Гуманітарна політика

  • Георгій-Григорій ПИЛИПЕНКО

    Країні не вистачає героїчної літератури

    Наша література повинна вийти на такий рівень, щоб обіймати не тільки територію України — озвучили своє надзавдання учасники літературного конкурсу «Коронація слова». Нагородження переможців відбулося 5 червня в Центральному будинку Збройних сил. Дім офіцерів відзначився у подіях революції Гідності завдяки розгорнутому там шпиталю на чолі з Ольгою Богомолець. Тема Майдану була наскрізною в церемонії. На сцені, вшановуючи численних лауреатів і номінантів, лунали патріотичні гасла і пісні. Зал і балкон у спекотний вечір були переповнені.  

  • Леонід Горлач: «У Москві чимало є майданів, що колись од гніву зацвітуть»

    Великі поети, за висловом Максима Рильського, завжди є сучасниками для нових поколінь. Такий поет, прозаїк, публіцист, лауреат Національної премії імені Т. Г . Шевченка Леонід Горлач. Він прибув у Чернігів на зустріч із земляками, аби звірити з ними свої помисли. Відповів і на запитання кореспондента «УК». 

  • Перл-Харбор під Полтавою

    Краса спорту має єднати  

    Пробач, Тарасе

    Забута історія «Арсеналу»

    Перл-Харбор під Полтавою

     

  • Олександр МОСКАЛЕЦЬ

    Знову лине київський вальс

    Колись у столичному палаці «Україна» щороку влаштовували величезні концерти пісень Платона Майбороди в день його народження. Згодом традиція перервалася. Але днями кияни були приємно здивовані: пісні й дуети композитора заспівав його племінник, народний артист України, лауреат Шевченківської премії та володар незліченних титулів і нагород Роман Майборода разом зі своєю випускницею Анною Гурою.
    Концерт відбувся в Центральному державному архіві-музеї літератури та мистецтва України, який розташований на території заповідника «Софія Київська». Там здійснюють проект під назвою «Мистецькі зустрічі в Архіві-музеї». Цей концертний майданчик розташований у будівлі колишньої бурси, зведеної в середині XVIII сторіччя. Зал має не лише прекрасну акустику, а й унікальний рояль, виготовлений австрійською фірмою «Бьозендорфер» у 1928 році. Завдяки ініціативі директора Архіву-музею Олені Кульчій тут регулярно відбуваються концерти, літературні вечори й конференції. Певною мірою цей зал можна вважати конкурентом Національної філармонії, адже глядачів тут ніколи не бракує.

  • Олег КУКЛІН: «Я вірю: українські університети можуть бути одними з найкращих у світі»

    Завжди цікаво спілкуватися з професіоналами у своїй галузі, а особливо з тими, хто навчає інших. Вони мають власний погляд на різні  речі, що, як здається спочатку, не впливає на професійну діяльність. Але в підсумку таки виходить, що їхнє світобачення, особлива обдарованість, як нині прийнято казати, харизма, не тільки визначають кінцевий результат, а й приваблюють до їхнього кола багатьох людей, зокрема молодих. У Черкасах одним із таких людей є професор Олег Куклін. Його прізвище вже давно чітко асоціюється з навчальним закладом, якому він віддав 30 років життя й наполегливої роботи. 

  • Ілля Пелюк: «У 7-річному віці саме на казковій виставі маленька людина вирішує, чи любить театр»

    У свої 22 роки Режисер Ілля Пелюк удостоєний «Київської пекторалі» за кращу дитячу виставу року — мюзикл «Принцеса Лебідь», поставлений у Київському академічному Молодому театрі. З уродженцем Мелітополя, що на Запоріжжі, талановитим театральним режисером, якого справедливо вважають відкриттям року, розмовляємо про те, скільки коштує визнання, як почувається молода людина, коли до неї приходить слава, і як з нею жити далі. 

  • Дуель без антракту вистрілила найвлучніше

    Насправді за цими офіційними рядками стоїть справжній мистецько-громадянський вчинок і Херсонського обласного академічного музично-драматичного театру ім. М. Куліша, який організовує і приймає цей проект, і керівництва театру, що генерує найсміливіші ідеї фестивалю. І очільників міста й області, що підтримали цю подію, і, звичайно, самих херсонців, які на тиждень стали не тільки найактивнішими глядачами, а й учасниками «Мельпомени Таврії». 

  • Мирослав СЛАБОШПИЦЬКИЙ: «Плем’я» почали купувати в різні країни ще до того, як фільм отримав приз»

    Із 67-го Міжнародного Каннського кінофестивалю Мирослав Слабошпицький повернувся до Києва з трьома нагородами за свій перший повнометражний фільм «Плем’я» в конкурсі «Тиждень критики»: Гран-прі Nespresso, премію «Одкровення» та грант від фундації Gan. Тож «УК» було про що розпитувати митця, який прославив Україну на увесь світ.

  • Закатований, але не зломлений

    В ДОБІРЦІ ЧИТАЙТЕ:

    Справжня шана — лише щира

    Не зрікся ні мови, ні совісті

    Автомобіль, що змінив світ

  • Оптимістична «ЦеГлина»

    Твори на виставці тяжіли до філософських узагальнень та збагачували позитивом повсякденну утилітарність. Таке поєднання наочно демонструвала порцеляна «Поклик часу» Володимира Ковальова зі Слов’янська. До речі, там розміщувався відомий на всю Європу комбінат, який постачав митцям спеціальну глину з Донбасу.
    Проект «ЦеГлина» спрямований на активізацію розвитку професійної кераміки в Україні. Його організатори: галерист Оксана Білоус, кераміст Олеся Дворак-Галік та мистецтвознавець Юлія Островська. Здебільшого вони представили роботи двох останніх років.