Чи чули ви про дітей-метеликів? Здається, така назва мала б асоціюватися з чимось невимушено-романтичним, та насправді це означає щоденні перев’язки. По півтори години кожна. Звичайні бинти не годяться, потрібні спеціальні перев’язувальні матеріали. Шкіра при цій недузі, що зветься бульозний епідермоліс, вкрита пухирцями й настільки вразлива, що не витримує найменшого доторку: діти-метелики не можуть навіть нести портфель до школи. По суті, часто у таких хворих шкіри фактично немає. 

Та першою зупинкою на шляху до цих туристичних перлин стане красуня Одеса. Вкотре переконуюсь: щоб на повну відчути її неповторність, треба взяти в супутники світанкову пору. Коли обмаль перехожих і, здається, незрівнянне місто біля моря належить тільки тобі. Власне, відчуття комфортності не зникає і спекотним полуднем, і прохолодним надвечір’ям, коли вулиці заповнюють численні перехожі — ауру гостинності й толерантності, виплекану одеситами не в останню чергу і завдяки своїй багатонаціональності, ніхто не в змозі порушити. Нещодавно ми, столичні журналісти, мали змогу переконатися, що такі чесноти притаманні й жителям області. 

Не під знаком ювілейної цифри, як планували рівно рік тому, а за умов, по суті, воєнного часу відбувається V Одеський міжнародний кінофестиваль. Неодноразово лунали сумніви: а чи варто проводити таку розважальну акцію, коли на сході ледь не щодня гинуть люди? 

Презентація спільного проекту Запорізької обласної філармонії та Національного заповідника «Хортиця» — ландшафтне театралізоване дійство «Запорожець за Дунаєм» за мотивами опери Семена Гулака-Артемовського — відбулася в історико-культурному комплексі «Запорозька Січ».

— Ми поєднали музичний матеріал опери із сучасними технікою і технологіями здійснення масштабних видовищних постановок, оригінальними режисерськими знахідками, — розповіла автор ідеї генеральний директор Запорізької обласної філармонії Ірина Конарева. — Унікальною є місцина, де відбувалося дійство, яка перетворилася на театр просто неба. До речі, наша вистава — справжня сенсація, бо вперше в Україні вітчизняна опера лунає поза театральними лаштунками. 

Нарешті суспільство отримало новий закон про вищу освіту. Про нагальність ухвалення такого документа експерти говорили майже десять років. Робоча група під керівництвом ректора НТУУ «КПІ» Михайла Згуровського розробила проект цього закону ще позаторік. Його головні новації — академічна, фінансова та організаційна автономія вишів, зменшення навантаження на викладачів, що дасть їм змогу приділяти більше часу науковим дослідженням, посилення антиплагіатних норм, створення Національного агентства з якості вищої освіти.  

Інформаційна війна, яку ведуть проти нашої країни, вкрай загострила тему суспільного мовлення. До її обговорення дедалі ширше долучаються і зарубіжні фахівці, зокрема представники Європейської мовної спілки. Особливий інтерес викликає досвід тих країн, які так само, як ми, виплутались колись із залізних обіймів «старшої сестри». Вони також були серед учасників круглого столу «Від державного до суспільного мовлення», який недавно відбувся в Києві. 

Київська вокалістка Вікторія Заболоцька (сопрано) понад рік виконує унікальний для України цикл із сотні рідкісних шедеврів віденського генія, співаючи кожну програму на багатьох концертних майданчиках країни. Чимало творів звучать у нас уперше. Ім’я цієї виконавиці можна було б вписати у Книгу рекордів Гіннесса, адже жодна інша українська співачка не виконувала стільки пісень Шуберта мовою оригіналу.
Ми зустрілися з Вікторією у столичному Шоколадному будиночку, що на Шовковичній. Там вона репетирувала свій черговий концерт.

ЧИТАЙТЕ У ДОБІРЦІ

Українців кидали в атаку попереду танків

Вчасно не знесене владою — зруйноване народом

Кременець переміг Петербург

Франц проти Адольфа

Охоплені полум’ям люди,  шалені швидкості й піруети в повітрі автівок,  неймовірні кульбіти вершників, стрибки сміливців з висоти — це все життя   каскадерів у кіно. Своїм талантом, надзвичайною сконцентрованістю і виваженістю,  вмінням чітко розрахувати час, відстань, вплив погодних умов і місцевості вони роблять  фільми захоплюючими. До когорти професіоналів найвищого рівня належить наш співрозмовник Анатолій  Грошевой — засновник і очільник Міжнародної асоціації професійних каскадерів «Україна», «батько» запису в Класифікаторі професій «каскадер, організатор трюкових зйомок». 

Колекції люльок і самоварів  збирали кілька поколінь музейників — з перших днів закладу й донині. Тому, за словами директора Анатолія Силюка, ювілейна виставкова експозиція  стала своєрідним звітом про їхню працю.