Хореограф Раду Поклітару — один з найактивніших ньюз-мейкерів сучасного українського мистецтва. Однак інформаційні приводи від нього, до яких преса завжди була надуважною, останнім часом викликали у шанувальників його таланту полярні почуття. Від захоплення черговою успішною виставою до… занепокоєння. Торішня заява Раду про те, що утримувати «Київ Модерн-Балет» стає дедалі важче, а тому хореограф думає про його закриття, здійняла у соціальних мережах хвилю обурення: прогресивно мислячі балетомани розуміли: цей унікальний колектив не можна втрачати.   

Наприкінці червня Верховна Рада, перейнявшись, нарешті, пошуком коштів для лікування українців, зареєструвала законопроект №4164а «Про внесення змін до Податкового кодексу України (ПКУ) щодо стимулювання добровільного медичного страхування». Документ пропонує внести зміни до відповідних положень Податкового кодексу, включивши витрати на добровільне медстрахування до складу загальновиробничих і адмінвитрат, й дозволити застосовувати до них податкові знижки. 

Неофіційні гонорари медперсоналу досягли у 2013 році 10,3 мільярда гривень (в середньому на одного мешканця України припадає 240 гривень). Таку оцінку зробили розробники законопроекту «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання добровільного медичного страхування (ДМС)» до інфляції та стрибка курсу долара. 
За прогнозами експертів, у разі ухвалення цього законопроекту уже в 2015 році можна очікувати зменшення загального обсягу тіньових винагород пацієнтів до 8,3 мільярда гривень. Про основні новації документа кореспонденту «УК» розповідає голова підкомітету з питань законодавчого забезпечення запровадження обов’язкового медичного страхування парламентського Комітету з питань охорони здоров’я Володимир ДУДКА.

Його 9-річна донька на фестивалі мистецтв «Слов’янський базар» здобула Гран-прі XII Міжнародного дитячого музичного конкурсу «Вітебськ-2014». 

«Ця перемога — не випадковість. Настя серйозно готувалася до неї упродовж року, — каже викладач дівчинки, завідувачка вокального відділення Білоцерківської школи мистецтв №5 Галина Білогур. — До того ж це не перше її досягнення на міжнародному рівні. Минулого року вона здобула Гран-прі III Міжнародного фестивалю естрадної музики «Золоте яблуко» в Кишиневі».

Вступна кампанія-2014 стартувала. Як зазначають у Міносвіти, через воєнні дії на сході та анексію Криму вона буде однією з найскладніших за всі роки незалежності. Про особливості вступної кампанії у Національному медичному університеті імені О.О. Богомольця, реформи й перспективи розвитку вишу — наша розмова з його ректором Катериною АМОСОВОЮ. 

Музеї завжди асоціювались із тишею і спокоєм. Часи змінюються. Нині там, як і скрізь, вирують пристрасті. І дедалі частіше постає запитання: «Крім нас, це ще комусь треба!?»
Нині порушують питання щодо соціальної ролі музеїв, перегляду форм і методів роботи тощо. Актуально? Так. В умовах ринкової економіки музеї, крім того, повинні вчитися заробляти. Звісно, під один гребінець не можна причісувати класичні і сучасні заклади. Хоча проблеми в них ідентичні.

Виставка «Народна ікона Поділля», яка триватиме впродовж нинішнього літа в Тернопільському обласному краєзнавчому музеї, надто особлива й потрібна в час випробувань, які випали на нашу долю. Адже нині всім нам треба лікувати душу. Намолені ж століттями образи додають надзвичайної енергетики умиротворення, спокою, ясноти розуміння людського життя й водночас вічності. Більше того, спонукають до патріотизму. 

Церемонія нагородження розпочалася з хвилини мовчання у пам’ять пасажирів Боїнга-777, які загинули в авіакатастрофі на Донеччині, а також відомого українського актора Віталія Линецького, котрий пішов із життя напередодні. На честь пасажирів Боїнга на фестивалі запалили 298 свічок — за кількістю загиблих.  

Волинський серпанок всерйоз претендує не лише на колоритний бренд регіону, а й на світову культурну спадщину ЮНЕСКО. Принаймні цю ініціативу Рівненщини підтримав земляк віце-прем’єр-міністр України Олександр Сич. Підготовчу роботу вже розпочали. Тож серпанок може стати ще однією українською номінацією і долучитися до петриківського розпису та опішнянської кераміки, що вже мають статус такої спадщини. 

Всеосяжне забезпечення власної безпеки, зокрема енергетичної, — головне завдання, яке стоїть перед Україною. Розробка вітчизняних науковців і промисловців «Комплексне освоєння газовугільних родовищ на основі потокових технологій буріння свердловин» відкриває перед країною найпотужніший потенційний енергетичний резерв.

Запаси так званого нетрадиційного газу, який міститься у вуглепородних масивах в Україні, величезні. За даними геолого-розвідувальних робіт, у газовугільних родовищах країни перебуває близько 25 трильйонів кубометрів метану. Отримати до нього повноцінний доступ — означає істотно зміцнити енергобезпеку країни.