Більшість фахівців, які взяли участь в обговоренні цієї проблеми під час «круглого столу», вважають, що до закону про суспільне мовлення, ухваленого парламентом у квітні цього року, потрібно внести зміни. Передовсім — конкретизувати критерії формування наглядової ради. Крім того, тривають дискусії щодо фінансового забезпечення та форм власності Національного суспільного телебачення України.Зокрема, вважають експерти,  найоптимальнішим варіантом мало би стати публічне акціонерне товариство, всі акції якого належать державі. 

На сцені й у житті вона випромінює конструктивну енергію. В безпосередньому спілкуванні враження від Ані не відрізняється від природності іміджу визнаної піаністки Ганни Федорової. Вона цільна і органічна натура. І сильна.
У розмові Ганна нерідко вживає російське або англійське слово. Федорова за паспортом наша громадянка. Але останні роки вона рідко буває в Києві й не знає, коли знову приїде в столицю з концертом, а вони по всьому світу.
Нещодавно Ганна Федорова виступила в Національній філармонії разом з молодою скрипалькою з Норвегії Елдбйорг Хемсінг, яка бере участь у нобелівських концертах.
Зал у понеділок був заповнений на дві третини. Серед її шанувальників я вгледів французького підприємця Мішеля Терещенка, посла США Джеффрі Пайєтта, хореографа Костянтина Томільченка.

У ДОБІРЦІ ЧИТАЙТЕ:

Опіка тиранів

«Талант не може брехати»

Краще бути «ізнасілованной», ніж «українізірованной»? 

Будь-який навчальний заклад завжди зацікавлений, щоб його випускники були затребуваними на ринку праці, могли гідно конкурувати. Однак у нинішніх реаліях це вдається далеко не завжди і не всім.
Утім, є й винятки: здебільшого там, де про працевлаштування своїх вихованців починають дбати не перед державним екзаменом, а з першого дня навчання.
Як приклад — коледж Сумського національного аграрного університету, де нещодавно стартував один із перших в Україні відповідний освітній проект.
Про новацію та особливості практичного навчання  кореспондентові «УК» розповідає директор коледжу Оксана МУСІЄНКО. 

ЧИТАЙТЕ У ДОБІРЦІ

Крилатий син України  

Дуліби й ірпіні — на грецькій землі

Від патріотичного духу — до ефективного руху

У генералів власна шкала мужності

Організатори об’єднали в «Сцені українського авангарду» живопис, графіку та ескізи для вистав, які надихають мистецтво і дизайн презентаційного життя і в ХХІ столітті.
Залишимо поза межами статті, які досягнення науки вплинули на явища авангарду, котрий пошматував канони класичного мистецтва. У творах експозиції, окрім специфіки таланту, заявлені соціологія кольору і динамічний ритм сільського креативу. Новаторство концепцій теж сприяло тому, що наші митці стали лідерами світового мистецтва.
Нині, коли етично-естетичний провокатив став складовою сучасного арту, пересічного глядача вразять, напевно, тільки суми, за які продають на світових аукціонах твори декого з цієї когорти художників. 

До здобуття Україною державної незалежності цю масштабну історичну подію офіційна влада воліла замовчувати. Та і як можна було згадувати, коли битва, а радше її результати, проливала небажане світло на історію начебто безхмарних взаємовідносин двох сусідніх народів.
Понад те, нищівна поразка північного сусіда стала історичною раною для російських вояків і водночас — своєрідним зубним болем для науковців, громадськості, всіх, кого цікавить минуле Батьківщини.
Кілька років тому один із відомих ведучих російського телевізійного каналу назвав сюжет про річницю битви «Опа, опа — війна під Конотопом». В’їдливо мережачи плетиво з вигаданих аргументів і фактів, він усіляко виляв журналістським хвостом, намагаючись із поразки зліпити таку-сяку пластилінову кулю. 

Перебираючи домашній архів, натрапив на кілька світлин із середини 80-х років минулого століття, коли в серпневі дні випало відпочивати у славнозвісних Токарях-Бережках, що під Лебедином на Сумщині.

Запам’яталися насамперед цілюще соснове повітря і лагідна прозора вода Псла, на берегах якого проводили ледь не всі дні. Звісно, ті, хто потребував окремого лікування чи особливого медичного нагляду, отримували їх у повному обсязі. Так було тоді, так є і нині. З єдиною хіба що різницею: тепер міжгосподарський санаторій «Токарі» — суперсучасний оздоровчо-лікувальний заклад із новітньою медичною технікою і устаткуванням, комфортними умовами для проживання та іншими принадами, що урізноманітнюють будь-який відпочинок. 

Звернімося до передісторії. У 1995 році Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) зареєструвала епідемію туберкульозу в Україні. Відтоді показник захворюваності на цю недугу невпинно зростав: з 41,6 випадку до рекордного показника — 84,1 на 100 тисяч населення у 2005 році. Під загрозою опинилися державні зобов’язання України перед міжнародною спільнотою щодо обмеження поширення ВІЛ/СНІД та туберкульозу. Вочевидь саме тому захворюваність на туберкульоз стала раптово зменшуватися і скоротилася з 83,2 у 2006 році до 67,2 випадку на 100 тисяч населення у 2011 році. 

Правонаступниця  Радянського Союзу — Росія — не гребує жодним тоталітарним здобутком «імперії зла». На озброєння взято всі її підступні методи. Відверта брехня — чого тільки варті заяви її очільника про можливість здобути перемогу у  Великій Вітчизняній без участі України. Пряме військове втручання — адже людське життя не варте для них і шеляга. Тому в день, коли Друга світова прийшла на нашу територію, передусім пам’ятаймо, яких колосальних втрат зазнали українці за ті чотири роки. І робімо все для того, щоб якнайменше їх було нині. Герої не вмирають!