Укладати карти місцевості, як відомо, люди навчилися ще кілька тисячоліть тому. Ці мапи дають змогу відповісти на численні запитання, до яких зокрема належить і поняття «історичні землі». Його актуальність для нас незаперечна хоча б у тому, що поряд з Україною розташована держава Росія, яка з давніх-давен цікавиться сусідськими землями, називаючи їх своїми. Нині російські ЗМІ, а за ними і значна частина росіян, дедалі частіше промовляють мантру «Все навколо наше!».

Panem et circenses — «хліба і видовищ». Цей лаконічний вислів давньоримського поета-сатирика Децима Юнія Ювенала описував водночас й устремління тодішнього римського народу, й важелі, які використовували «верхи» для втримання влади. Технологія патриціїв не втратила дієвості донині. Актуальними залишаються й бажання мас, про які писав Ювенал. При цьому видовищ дедалі більшає. Чому?.. 

Нещодавно в Херсоні закінчився XVI Міжнародний театральний фестиваль «Мельпомена Таврії», який щорічно проводить Обласний академічний музично-драматичний театр ім. М. Куліша. А людиною, яка 16 років тому генерувала цей плідний мистецький проект, є його генеральний директор — художній керівник Олександр Книга.

Враховуючи, що нині театр у Херсоні — це своєрідний містоутворюючий чинник і його бренд, то заслуга в цьому і Олександра Андрійовича. Він, народжений 55 років тому майже в День театру, впевнений: і в досить непростий для країни час мистецтво загалом і театр зокрема життєво потрібні. Бо це, як за Гоголем, «кафедра, з якої можна сказати людям багато доброго». 

У ДОБІРЦІ ЧИТАЙТЕ:

Трагічний рейс

Ейзенхауер йшов до Тараса пішки

Довге відлуння пострілів 

Хоч би як оцінювали фахівці значення цієї битви, що тривала 24 січня — 17 лютого 1944 року, її історичне значення переоцінити важко. Для фашистів це був другий Сталінград. Вони втратили 55 тисяч солдатів і офіцерів, понад 18 тисяч потрапило в полон. По суті ця битва й проклала шлях до остаточного розгрому ворога.

Та перемога в Корсунь-Шевченківській битві дісталася Червоній Армії коштом величезних утрат. Загинули сотні тисяч людей, переважно українці. 

Тарас Шевченко відомий нам як поет, художник, філософ, та мало хто знає, що його інтелектуальний світ уміщував величезні знання з біології, адже в його творах згадується безліч назв рослин. Це підмітив і розповів для «УК» науковець Полтавської державної аграрної академії Віктор Самородов.
— Вікторе Миколайовичу, то який мав Тарас Шевченко стосунок до ботаніки?
 — Передусім слід відзначити, що кращого визначення науки про рослини, а саме це головний об’єкт ботаніки, до Шевченка не дав жодний фахівець у світі. Наведу його мовою оригіналу, щоб читачі переконалися самі: «Без розумного понимания красоты человек не увидит всемогущего Бога в мелком листочке малейшего растения. Ботанике… необходим восторг, а иначе ботаника… будет мертвый труп между людьми. А восторг этот приобретается только глубоким пониманием красоты, бесконечности, симметрии и гармонии в природе». Як філософськи, як глибинно, на всі часи та роки написано! 

 В Україні близько 3,5 мільйона людей страждають від остеопорозу та його ускладнень. Майже половина пацієнтів з переломами шийки стегна помирають. Центр остеопорозу на базі Інституту геронтології розробив ефективні методики боротьби зі зловісною недугою. Про це розмовляємо з керівником відділу клінічної фізіології і патології опорно-рухового апарату Інституту геронтології НАМН України доктором медичних наук Владиславом Поворознюком.

У переможців ХІV Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика цікаво дізнатися життєвіісторії про їхнє зацікавлення рідним словом, усвідомлення його важливості та спілкування ним повсякчас. 

Непроста ситуація в країні вносить корективи навіть у давно вивірену послідовність освітянського життя. Як пройде ЗНО в східних областях? Чи вдасться добратися до пунктів тестування на материковій Україні кримчанам? Як загалом події, що стрімко змінюються, вплинуть на вступні перегони та майбутнє студентської спільноти?

Ці та багато інших питань непокоять тисячі українських родин. Тим часом саме освітянам вдавалося чи не найефективніше відповідати на останні виклики часу. Підтвердженням тези, що будь-які проблеми не стають на шляху тих, хто готовий їх розв’язувати, стала і наша розмова з ректором Київського національного університету імені Тараса Шевченка академіком Леонідом Губерським, який також кілька років поспіль очолює Спілку ректорів вищих навчальних закладів України. 

Завтра в Україні відзначатимуть День медичного працівника, започаткований 20 років тому указом Президента. І це професійне свято — гарний привід подякувати людям у білих халатах за їхню щоденну працю. Але особливе слово вдячності, на нашу думку, нині треба сказати тим з них, хто без традиційного білого вбрання, а лише з червоним хрестом на спині ніс героїчну і криваву вахту під час подій на Майдані й тепер виконує свій гуманний обов’язок, рятуючи життя людей у «гарячих точках» на сході нашої країни. Щирий уклін і подяка усім медикам, які нарівні з військовими працюють на лінії вогню!
«Урядовий кур’єр» сьогодні розповідає про роботу медичних працівників на Луганщині в умовах постійної небезпеки та загрози життю.