ЧИТАЙТЕ У ДОБІРЦІ:

«Кохайтеся, чорнобриві, та не з москалями»

Для політиків — авантюра, для народів — трагедія

Герої протичумної війни 

Зустрілася з киянином Володимиром Федоровим на столичних Позняках і водночас у Чернігівській губернії, якій належала ця місцевість, коли такий нині близький до Києва, а не до Полтави Бориспільський район, де я народилася, значився в Полтавській губернії, а Київська — простягалася тільки до правого берега Дніпра. Цей чоловік, за освітою економіст, працює за фахом. Він росіянин по батьку, чий рід із Псковської губернії, і українець по мамі, рід якої з Подільської. За три десятиліття, відколи поринув у генеалогію, викроює на неї вільний час чи не щодня. І дозахоплювався вивченням свого походження настільки, що перестав рахувати знайдених родичів, зібравши їх майже дві тисячі.  

Вечір п’ятниці. До вистави ще година, але білетери у фойє вже знімають чохли із меблів, дзеленчить посуд у буфетах, брязкають номерки у гардеробі. Весь персонал, який працює з глядачами, вже у костюмах початку минулого століття — сьогодні будуть давати «За двома зайцями». У залі аншлаг, хоч спектакль іде вже три роки.

І ця вистава — не виняток, так само завчасно треба купувати квитки на усі постановки, спродуковані за останні 5—7 років. Шалений успіх мають «Таке єврейське щастя», «Сорочинський ярмарок», «Цілуй мене, Кет!». Перед закриттям минулого сезону феєричним тріумфом відзначилася прем’єра «Труфальдіно із Бергамо», на яку із Санкт-Петербурга завітав і автор музики, видатний композитор, друг України 80-річний Олександр Колкер. 

Трагікомедія «Мир дому твоєму», поставлена за мотивами повісті Шолом-Алейхема «Листи Тев’є-молочника», днями пройшла з аншлагом у Дніпропетровському академічному театрі російської драми ім. Горького. Ця вистава стала третім культурним заходом, на який керівництво театру запросило бійців, що лікуються у медичних закладах Дніпропетровська. 

З творчістю вишивальниці Тетяни Протчевої я познайомилася кілька років тому в Державному музеї іграшок. Тоді увагу привернули лялечки в українському вбранні. Тож прихопила візитівку майстрині із зображенням голки й нитки в образі птаха. І тепер, після бесіди з мисткинею, розумію, як високо злетів той «птах». І скільки в нього попереду, враховуючи її постійну спрагу до нових ідей. Одна з останніх — вишитий автентичний почерк Тараса Шевченка, котрий недавно презентували в Каневі та Києві. А свого часу зазнали слави її вишиті краватки, метелики та хустинки, що прикрашають фраки знаних українців. 

Дешевші ліки і реальну можливість обирати кращого лікаря обіцяє українцям уже через рік новий очільник МОЗ Олександр Квіташвілі. Про це він повідомив на зустрічі з журналістами провідних українських видань.

Здешевлення ліків можливе на 30% за рахунок спрощення процедури реєстрації низки препаратів і, відповідно, зменшення витрат фармкомпаній на цю статтю. 

У мистецькому світі, як і серед численних глядачів, ім’я кінооператора-документаліста Олександра Вертелецького добре відоме. За тривале творче життя він зняв понад сто хронікально-документальних фільмів та кінонарисів різної соціальної тематики. Більшість із них виокремлюється високохудожнім виконанням, творчими знахідками, привабливими деталями. 

Чернігівщина для Богдана Бенюка — край, де він 19-річним зіграв одну з перших ролей — молодого партизана із загону Олексія Федорова. Актор із задоволенням розповідає, як був вражений неймовірною красою і могутністю тутешніх лісів. Поліські сосни й берези, такі не схожі на букові ліси Прикарпаття, де народився і виріс Богдан Михайлович, нагадали йому давню дитячу мрію — стати лісівником. Не став, доля розпорядилася по-іншому, дала змогу реалізувати талант. Цими роздумами улюблений актор мільйонів українців поділився з кореспондентом «УК». 

ЧИТАЙТЕ В РУБРИЦІ

За фентезі шість років таборів

«Як добре, що на світі є Москва, — всі «голоси», падлюка, забива»

Українські «Муромці» Росії 

Україна переживає складні часи. Десятки тисяч чоловіків поставлені під багнети, тисячі добровольців відстоюють незалежність держави зі зброєю в руках. Неоголошена війна додала нагальності реформуванню медичної галузі загалом і фармацевтичної зокрема. Що потрібно робити, щоб не залежати від імпорту закордонних лікарських засобів? Про це ми говоримо із завідувачем відділу  фізико-хімічної фармакології Фізико-хімічного інституту  ім. О.В.Богатського НАН України академіком Миколою ГОЛОВЕНКОМ.