Непроста ситуація в країні вносить корективи навіть у давно вивірену послідовність освітянського життя. Як пройде ЗНО в східних областях? Чи вдасться добратися до пунктів тестування на материковій Україні кримчанам? Як загалом події, що стрімко змінюються, вплинуть на вступні перегони та майбутнє студентської спільноти?

Ці та багато інших питань непокоять тисячі українських родин. Тим часом саме освітянам вдавалося чи не найефективніше відповідати на останні виклики часу. Підтвердженням тези, що будь-які проблеми не стають на шляху тих, хто готовий їх розв’язувати, стала і наша розмова з ректором Київського національного університету імені Тараса Шевченка академіком Леонідом Губерським, який також кілька років поспіль очолює Спілку ректорів вищих навчальних закладів України. 

Завтра в Україні відзначатимуть День медичного працівника, започаткований 20 років тому указом Президента. І це професійне свято — гарний привід подякувати людям у білих халатах за їхню щоденну працю. Але особливе слово вдячності, на нашу думку, нині треба сказати тим з них, хто без традиційного білого вбрання, а лише з червоним хрестом на спині ніс героїчну і криваву вахту під час подій на Майдані й тепер виконує свій гуманний обов’язок, рятуючи життя людей у «гарячих точках» на сході нашої країни. Щирий уклін і подяка усім медикам, які нарівні з військовими працюють на лінії вогню!
«Урядовий кур’єр» сьогодні розповідає про роботу медичних працівників на Луганщині в умовах постійної небезпеки та загрози життю.

Наша література повинна вийти на такий рівень, щоб обіймати не тільки територію України — озвучили своє надзавдання учасники літературного конкурсу «Коронація слова». Нагородження переможців відбулося 5 червня в Центральному будинку Збройних сил. Дім офіцерів відзначився у подіях революції Гідності завдяки розгорнутому там шпиталю на чолі з Ольгою Богомолець. Тема Майдану була наскрізною в церемонії. На сцені, вшановуючи численних лауреатів і номінантів, лунали патріотичні гасла і пісні. Зал і балкон у спекотний вечір були переповнені.  

Великі поети, за висловом Максима Рильського, завжди є сучасниками для нових поколінь. Такий поет, прозаїк, публіцист, лауреат Національної премії імені Т. Г . Шевченка Леонід Горлач. Він прибув у Чернігів на зустріч із земляками, аби звірити з ними свої помисли. Відповів і на запитання кореспондента «УК». 

Краса спорту має єднати  

Пробач, Тарасе

Забута історія «Арсеналу»

Перл-Харбор під Полтавою

Колись у столичному палаці «Україна» щороку влаштовували величезні концерти пісень Платона Майбороди в день його народження. Згодом традиція перервалася. Але днями кияни були приємно здивовані: пісні й дуети композитора заспівав його племінник, народний артист України, лауреат Шевченківської премії та володар незліченних титулів і нагород Роман Майборода разом зі своєю випускницею Анною Гурою.
Концерт відбувся в Центральному державному архіві-музеї літератури та мистецтва України, який розташований на території заповідника «Софія Київська». Там здійснюють проект під назвою «Мистецькі зустрічі в Архіві-музеї». Цей концертний майданчик розташований у будівлі колишньої бурси, зведеної в середині XVIII сторіччя. Зал має не лише прекрасну акустику, а й унікальний рояль, виготовлений австрійською фірмою «Бьозендорфер» у 1928 році. Завдяки ініціативі директора Архіву-музею Олені Кульчій тут регулярно відбуваються концерти, літературні вечори й конференції. Певною мірою цей зал можна вважати конкурентом Національної філармонії, адже глядачів тут ніколи не бракує.

Завжди цікаво спілкуватися з професіоналами у своїй галузі, а особливо з тими, хто навчає інших. Вони мають власний погляд на різні  речі, що, як здається спочатку, не впливає на професійну діяльність. Але в підсумку таки виходить, що їхнє світобачення, особлива обдарованість, як нині прийнято казати, харизма, не тільки визначають кінцевий результат, а й приваблюють до їхнього кола багатьох людей, зокрема молодих. У Черкасах одним із таких людей є професор Олег Куклін. Його прізвище вже давно чітко асоціюється з навчальним закладом, якому він віддав 30 років життя й наполегливої роботи. 

У свої 22 роки Режисер Ілля Пелюк удостоєний «Київської пекторалі» за кращу дитячу виставу року — мюзикл «Принцеса Лебідь», поставлений у Київському академічному Молодому театрі. З уродженцем Мелітополя, що на Запоріжжі, талановитим театральним режисером, якого справедливо вважають відкриттям року, розмовляємо про те, скільки коштує визнання, як почувається молода людина, коли до неї приходить слава, і як з нею жити далі. 

Насправді за цими офіційними рядками стоїть справжній мистецько-громадянський вчинок і Херсонського обласного академічного музично-драматичного театру ім. М. Куліша, який організовує і приймає цей проект, і керівництва театру, що генерує найсміливіші ідеї фестивалю. І очільників міста й області, що підтримали цю подію, і, звичайно, самих херсонців, які на тиждень стали не тільки найактивнішими глядачами, а й учасниками «Мельпомени Таврії». 

Із 67-го Міжнародного Каннського кінофестивалю Мирослав Слабошпицький повернувся до Києва з трьома нагородами за свій перший повнометражний фільм «Плем’я» в конкурсі «Тиждень критики»: Гран-прі Nespresso, премію «Одкровення» та грант від фундації Gan. Тож «УК» було про що розпитувати митця, який прославив Україну на увесь світ.