Десять художників з Київщини, Тернопілля, Луганщини, Волині зібралися у християнській святині, щоб започаткувати сакральну колекцію Зарваниці. Про неї мріяв митрополит Андрей Шептицький, 150-річчя якого відзначаємо цього року. Кожен із митців подарує Марійському духовному центру дві картини, написані у чудотворному місці. Керівник та ініціатор пленеру художник Микола Шевчук, учасник Революції гідності, волонтер, добре знає потреби бійців АТО. Тож мистецький захід став ще й доброчинним.

Майже сто полотен його учасники виставлять у дзвіниці під час традиційної прощі в Зарваниці. Тож кожен охочий зможе купити собі якийсь витвір мистецтва. Вартість власних робіт визначатимуть самі художники, але Микола Шевчук запевняє, що ціни не будуть «захмарними, галерейними». Зароблені кошти витратять на придбання бронежилетів, берців, літньої форми одягу та на інші потреби українських воїнів. 

Попри патріотичний підйом, в Україні триває повзуча русифікація. Таким є висновок аналітичного дослідження «Становище української мови в 2014—2015 роках», оприлюдненого громадським рухом «Простір свободи». Документ грунтується на даних державної статистики, соціології та моніторингу, який провели волонтери в усіх регіонах країни. 

У 2010 році київський театральний світ зазнав культурного шоку від оперної вистави в Муніципальному театрі опери і балету для дітей та юнацтва. Французька опера з дивакуватою назвою «Перси Тіресія» і сюрреалістичним змістом перевернула всі наші уявлення про оперний жанр, який, на жаль, в Україні ще з нафталінним присмаком. Театральна премія «Київська Пектораль» одразу назвала її своїм безперечним лауреатом. Натхненником і режисером цього неймовірного дійства виявився тоді 28-річний Дмитро Тодорюк. Ще більшим здивуванням стало те, що він один із трьох учасників дуже популярного в Україні естрадного тріо «Авіатор».

Про Дмитра говорять: сонячний, мудрий, креативний. Він встиг здобути дві академічні консерваторські освіти: вокальну і режисерську. А якщо врахувати, що ще й виявив себе як кіноактор, поет, композитор, бард і перекладач, то до його характеристик можна додати і визначення «людина-оркестр». 

ЧИТАЙТЕ У ДОБІРЦІ:

Наш стяг над Україною

«Ніколи не побачити вам нас прикованими до весел на галерах»

Не такий народ чи вожді? 

16 липня 1990 року Верховна Рада УРСР 12-го скликання, депутати якої ще не підозрювали, що вже працюють у вищому представницькому органі влади незалежної країни, 357 голосами «за» ухвалили Декларацію про державний суверенітет України. На той час аналогічні документи вже ухвалили парламенти фактично окупованих Червоною армією у 1940 році Литви, Латвії й Естонії й навіть РРФСР, де Перший з’їзд народних депутатів 12 червня 1990 року проголосив державний суверенітет Росії. Прикро, що про це постійно забувають великодержавні шовіністи, які звинувачують у розвалі «союза нєрушімого» всіх без винятку, починаючи з «невдячних інородців» і закінчуючи «американським імперіалізмом», але не російських політиків, після рішення яких подальше перебування на «титаніку» під червоним прапором стало смерті подібне. 

Вступна кампанія триває — абітурієнти активно подають документи до приймальних комісій університетів. «УК» поцікавився, чи є вступники у вишах, що переїхали з непідконтрольної території Донбасу, і який обсяг державного замовлення вони отримали. А також яка доля випускників шкіл, які залишилися без українського атестата? 

У «Мистецькому Арсеналі» у виставкому проекті під назвою «Хочу бути художником» зібрано майже всі полотна відомої української художниці Катерини Білокур. Усі охочі можуть ще оглянути експозицію до 19 липня. Це варто зробити, бо не відомо, чи зважаться коли-небудь наші музеї на такий повторний крок. 

Донедавна організаційно і фінансово лісові коледжі (раніше — лісові технікуми) були невід’ємною частиною державної системи лісового господарства. Можна навіть сказати — її базисом, оскільки саме спеціалізована професійна освіта визначає успіхи і розвиток будь-якої галузі. 

Цьогорічне зовнішнє незалежне оцінювання особливе: вперше за багато років — завдяки запровадженню так званого порогового бала, здолати який вдалося далеко не всім, — воно стало справжнім бар’єром для тих абітурієнтів, хто виявився не готовим до навчання у виші. Справжньою його родзинкою можна вважати й запровадження тестів з української мови та літератури й математики двох рівнів складності, коли вищі навчальні заклади отримали право вимагати від абітурієнта результати тестування не лише базового, а й поглибленого рівня. Тож сьогодні про перші підсумки ЗНО-2015 і висновки, яких вдалося дійти завдяки цьому, «Урядовому кур’єру» розповідає директор Українського центру оцінювання якості освіти Ігор ЛІКАРЧУК.

Проекти законів щодо змін системи охорони здоров’я не передбачають приватизації лікувальних закладів, наголосив під час брифінгу міністр охорони здоров’я Олександр Квіташвілі, коментуючи основні принципи нарешті зареєстрованих у Верховній Раді шести законопроектів.

— Треба переходити від фінансування ліжко-місць на фінансування послуг. Це означає, що держава оплачуватиме послуги, які мають отримувати всі люди, незалежно від соціального-економічного статусу. Це також забезпечить автономію для мережі. Нині вона в управлінському сенсі на 100% — власність держави. А нам потрібно, щоб вони самостійно могли заробляти гроші, самі розпоряджатися своїм бюджетом. Наголошую, це не приватизація. Медичні заклади змінюють правову форму, але не змінюють власника. Правові норми, що вводитимуться, нададуть змогу легально отримувати гроші за послуги, — сказав міністр.