позашкільні, професійно-технічні та вищі. Нещодавно в Україні ухвалили відповідний закон. «УК» проаналізував, наскільки школярі, студенти та їхні батьки, загалом вітчизняна система освіти готові до заснування таких закладів. 

Україна та Франція обміняються студентами — про це йдеться в низці важливих угод про співпрацю, підписаних під час українсько-французького форуму, що відбувся в Міністерстві освіти і науки. Щоб поділитися безцінним досвідом, вагомими розробками в науці, керівники провідних французьких технічних університетів згодом відвідали Національний технічний університет «КПІ». Про вагомі нюанси у співпраці «УК» вдалося поспілкуватися з генеральним директором найпрестижнішої Політехнічної школи Парижа Еcole Polytechnique Івом ДОМЕ. 

Днями в Ужгородському національному університеті вручали дипломи одразу 54 іноземцям. Під час урочистої церемонії декан медичного факультету професор Олександр Болдіжар зазначив, що такого масового випуску фахівців для інших країн в історії вишу ніколи не було. Особливо приємно, що це сталося, коли університет відзначає 70-річчя з часу створення.

Дипломи випускникам-іноземцям вручали ректор Володимир Смоланка та голова Закарпатської обласної ради Володимир Чубірко.

Україна могла б створити більше можливостей, щоб кримчани вступали до українських університетів, вважає міністр освіти і науки Сергій Квіт. Нині випускники з окупованого півострова, які хочуть навчатися в українських вишах, мають змогу скласти шкільні іспити екстерном, щоб отримати наш атестат, зареєструватися на ЗНО та скласти його. «Ми максимально йдемо назустріч абітурієнтам з окупованих територій. Можемо збільшити термін подачі документів на ЗНО, перенести його. Так робили й торік, і цього року. Але, гадаю, держава могла б створити більше можливостей, щоб кримчани потрапляли в українські університети», — сказав Сергій Квіт журналістам. 

Завершився 6-й Одеський міжнародний кінофестиваль. Торішнє побажання провести його у мирній Україні, на жаль, не збулося. І хоч тут не було світових упізнаваних зірок, фестиваль не втратив ні масштабу, ні привабливості. Тим більше, що його аудиторія, за словами президента фестивалю Вікторії Тігіпко, цього року перевищила 120 000 глядачів. А тут і справді було що подивитися і чому здивуватися. 

Десять художників з Київщини, Тернопілля, Луганщини, Волині зібралися у християнській святині, щоб започаткувати сакральну колекцію Зарваниці. Про неї мріяв митрополит Андрей Шептицький, 150-річчя якого відзначаємо цього року. Кожен із митців подарує Марійському духовному центру дві картини, написані у чудотворному місці. Керівник та ініціатор пленеру художник Микола Шевчук, учасник Революції гідності, волонтер, добре знає потреби бійців АТО. Тож мистецький захід став ще й доброчинним.

Майже сто полотен його учасники виставлять у дзвіниці під час традиційної прощі в Зарваниці. Тож кожен охочий зможе купити собі якийсь витвір мистецтва. Вартість власних робіт визначатимуть самі художники, але Микола Шевчук запевняє, що ціни не будуть «захмарними, галерейними». Зароблені кошти витратять на придбання бронежилетів, берців, літньої форми одягу та на інші потреби українських воїнів. 

Попри патріотичний підйом, в Україні триває повзуча русифікація. Таким є висновок аналітичного дослідження «Становище української мови в 2014—2015 роках», оприлюдненого громадським рухом «Простір свободи». Документ грунтується на даних державної статистики, соціології та моніторингу, який провели волонтери в усіх регіонах країни.