Україна та Франція обміняються студентами — про це йдеться в низці важливих угод про співпрацю, підписаних під час українсько-французького форуму, що відбувся в Міністерстві освіти і науки. Щоб поділитися безцінним досвідом, вагомими розробками в науці, керівники провідних французьких технічних університетів згодом відвідали Національний технічний університет «КПІ». Про вагомі нюанси у співпраці «УК» вдалося поспілкуватися з генеральним директором найпрестижнішої Політехнічної школи Парижа Еcole Polytechnique Івом ДОМЕ. 

Днями в Ужгородському національному університеті вручали дипломи одразу 54 іноземцям. Під час урочистої церемонії декан медичного факультету професор Олександр Болдіжар зазначив, що такого масового випуску фахівців для інших країн в історії вишу ніколи не було. Особливо приємно, що це сталося, коли університет відзначає 70-річчя з часу створення.

Дипломи випускникам-іноземцям вручали ректор Володимир Смоланка та голова Закарпатської обласної ради Володимир Чубірко.

Україна могла б створити більше можливостей, щоб кримчани вступали до українських університетів, вважає міністр освіти і науки Сергій Квіт. Нині випускники з окупованого півострова, які хочуть навчатися в українських вишах, мають змогу скласти шкільні іспити екстерном, щоб отримати наш атестат, зареєструватися на ЗНО та скласти його. «Ми максимально йдемо назустріч абітурієнтам з окупованих територій. Можемо збільшити термін подачі документів на ЗНО, перенести його. Так робили й торік, і цього року. Але, гадаю, держава могла б створити більше можливостей, щоб кримчани потрапляли в українські університети», — сказав Сергій Квіт журналістам. 

Завершився 6-й Одеський міжнародний кінофестиваль. Торішнє побажання провести його у мирній Україні, на жаль, не збулося. І хоч тут не було світових упізнаваних зірок, фестиваль не втратив ні масштабу, ні привабливості. Тим більше, що його аудиторія, за словами президента фестивалю Вікторії Тігіпко, цього року перевищила 120 000 глядачів. А тут і справді було що подивитися і чому здивуватися. 

Десять художників з Київщини, Тернопілля, Луганщини, Волині зібралися у християнській святині, щоб започаткувати сакральну колекцію Зарваниці. Про неї мріяв митрополит Андрей Шептицький, 150-річчя якого відзначаємо цього року. Кожен із митців подарує Марійському духовному центру дві картини, написані у чудотворному місці. Керівник та ініціатор пленеру художник Микола Шевчук, учасник Революції гідності, волонтер, добре знає потреби бійців АТО. Тож мистецький захід став ще й доброчинним.

Майже сто полотен його учасники виставлять у дзвіниці під час традиційної прощі в Зарваниці. Тож кожен охочий зможе купити собі якийсь витвір мистецтва. Вартість власних робіт визначатимуть самі художники, але Микола Шевчук запевняє, що ціни не будуть «захмарними, галерейними». Зароблені кошти витратять на придбання бронежилетів, берців, літньої форми одягу та на інші потреби українських воїнів. 

Попри патріотичний підйом, в Україні триває повзуча русифікація. Таким є висновок аналітичного дослідження «Становище української мови в 2014—2015 роках», оприлюдненого громадським рухом «Простір свободи». Документ грунтується на даних державної статистики, соціології та моніторингу, який провели волонтери в усіх регіонах країни. 

У 2010 році київський театральний світ зазнав культурного шоку від оперної вистави в Муніципальному театрі опери і балету для дітей та юнацтва. Французька опера з дивакуватою назвою «Перси Тіресія» і сюрреалістичним змістом перевернула всі наші уявлення про оперний жанр, який, на жаль, в Україні ще з нафталінним присмаком. Театральна премія «Київська Пектораль» одразу назвала її своїм безперечним лауреатом. Натхненником і режисером цього неймовірного дійства виявився тоді 28-річний Дмитро Тодорюк. Ще більшим здивуванням стало те, що він один із трьох учасників дуже популярного в Україні естрадного тріо «Авіатор».

Про Дмитра говорять: сонячний, мудрий, креативний. Він встиг здобути дві академічні консерваторські освіти: вокальну і режисерську. А якщо врахувати, що ще й виявив себе як кіноактор, поет, композитор, бард і перекладач, то до його характеристик можна додати і визначення «людина-оркестр». 

ЧИТАЙТЕ У ДОБІРЦІ:

Наш стяг над Україною

«Ніколи не побачити вам нас прикованими до весел на галерах»

Не такий народ чи вожді? 

16 липня 1990 року Верховна Рада УРСР 12-го скликання, депутати якої ще не підозрювали, що вже працюють у вищому представницькому органі влади незалежної країни, 357 голосами «за» ухвалили Декларацію про державний суверенітет України. На той час аналогічні документи вже ухвалили парламенти фактично окупованих Червоною армією у 1940 році Литви, Латвії й Естонії й навіть РРФСР, де Перший з’їзд народних депутатів 12 червня 1990 року проголосив державний суверенітет Росії. Прикро, що про це постійно забувають великодержавні шовіністи, які звинувачують у розвалі «союза нєрушімого» всіх без винятку, починаючи з «невдячних інородців» і закінчуючи «американським імперіалізмом», але не російських політиків, після рішення яких подальше перебування на «титаніку» під червоним прапором стало смерті подібне. 

Вступна кампанія триває — абітурієнти активно подають документи до приймальних комісій університетів. «УК» поцікавився, чи є вступники у вишах, що переїхали з непідконтрольної території Донбасу, і який обсяг державного замовлення вони отримали. А також яка доля випускників шкіл, які залишилися без українського атестата?