Хоч би як оцінювали фахівці значення цієї битви, що тривала 24 січня — 17 лютого 1944 року, її історичне значення переоцінити важко. Для фашистів це був другий Сталінград. Вони втратили 55 тисяч солдатів і офіцерів, понад 18 тисяч потрапило в полон. По суті ця битва й проклала шлях до остаточного розгрому ворога.

Та перемога в Корсунь-Шевченківській битві дісталася Червоній Армії коштом величезних утрат. Загинули сотні тисяч людей, переважно українці. 

Тарас Шевченко відомий нам як поет, художник, філософ, та мало хто знає, що його інтелектуальний світ уміщував величезні знання з біології, адже в його творах згадується безліч назв рослин. Це підмітив і розповів для «УК» науковець Полтавської державної аграрної академії Віктор Самородов.
— Вікторе Миколайовичу, то який мав Тарас Шевченко стосунок до ботаніки?
 — Передусім слід відзначити, що кращого визначення науки про рослини, а саме це головний об’єкт ботаніки, до Шевченка не дав жодний фахівець у світі. Наведу його мовою оригіналу, щоб читачі переконалися самі: «Без розумного понимания красоты человек не увидит всемогущего Бога в мелком листочке малейшего растения. Ботанике… необходим восторг, а иначе ботаника… будет мертвый труп между людьми. А восторг этот приобретается только глубоким пониманием красоты, бесконечности, симметрии и гармонии в природе». Як філософськи, як глибинно, на всі часи та роки написано! 

 В Україні близько 3,5 мільйона людей страждають від остеопорозу та його ускладнень. Майже половина пацієнтів з переломами шийки стегна помирають. Центр остеопорозу на базі Інституту геронтології розробив ефективні методики боротьби зі зловісною недугою. Про це розмовляємо з керівником відділу клінічної фізіології і патології опорно-рухового апарату Інституту геронтології НАМН України доктором медичних наук Владиславом Поворознюком.

У переможців ХІV Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика цікаво дізнатися життєвіісторії про їхнє зацікавлення рідним словом, усвідомлення його важливості та спілкування ним повсякчас. 

Непроста ситуація в країні вносить корективи навіть у давно вивірену послідовність освітянського життя. Як пройде ЗНО в східних областях? Чи вдасться добратися до пунктів тестування на материковій Україні кримчанам? Як загалом події, що стрімко змінюються, вплинуть на вступні перегони та майбутнє студентської спільноти?

Ці та багато інших питань непокоять тисячі українських родин. Тим часом саме освітянам вдавалося чи не найефективніше відповідати на останні виклики часу. Підтвердженням тези, що будь-які проблеми не стають на шляху тих, хто готовий їх розв’язувати, стала і наша розмова з ректором Київського національного університету імені Тараса Шевченка академіком Леонідом Губерським, який також кілька років поспіль очолює Спілку ректорів вищих навчальних закладів України. 

Завтра в Україні відзначатимуть День медичного працівника, започаткований 20 років тому указом Президента. І це професійне свято — гарний привід подякувати людям у білих халатах за їхню щоденну працю. Але особливе слово вдячності, на нашу думку, нині треба сказати тим з них, хто без традиційного білого вбрання, а лише з червоним хрестом на спині ніс героїчну і криваву вахту під час подій на Майдані й тепер виконує свій гуманний обов’язок, рятуючи життя людей у «гарячих точках» на сході нашої країни. Щирий уклін і подяка усім медикам, які нарівні з військовими працюють на лінії вогню!
«Урядовий кур’єр» сьогодні розповідає про роботу медичних працівників на Луганщині в умовах постійної небезпеки та загрози життю.

Наша література повинна вийти на такий рівень, щоб обіймати не тільки територію України — озвучили своє надзавдання учасники літературного конкурсу «Коронація слова». Нагородження переможців відбулося 5 червня в Центральному будинку Збройних сил. Дім офіцерів відзначився у подіях революції Гідності завдяки розгорнутому там шпиталю на чолі з Ольгою Богомолець. Тема Майдану була наскрізною в церемонії. На сцені, вшановуючи численних лауреатів і номінантів, лунали патріотичні гасла і пісні. Зал і балкон у спекотний вечір були переповнені.  

Великі поети, за висловом Максима Рильського, завжди є сучасниками для нових поколінь. Такий поет, прозаїк, публіцист, лауреат Національної премії імені Т. Г . Шевченка Леонід Горлач. Він прибув у Чернігів на зустріч із земляками, аби звірити з ними свої помисли. Відповів і на запитання кореспондента «УК». 

Краса спорту має єднати  

Пробач, Тарасе

Забута історія «Арсеналу»

Перл-Харбор під Полтавою

Колись у столичному палаці «Україна» щороку влаштовували величезні концерти пісень Платона Майбороди в день його народження. Згодом традиція перервалася. Але днями кияни були приємно здивовані: пісні й дуети композитора заспівав його племінник, народний артист України, лауреат Шевченківської премії та володар незліченних титулів і нагород Роман Майборода разом зі своєю випускницею Анною Гурою.
Концерт відбувся в Центральному державному архіві-музеї літератури та мистецтва України, який розташований на території заповідника «Софія Київська». Там здійснюють проект під назвою «Мистецькі зустрічі в Архіві-музеї». Цей концертний майданчик розташований у будівлі колишньої бурси, зведеної в середині XVIII сторіччя. Зал має не лише прекрасну акустику, а й унікальний рояль, виготовлений австрійською фірмою «Бьозендорфер» у 1928 році. Завдяки ініціативі директора Архіву-музею Олені Кульчій тут регулярно відбуваються концерти, літературні вечори й конференції. Певною мірою цей зал можна вважати конкурентом Національної філармонії, адже глядачів тут ніколи не бракує.