Гуманітарна політика

  • Тариф «студентський»

    Криза, як кажуть, кризою, а відпочинок за розкладом. Студента не турбує спад економіки в країні — він хоче розслабитись після 9 місяців напруженої праці у стінах вишу. І ось питання: за які гроші це зробити? У батьків просити незручно, та й самостійності хочеться. Вихід один: знайти роботу на час канікул. Як це краще зробити?
    Спершу студент має визначитися, що для нього пріоритетне: заробіток, відпочинок чи, можливо, хотілося б поєднати те й інше. 

  • Кому на заваді сільська аптека

    Кілька тижнів поспіль вмовляла себе зайти по ліки, що нормалізують артеріальний тиск. Та інтернет-повідомлення з областей про рівень зростання цін утримували від візиту в аптеку ледь не до останньої таблетки. Тут вам і шокотерапія на Вінниччині, де ліки подорожчали на 50%. І карколомний стрибок цін на Закарпатті на 80%, хоч окремі препарати додали в ціні аж до 200%, що навіть змусило очільників області зібратись на нараду з цього приводу. Чиновники, зваживши всі «за» і «проти», дійшли висновку, що виправити цінову ситуацію можна лише на загальнодержавному рівні, оптимізувавши фармринок.  

  • Микола ПЕТРУШЕНКО

    Що робити, щоб інфекційні захворювання не зіпсували вам відпочинку

    Літо — це сонце, свіже повітря, відпочинок. І, звісно, — сезон овочів, ягід, фруктів та можливість відлучитися з кухні, харчуючись за місцем проведення відпустки. Радість! Та водночас вона потребує пильності.
    Нещодавно нагадало про це телебачення, транслюючи перевірку одного з так званих кафе! Антисанітарія така, що спеціально не вигадаєш. Свіже і варене м’ясо  — в одному посуді. А поруч — об’їдки... Тож у жодному випадку не можна нехтувати елементарними правилами гігієни, якщо не хочете  неприємностей.

     

  • Владислав КИРЕЙ

    Фестиваль педагогічної майстерності в Умані допоміг розкрити таланти у багатьох студентів

    Традиційний фестиваль педагогічної майстерності, який в Уманському державному педагогічному університеті проводиться вже у 24-те, цього року присвятили 200-річчю з дня народження Тараса Шевченка. Майбутнім педагогам не відмовиш у вигадці — все фестивальне дійство було позначене високим креативом як студентів, так і їхніх наставників. 

  • Діалог скрипки й альта змусив фантазувати

    Його закриття відбулося минулої суботи в приміщенні Колонного залу ім. М. В. Лисенка Національної філармонії України. Хоч і наступного дня кияни мали змогу відвідати ще два фестивальні концерти, об’єднані рубрикою «Післямова».

    Головним учасником завершального концерту став Національний заслужений академічний симфонічний оркестр України під орудою запрошеного польського диригента Романа Реваковича. Того вечора звучали твори Євгена Станковича, Олександра Шимка, Мирослава Скорика, Золтана Алмаші та Єжи Корновича (Польща). Як і завжди на цьому фестивалі, протягом цього концерту слухачі спостерігали розмаїття стилів, тембрів, імен, облич, складів виконавців… 

  • «Урядовий кур'єр» пройшов канівськими стежками Кобзаря

    Творчий спадок Тараса Шевченка налічує близько 500 мистецьких творів. Чимало з того, що представлено в музеях і колекціях, митець створив під час трьох мандрівок Україною, які здійснив з 1844 по 1859 рік, зокрема й Канівщиною.

    Благодійний фонд «Тарасова земля» запропонував журналістам подивитися, як тут вшановують Кобзаря. Поїздка стала інформативно й емоційно насиченою завдяки голові правління фонду заслуженому працівникові культури, історикові Михайлові Іщенку. 

  • Як Бонапарт став «Наполеончиком»

    Він навряд чи мав у дитинстві вдосталь іграшок: хоч і походив із дворянської сім’ї, але у військовій академії, куди потрапив десятирічним, був найбіднішим навіть з-поміж учнів-неаристократів. Та чи відбирав іграшки у своїх ровесників — так, як потім, у майбутньому, привласнював цілі країни, розбиваючи їхні війська, граючись долями мільйонів людей? А тепер про нього можна почути й таке: «Обережно, не розбийте Наполеона!»  

  • Патент продано!

    Дискусії про те, чи варто фінансувати науку в складні для країни часи, відбувались і в кризові роки, і в некризові. Так уже сталося, що науку й освіту в нас фінансують за залишковим принципом. Обсяг бюджетних асигнувань у науку в Україні протягом останнього десятиріччя не сягав вище 0,3—0,4% ВВП, тоді як у країнах ЄС на це виділяють удесятеро більше. Зрозуміло, що стан економіки країни не дає змоги вирішувати всі наболілі питання одночасно. Але ми приречені шукати шляхи виходу із того складного становища, в якому опинилась наука. 

  • Василь БЕДЗІР

    Весілля зіграють на замовлення

    Складна суспільно-політична ситуація не сприяла проведенню в області багатьох туристських заходів. Наприклад, від січня не відбулися вже 44 фестивалі.

    — У цьому є й позитив, адже не відбулися передовсім ті фести, які паразитували на державному бюджеті, — сказав завідувач кафедри туризму Ужгородського національного університету Федір Шандор. — Пройде певне очищення, і виживуть ті, які затребувані на ринку.

    А таки супереч скептикам туристичний сезон-2014 розпочинається жваво. Це засвідчили потоки туристів, які приїжджали помилуватися цвітом сакур в Ужгороді та долиною нарцисів на Хустщині. 

  • Останній дзвоник одягнув у вишиванки

    Цими днями в наших школах відзначають свято Останнього дзвоника. Зворушує до сліз, коли бачиш, що саме цього року багато хто — й учні з батьками, й учителі — прийшов на урочисті лінійки у вишиванках й зі щирим натхненням підхоплює слова Державного гімну. Водночас дуже непокоїть те, що в «гарячих» східних областях акомпанементом до свята замість традиційного вальсу стає стрілянина. Тож хай запанує мир в усій країні. Тільки в такому разі майбутньому випускників нічого не загрожує.