Гуманітарна політика

  • Олег ЛИСТОПАД

    Підняття акцизів на тютюн — один з найкращих заходів вберегти здоров’я нації та наповнити державний бюджет

    Попри пронизливий холод і прискіпливу увагу натовпу, під стінами Кабінету Міністрів шестирічний хлопчик Петрик упевнено провів відкритий урок для Прем’єр-міністра Арсенія Яценюка та інших посадовців. На великій шкільній дошці першокласник твердою рукою намалював графік, який демонструє позитивний вплив підвищення акцизів на зменшення кількості смертей від куріння. А оскільки обтяжені іншими державними справами «учні» не прийшли, то Петрик разом з однодумцями — активістами антитютюнового руху передав Прем’єрові та його заступникам домашнє завдання: вивчити показаний графік і підрахувати зменшення поширеності куріння і можливі надходження до бюджету в 2015 році від підняття акцизів на тютюн.  

  • Сігітас НАРБУТАС: «Бібліотеки можуть сильно вплинути на модернізацію суспільства»

    Пригадую перше враження, коли вісім років тому в Мельбурні потрапила в Державну бібліотеку штату Вікторія: читацький квиток — пластикову картку — оформили за п’ять хвилин. Потім замовила підшивку української періодики Австралії — отримала не стос пожовтілих запорошених газет, а їхні зафільмовані копії, для перегляду яких на відгороджених один від одного столах стояло сучасне обладнання. До речі, щоб знайти газети, треба було не переглядати нескінченні картки в шухлядках, а кілька разів тицьнути пальцем у тач-скрін пошуковика...
    Згадала про це, бо саме доступність, швидкість і простота отримання інформації вразила тоді найбільше. Електронні каталоги, пошуковики, оцифровані документи — те, що робить бібліотеку максимально інтегрованою в сучасний динамічний світ. А отже, затребуваною й такою, що впливає на формування світогляду її користувачів.

  • «Додайте трішки димку, щоб прочитався ранок»

    До цього фільму Олександра Ітигілова за сценарієм Сергія Гаврилюка, який стартував у компанії Euromedia за фінансування Держкіно (18 млн грн), де головні герої Христина й Миколка борються із силами зла, песиголовцями й повітрулями, залучено найкращих українських професіоналів.

  • Валерій АНТОНЮК: «Чомусь диригенти не практикують виконання музики молодих українських композиторів у концертних програмах»

    Валерій Антонюк — яскравий представник української академічної музики. Він із когорти тих молодих митців, що успішно продовжують традиції великих композиторів-класиків і не менш якісно торують нове в сучасній українській музиці. При цьому його можна сміливо назвати універсалом. Адже він не лише композитор, якому підкоряються будь-які жанри і стилі, а й піаніст, диригент, виконавець на різних народних інструментах, естрадний співак, поет. 

  • Шершавим язиком плаката

    Режисер Олесь Санін випускає фільм «Подорожній», де плакатна полюсність меседжу стає домінуючою в розробці кінообразів. Організатор Львівського форуму видавців Олександра Коваль готує в його рамках дискусію «Про місце і вплив пропаганди на літературу в час радикальних змін, і чи повинні митці ангажуватися в політичні процеси». 

  • Угода з дияволом — не безкарна

    ЧИТАЙТЕ В ДОБІРЦІ:

    Царський мор для України

    Козацькі кості — від Ладоги до Баку

    Біль і слава Чорнобиля

  • Микола ПЕТРУШЕНКО

    Милиці не знадобляться

    Директор Київського заводу художніх виробів Олександр Скориков задумав виконати на 3D-принтері одну з картин Рафаеля. З цією ідеєю звернувся до доцента Київського політехнічного інституту Юрія Киричука. Унікальне полотно розміром 12х4,5 метра прикрашає нині один з корпусів навчального закладу. Для чого була потрібна та робота? 

  • Іван ШЕВЧУК

    Одесити відновили п’єсу 90-річної давності

    ...Заповзявся чорт спокусити молоду шинкарку та зруйнувати її шлюб. За що? Та матір її колись не зголосилася остаточно зійти зі шляху праведного, чим поставила під сумнів дідькову профпридатність. Що ж змусило цей зовсім не пролетарський водевіль замалим не дев’яносто років тому одним з перших з’явитися на сцені новонародженого радянського театру, а потім, уже в наш час, отримати реінкарнацію?  

  • У столичному Українському домі умільці поєднали давні українські традиції із сучасними особливостями

    Нині мало хто пам’ятає, як у домашніх умовах робили полотно з конопель. А то ж було справжнє мистецтво! Воно саме і витвори з нього, які передавали у спадок, були своєрідним оберегом роду. Але конопель українці не сіють, та й сучасні вироби з них здебільшого заміняють китайські підробки.
    Тож яким було моє здивування, коли на виставці у столичному Українському домі «Український сувенір-2014» побачив вивіску: «Етноконопляний одяг». І чого там тільки не було: чоловічі й жіночі сорочки, сукні, костюми, постіль... 

  • Дизайнери Альона Ворожбит і Тетяна Земськова: «Коли ми починали, ніхто з наших клієнтів не зізнавався, що одягається в українське, казали: "японський дизайн"

    Дизайнери Альона Ворожбит і Тетяна Земськова 20 років радують модниць і спростовують міфи, зокрема, про неможливість жіночої дружби та провінційність української моди. До відомого й за межами України дуету модельєрів, які мають особливі права на Ukrainian Fashion Week, я, звісно, мав професійні запитання. Та почав не з них.