Голова Держкомтелерадіо Олег Наливайко під час відкриття церемонії вручення премій Кабінету Міністрів імені Лесі Українки та Максима Рильського за 2013 рік пригадав такий випадок. На столичному Хрещатику, коли облаштовували місця для книжкової виставки просто неба, до робітників підійшла жінка. 

Що робити, коли наш двигун — серце — перекачує кров справно, а судини не справляються зі своїм завданням? Як боротися із сезонними, погодними та іншими специфічними проявами в судинній системі людини? На ці та багато інших запитань відповідає начальник клініки судинної хірургії Головного військово-медичного клінічного центру Київського військового госпіталю, ангіохірург вищої категорії полковник медичної служби Володимир РОГОВСЬКИЙ. 

ЧИТАЙТЕ В РУБРИЦІ:

Правда — лише для своїх?

«Руський витязь» київського роду

Другий чи третій фронт?

Нині юнацтву видається, що призначення хустки — суто функціональне. Та насправді в Україні це не просто головний убір жінки. Навпаки, хустка широко використовувалася не тільки в побуті, а й обрядах, а ще символізувала рідну домівку, кохання і материнську любов. Наприклад, ще у 70-80-х роках минулого століття в моєму рідному селі на Одещині хлопця, який запрошував прийти відсвяткувати його проводи до армії, перев’язували хусткою. І тугенько, щоб повернувся живим і здоровим. Поверх іншої в’язали своєю у кожному дворі, в який він заходив. Село мале, та пройшовши його все, юнак відчував, що від хусток і добрих побажань груди ставали, як щит. 

Він — «народився, як усі. Ріс, як усі. Спав менше, як усі. Вчився більше, ніж усі. Працював більше. Тому й став сатириком». Додам: відомим українським письменником-сатириком, публіцистом, громадським діячем, до того ж неперевершеним артистом розмовного жанру. І це — Євген Дудар.
Однієї січневої днини кількадесят років тому він з’явився на білий світ у селі Озерна, що тепер у Зборівському районі на Тернопіллі. Нещодавно знову постав перед своїми краянами, аби представити їм свою чергову книжку «Роздуми легковажного», яку видав у тернопільському видавництві «Богдан». Ще перед репрезентацією домовився про інтерв’ю з Євгеном Михайловичем.

Ми всі хочемо вірити в диво, навіть коли стаємо дорослими. Особливо якщо в житті починається темна смуга, і ми зі страхом дивимося в завтрашній день, шукаємо хоч якогось заспокоєння і способу зазирнути в майбутнє. Тоді в багатьох виникає бажання, щоб хтось вирішив за нас наші проблеми. І такий чарівник приходить. Це телебачення.
Щоб підвищити рейтинги каналів і залучити аудиторію, створюють нові передачі. Однак далеко не всі вони стають популярними. Шоу про змагання екстрасенсів влучило у ціль, так само як і містичні серіали та фільми в жанрі хорор.

На Тернопільщині останніми роками склалася добра традиція відкривати туристський сезон святково, з різними концертними та спортивними виступами, фестивалями. «Мандруємо замками Тернопілля» — назва імпрези. І неспроста, адже, як відомо, в області збереглися залишки третини всіх замків і фортець України. Створили й Національний заповідник «Замки Тернопілля». Місцем старту відпочинкової пори в краї завжди стає старовинне місто Збараж, яке має велику кількість історичних і культурних пам’яток. Серед архітектурних довершень — і замковий палац. 

Як уже писав «УК», цього року Міносвіти скоротило вступну кампанію, тож прийом заяв і документів у паперовій та електронній формі розпочнеться 11 липня. Останній день подання заяв для тих, хто планує вступати на денну форму навчання на базі повної загальної середньої освіти, — 12.00 година 1 серпня.

Абітурієнти, на яких чекає співбесіда, повинні встигнути з документами до 18.00 години 24 липня. Співбесіди та вступні екзамени проводяться з 25 липня до 1 серпня. Так само ті, хто готується до творчих конкурсів (вони проводяться у кілька сесій з 21 липня до 1 серпня), мають подати документи до 24 липня.

До цього часу також прийматимуть документи тих абітурієнтів, хто вступатиме на основі базової середньої освіти. Вступні екзамени проводяться з 25 липня до 1 серпня. 

Світ був вражений документальними кадрами з протестного Майдану. Іржава залізна дошка зі слідами пожежі й написом «Люди, задумайтесь» стала визитівкою тих подій. Щоправда, мистецькі твори грунтуються на таланті та громадянському сумлінні творців.

Днями у креативному просторі київської галереї G 13 у Балтійському провулку відкрилася фотовиставка «Сім мадонн Майдану». Її меседж — «Зростаючий Рід переможе Тривогу та Безвихідь тому, що Віра у Людяність лише Нетлінна». Експозиція та її онлайн-демонстрація висвітлює ставлення фотохудожника Марфи Васильєвої та її команди до Майдану. «Весь світ побачив, хто така в ситуації війни українська жінка, яка перемагає жах». 

Доки на Луганщині та Донеччині триватимуть бойові дії, незалежне оцінювання там не проводитимуть. «Ми чекали до останнього дня, коли ще можна було приймати якесь рішення, але, на превеликий жаль, ні силові відомства, ні служба Держспецзв’язку не гарантують ні безпеки учасників ЗНО, ні безпеки тестових матеріалів», — пояснив директор Українського центру оцінювання якості освіти Ігор Лікарчук. 
Нагадаємо, 20 травня на нараді в Кабінеті Міністрів під головуванням віце-прем’єра Олександра Сича ухвалено рішення, що основну сесію ЗНО в цих регіонах не проводитимуть. Тести донеччани та луганчани писатимуть під час додаткової сесії з 1 по 15 липня. «Якщо до 1 липня військово-політична ситуація на території цих областей стабілізується, то ЗНО проведемо там. Якщо ні, то ми вже дали змогу абітурієнтам, які проживають на цій території, перереєструватися для проходження тестування в будь-якій іншій області», — повідомив він. Перереєстрація триває з 21 травня до 15 червня.