Наталія Басараб — знана тернопільська художниця. Не багатьом таланить ювілейного року дочекатися, коли вперше зацвіте квітка твого імені. Наталя Казимирівна таке щастя відчула. Міжнародне товариство ірисівників зареєструвало нещодавно новий сорт «Наталі Басараб». Тепер цей ірис цвістиме поруч з «Ліною Костенко», «Барбарою Брильською», «Анною Герман», «Назарієм Яремчуком» та іншими. Ці сорти ірису вивів відомий селекціонер тернополянин Ігор Хорош.
«Коли вони квітнуть, то здається, веселка впала на землю», — зауважує Ігор Ярославович. Тернопільський селекціонер дає їм імена відомих людей, які йому дуже подобаються або вразили своїм талантом. Над сортом «Наталі Басараб» він працював сім років. Горішні пелюстки квітки бузково-фіолетового забарвлення, а нижні — темно-фіолетового. Чому, власне, обрав такий колір? Каже, що художниця передусім вражає його своєю внутрішньою красою, мудрістю, розсудливістю. А саме фіолетовий вважають кольором житейської мудрості.
Коли ж Наталія Казимирівна вперше побачила іменну квітку, була приємно здивована, що селекціонер вибрав її улюблений колір. Самі ж іриси вона малює давно, бо це «квітка, багата на розмаїття форм і відтінків».
Певна річ, що Наталія Басараб не могла не представити натюрморт з ірисами на власній ювілейній виставці, яка в липні та у серпні проходитиме в Тернопільському обласному художньому музеї. Цей твір посів почесне місце в експозиції. Загалом художниця показала 24 роботи живопису останніх років і 27 ляльок. Не можна не звернути увагу на «Барви осені». Це — аплікація з пір’я. На жаль, мисткиня виставила лише одну роботу в такій техніці. Знаю, що створила вона понад сімдесят композицій з пір’я, деякі з них свого часу побачили шанувальники прекрасного і в Києві, і у Франції.
Я б сказав, Наталія Казимирівна не любить засиджуватися в одній техніці чи в художньому жанрі. Починала вона свою творчість з вишивання, не раз демонструвала власні вишиванки на обласних виставках. Відтак захопилася розписом по склу, батиком, графікою. Нині у живописі працює у техніці імпасто, її картини вирізняються об’ємністю, чітко вираженою текстурою. «Наталія Басараб у творчості — динамічна, експресивна, живописна, — зазначає мистецтвознавець з Тернополя Ігор Дуда. — Пастозним мазком талановито створює образ навколишнього світу». З цього світу художниця вихопила й представила на суд поціновувачам мистецтва натюрморти, краєвиди її улюблених міст Львова та Тернополя й, звісно, романтичних жінок у великих капелюшках, які, здається, щойно завітали до нас з далекого вже ХІХ століття під улюблену її «Мелодію» Мирослава Скорика. До речі, одна з картин в експозиції навіть має саме таку назву — «Мелодія» Скорика».
Уже понад 10 років захопленням Наталії Казимирівни є лялькарство. Одразу в її фігурках впізнаєте славетних кіноакторів: Мерилін Монро, Бриджит Бардо, Луї де Фюнеса, Софі Лорен, Івана Миколайчука, Людмилу Гурченко, Ольгу Сумську тощо. Поруч — лялькові образи відомих тернопільських акторів і співачок Віри Самчук, В’ячеслава Хім’яка, Любові Ізотової, Юлії Рудницької… Відтворила й деяких своїх улюблених героїв фільмів. Відвідувачі виставки одразу впізнають і залишаються на певний час біля колоритної «трійці» образів Боягуза, Бовдура і Бувалого, яких у кінокомедії «Кавказька полонянка» зіграли Георгій Віцин, Юрій Нікулін, та Євген Моргунов. Щойно закінчила роботу над створенням ляльки Рози (у старості), персонажа відомої стрічки «Титанік». Зізнається, що ця героїня нагадує їй маму, тож саме пам’яті своєї найріднішої людини й присвятила авторка цей твір. Наталія Басараб упевнена, що кожна її лялька отримує від своїх персонажів певну енергетику.
Доброї енергетики, позитиву, краси, романтично-ніжного, життєдайного, щирого, безперечно, набираються й люди, які приходять на виставку Наталії Басараб.
Ми в Google+