З творчістю вишивальниці Тетяни Протчевої я познайомилася кілька років тому в Державному музеї іграшок. Тоді увагу привернули лялечки в українському вбранні. Тож прихопила візитівку майстрині із зображенням голки й нитки в образі птаха. І тепер, після бесіди з мисткинею, розумію, як високо злетів той «птах». І скільки в нього попереду, враховуючи її постійну спрагу до нових ідей. Одна з останніх — вишитий автентичний почерк Тараса Шевченка, котрий недавно презентували в Каневі та Києві. А свого часу зазнали слави її вишиті краватки, метелики та хустинки, що прикрашають фраки знаних українців. 

Дешевші ліки і реальну можливість обирати кращого лікаря обіцяє українцям уже через рік новий очільник МОЗ Олександр Квіташвілі. Про це він повідомив на зустрічі з журналістами провідних українських видань.

Здешевлення ліків можливе на 30% за рахунок спрощення процедури реєстрації низки препаратів і, відповідно, зменшення витрат фармкомпаній на цю статтю. 

У мистецькому світі, як і серед численних глядачів, ім’я кінооператора-документаліста Олександра Вертелецького добре відоме. За тривале творче життя він зняв понад сто хронікально-документальних фільмів та кінонарисів різної соціальної тематики. Більшість із них виокремлюється високохудожнім виконанням, творчими знахідками, привабливими деталями. 

Чернігівщина для Богдана Бенюка — край, де він 19-річним зіграв одну з перших ролей — молодого партизана із загону Олексія Федорова. Актор із задоволенням розповідає, як був вражений неймовірною красою і могутністю тутешніх лісів. Поліські сосни й берези, такі не схожі на букові ліси Прикарпаття, де народився і виріс Богдан Михайлович, нагадали йому давню дитячу мрію — стати лісівником. Не став, доля розпорядилася по-іншому, дала змогу реалізувати талант. Цими роздумами улюблений актор мільйонів українців поділився з кореспондентом «УК». 

ЧИТАЙТЕ В РУБРИЦІ

За фентезі шість років таборів

«Як добре, що на світі є Москва, — всі «голоси», падлюка, забива»

Українські «Муромці» Росії 

Україна переживає складні часи. Десятки тисяч чоловіків поставлені під багнети, тисячі добровольців відстоюють незалежність держави зі зброєю в руках. Неоголошена війна додала нагальності реформуванню медичної галузі загалом і фармацевтичної зокрема. Що потрібно робити, щоб не залежати від імпорту закордонних лікарських засобів? Про це ми говоримо із завідувачем відділу  фізико-хімічної фармакології Фізико-хімічного інституту  ім. О.В.Богатського НАН України академіком Миколою ГОЛОВЕНКОМ. 

Попри пронизливий холод і прискіпливу увагу натовпу, під стінами Кабінету Міністрів шестирічний хлопчик Петрик упевнено провів відкритий урок для Прем’єр-міністра Арсенія Яценюка та інших посадовців. На великій шкільній дошці першокласник твердою рукою намалював графік, який демонструє позитивний вплив підвищення акцизів на зменшення кількості смертей від куріння. А оскільки обтяжені іншими державними справами «учні» не прийшли, то Петрик разом з однодумцями — активістами антитютюнового руху передав Прем’єрові та його заступникам домашнє завдання: вивчити показаний графік і підрахувати зменшення поширеності куріння і можливі надходження до бюджету в 2015 році від підняття акцизів на тютюн.  

Пригадую перше враження, коли вісім років тому в Мельбурні потрапила в Державну бібліотеку штату Вікторія: читацький квиток — пластикову картку — оформили за п’ять хвилин. Потім замовила підшивку української періодики Австралії — отримала не стос пожовтілих запорошених газет, а їхні зафільмовані копії, для перегляду яких на відгороджених один від одного столах стояло сучасне обладнання. До речі, щоб знайти газети, треба було не переглядати нескінченні картки в шухлядках, а кілька разів тицьнути пальцем у тач-скрін пошуковика...
Згадала про це, бо саме доступність, швидкість і простота отримання інформації вразила тоді найбільше. Електронні каталоги, пошуковики, оцифровані документи — те, що робить бібліотеку максимально інтегрованою в сучасний динамічний світ. А отже, затребуваною й такою, що впливає на формування світогляду її користувачів.

До цього фільму Олександра Ітигілова за сценарієм Сергія Гаврилюка, який стартував у компанії Euromedia за фінансування Держкіно (18 млн грн), де головні герої Христина й Миколка борються із силами зла, песиголовцями й повітрулями, залучено найкращих українських професіоналів.

Валерій Антонюк — яскравий представник української академічної музики. Він із когорти тих молодих митців, що успішно продовжують традиції великих композиторів-класиків і не менш якісно торують нове в сучасній українській музиці. При цьому його можна сміливо назвати універсалом. Адже він не лише композитор, якому підкоряються будь-які жанри і стилі, а й піаніст, диригент, виконавець на різних народних інструментах, естрадний співак, поет.