Пропозиції, які озвучив директор цієї академічної установи академік НАН України Василь Чехун, одразу зацікавили начальника шпиталю Державної прикордонної служби полковника Михайла Карнауху. Адже нині перед усіма медиками, що лікують наших солдатів, постали непрості виклики, зокрема щодо первинної обробки та лікування гнійно-септичних ран і мінно-вибухових уражень. Тож особливо цінний для лікарів шпиталю досвід, напрацьований інститутом у напрямі сорбційної детоксикації, використання аплікаційних сорбентів та водно-емульсійних антибактеріальних засобів, які прискорюють репарацію, оптимізують систему загоєння ран.  

Можна заблукати у знайомій казці. Так трапилося з моєю сусідкою та її онукою третьокласницею Катрусею. Бабця повела її недавно в Національну оперу імені Тараса Шевченка на оперу Джоакіно Россіні «Попелюшка». Дівчинка згодом дуже емоційно й мальовничо розповідала мені про цей культпохід: «На початку вистави глядачам сказали, що артисти співатимуть італійською мовою, а ми ж її обидві не вивчали. Бабуся пошепки втішила: «Хіба не знаємо цієї казки?» Вона ж сто разів читала її мені, ще маленькій, а потім і я не раз самотужки як тільки засвоїла всі літери.  

На початку травня нинішнього року Група компаній «1+1» виступила із заявою про те, що обмежує тематично показ російських серіалів, відмовившись від тих,  «трансляція яких суперечить інтересам національної безпеки України в інформаційній сфері». Червоне світло було запалено перед «Десантурою», «СОБР», «Спецназом» та «Спецназом-2», «Чоловічою роботою» та «Чоловічою роботою-2»,  «Псевдонімом Албанець» (3 сезони), «Групою Zeta» та «Групою Zeta-2», «Кодексом честі» (4 сезони), «Оперативним псевдонімом»  та «Оперативним псевдонімом-2», «Замахом», «СМЕРШ», «Майором Вєтровим», «Зворотним відліком», «Чоловічим сезоном», «Туманом», «Солдатами». Навів увесь перелік для того, щоб ще раз привернути увагу  читачів до потужності того пропагандистського потоку, який на нас спрямовано. І це російські стрічки, які демонстрували на каналах  лише однієї медіа-групи!  Й не всі, а лише відібрані за критеріями, розробленими «1+1». 

У ДОБІРЦІ ЧИТАЙТЕ:

Містеру Горські — від хуліганів космосу

«Буря» над «Трояндою»

Кузня вільнодумства

Чи чули ви про дітей-метеликів? Здається, така назва мала б асоціюватися з чимось невимушено-романтичним, та насправді це означає щоденні перев’язки. По півтори години кожна. Звичайні бинти не годяться, потрібні спеціальні перев’язувальні матеріали. Шкіра при цій недузі, що зветься бульозний епідермоліс, вкрита пухирцями й настільки вразлива, що не витримує найменшого доторку: діти-метелики не можуть навіть нести портфель до школи. По суті, часто у таких хворих шкіри фактично немає. 

Та першою зупинкою на шляху до цих туристичних перлин стане красуня Одеса. Вкотре переконуюсь: щоб на повну відчути її неповторність, треба взяти в супутники світанкову пору. Коли обмаль перехожих і, здається, незрівнянне місто біля моря належить тільки тобі. Власне, відчуття комфортності не зникає і спекотним полуднем, і прохолодним надвечір’ям, коли вулиці заповнюють численні перехожі — ауру гостинності й толерантності, виплекану одеситами не в останню чергу і завдяки своїй багатонаціональності, ніхто не в змозі порушити. Нещодавно ми, столичні журналісти, мали змогу переконатися, що такі чесноти притаманні й жителям області. 

Не під знаком ювілейної цифри, як планували рівно рік тому, а за умов, по суті, воєнного часу відбувається V Одеський міжнародний кінофестиваль. Неодноразово лунали сумніви: а чи варто проводити таку розважальну акцію, коли на сході ледь не щодня гинуть люди? 

Презентація спільного проекту Запорізької обласної філармонії та Національного заповідника «Хортиця» — ландшафтне театралізоване дійство «Запорожець за Дунаєм» за мотивами опери Семена Гулака-Артемовського — відбулася в історико-культурному комплексі «Запорозька Січ».

— Ми поєднали музичний матеріал опери із сучасними технікою і технологіями здійснення масштабних видовищних постановок, оригінальними режисерськими знахідками, — розповіла автор ідеї генеральний директор Запорізької обласної філармонії Ірина Конарева. — Унікальною є місцина, де відбувалося дійство, яка перетворилася на театр просто неба. До речі, наша вистава — справжня сенсація, бо вперше в Україні вітчизняна опера лунає поза театральними лаштунками. 

Нарешті суспільство отримало новий закон про вищу освіту. Про нагальність ухвалення такого документа експерти говорили майже десять років. Робоча група під керівництвом ректора НТУУ «КПІ» Михайла Згуровського розробила проект цього закону ще позаторік. Його головні новації — академічна, фінансова та організаційна автономія вишів, зменшення навантаження на викладачів, що дасть їм змогу приділяти більше часу науковим дослідженням, посилення антиплагіатних норм, створення Національного агентства з якості вищої освіти.  

Інформаційна війна, яку ведуть проти нашої країни, вкрай загострила тему суспільного мовлення. До її обговорення дедалі ширше долучаються і зарубіжні фахівці, зокрема представники Європейської мовної спілки. Особливий інтерес викликає досвід тих країн, які так само, як ми, виплутались колись із залізних обіймів «старшої сестри». Вони також були серед учасників круглого столу «Від державного до суспільного мовлення», який недавно відбувся в Києві.