Понад сто років тому одеський офтальмолог-академік Володимир Філатов уперше трансплантував рогівку ока. Нині цю операцію в Україні не роблять. Тим часом щороку її потребує майже 3000 людей. «Це колосальна соціальна проблема: велика кількість хворих, які піддаються лікуванню, сліпне», — каже головний трансплантолог МОЗ професор Олександр Ніконенко.

Ухвалений 1999 року закон про трансплантацію закріпив презумпцію незгоди (тобто людина апріорі не згодна на те, щоб її органи забрали для пересадки). У такий спосіб перекрили кисень цьому напряму. Тим часом у всьому світі саме трупне (органне) донорство дає змогу рятувати величезну кількість людей. 

Нині, коли Україна потерпає від відкритої російської агресії, їй особливо важливе збереження міжконфесійного миру, а створення єдиної Помісної православної церкви сприятиме єднанню країни і народу. 

Цей просторий ошатний будинок у мальовничому куточку Полтави на колишній 3-й Кобищанській вулиці Панас Рудченко (Мирний), співавтор роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» та автор багатьох  яскравих літературних творів, придбав у 1903 році й прожив у ньому до самої смерті. За сімнадцять років він завершив тут роман «Повія», писав оповідання, нариси, вірші, перекладав українською Шиллера й Шекспіра. 

У місцях відпочинку півдня країни — справжній ажіотаж. Якщо торік на воротах більшості баз відпочинку вивішували табличку «Звертайтеся, є вільні місця», нині — навпаки: «Місць немає». До вересня бази популярних курортів заповнені на 100%. Туристи бронюють не тільки кімнати, а й «місця під сонцем». Як розказує керівник громадської організації «Асоціація туристичного та оздоровчого бізнесу «Відродження» Тетяна Квасняк, у Коблевому із шостої ранку відпочивальники замовляють шезлонги та парасольки на три дні наперед.

Учора й сьогодні в Україні урочисто відзначають 1027-му річницю Хрещення Руси-України та вшановують Хрестителя — київського князя Володимира, з дня смерті якого цього року минуло 1000 літ. Київського князя вшановують віруючі не тільки як святого, а і як визначного державотворця, який свого часу зібрав навколо Києва під своєю владою окремі князівства. Саме тому гучні заходи проводять не тільки церкви, а й органи державної влади. 

ЧИТАЙТЕ У ДОБІРЦІ: 

Міф великої хартії розрядки 

Зоряні висоти немістечкового патріотизму

Пісенний скарб нашого народу

Чому ми затамовуємо подих, споглядаючи лики святих? Чому  очі святих мучеників утримують наш погляд і не дають відвернутися? Чому, спілкуючись із мовчазними іконами, відчуваємо натхнення і піднесення? Цими літніми днями долучитися до духовної спадщини українців, нашої багатої історії віри, доторкнутися до секретів сакрального мистецтва можна у кількох місцях столиці.

В Українському домі до дня Хрещення Русі відкрилася велика виставка в рамках культурно-просвітницького проекту «Дорогою віри». Національна портретна галерея «Українці в світі» представила добірку портретів «Панування роду Володимира Великого» та видатних українців, що здійснили помітний внесок у розвиток світової цивілізації, чиї здобутки у сфері церковної історії, державотворення, науки і культури виходять за межі суто національних. За більш як десять сторіч на нашій землі жила велика кількість людей, які увійшли у народну пам’ять, їх ушановують за їхній внесок.

Серцево-судинні хвороби багато років тримають першість серед причин смертності у світі. Проте в розвинених країнах від недуг судин і серця люди стали помирати рідше, а в Україні цей показник зростає й надалі. Такі хвороби забирають дедалі більше українців працездатного віку: за статистикою, зросла смертність саме серед 30—59-річних. На другому місці — рак, показник захворюваності на який останнім часом зріс в Україні на 25%. Через відсутність раннього виявлення та профілактики його в нас діагностують переважно на 3—4 стадіях. 

Відтепер релігійні організації зможуть цілком законно відкривати свої навчальні заклади — дошкільні, загальноосвітні, позашкільні, професійно-технічні та вищі. Нещодавно в Україні ухвалили відповідний закон. «УК» проаналізував, наскільки школярі, студенти та їхні батьки, загалом вітчизняна система освіти готові до заснування таких закладів. 

Україна та Франція обміняються студентами — про це йдеться в низці важливих угод про співпрацю, підписаних під час українсько-французького форуму, що відбувся в Міністерстві освіти і науки. Щоб поділитися безцінним досвідом, вагомими розробками в науці, керівники провідних французьких технічних університетів згодом відвідали Національний технічний університет «КПІ». Про вагомі нюанси у співпраці «УК» вдалося поспілкуватися з генеральним директором найпрестижнішої Політехнічної школи Парижа Еcole Polytechnique Івом ДОМЕ.